Аратта - На головну

20 квітня 2024, субота

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- Київ був найбільшим містом Європи у ХІ сторіччі, в п’ятдесят разів більшим за Лондон, в десять – за Париж. Досяг свого розквіту за Ярослава Мудрого (1010-1054 н.е.), який поріднився з королівськими родинами Франції, Норвегії, Румунії та Польщі. Німецький церковний діяч XІ століття єпископ із Саксонії Титмар Мерзебурзький у своїй «Хроніці» у 1012 - 1018 роках, характеризує Київ як «велике місто, у якому більш 400 церков, 8 ринків, незліченна кількість жителів». На початку ХІ століття теперішня столиця України мала 50 тисяч населення. Для порівняння, у Лондоні на той час мешкало 20 тисяч жителів. Німецький хроніст XІ століття Адам Бременський називав Київ «суперником костянтинопільського скіпетра, найчарівнішої прикраси Греції».
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


Традиції Яблучного Спаса на Луганщині

Духовний світ 12125 переглядів

Опубліковано - 19.08.2010 18:10 | Всі новини | Версія для друку

Краєзнавець Віра Аннусова
Краєзнавець Віра Аннусова
Сьогодні православні та греко-католики відзначають одне з найбільших свят – Преображення Господнє.

В Євангеліях мовиться, що Ісус Христос на горі Фавор преобразився перед своїми учнями: його обличчя засяяло, а одяг став білим, як світло. Сьогоднішнє свято нагадує людям про необхідність духовного преображення. У народі цей день називають Другим, або ще Яблучним Спасом. 19 серпня люди йдуть до церкви святити яблука та інші плоди.

Краєзнавець з Біловодського району Віра Аннусова збирає свідчення про різні обряди з дитинства. Розповідає, що раніше на Луганщині в селі до святкового кошика клали мед, яблука, а багаті господині ще й запікали качку з яблуками. Кошик накривали рушничком, зверху клали вінок з пшеничних колосків і йшли до церкви. А повернувшись родина сідала за стіл: їли яблука з медом запиваючи медовим квасом або узваром. Після обіду родичів і сусідів запрошували до себе пасічники.

«Господар частував медом, медяниками, коржами. Проводили ігри, розваги, пов’язані саме з медом і з яблуками. Знаходився такий господа, в якого був великий садок, у якого була велика пасіка», – зазначає Віра Аннусова

Пригощали бідних, і не тільки яблучком

Йдучи на гостини кожна господиня брала з собою пиріжки з яблуками политі медом¸ коржики, буханці, роздаючи зустрічним для поминання мертвих родичів. Звідси прислів’я: «На Другий Спас і жебрак яблучко з’їсть».

На Луганщині масово, всім селом, обрядові свята святкували до 1932 року. Після 33-го святкували теж, але не так гучно, не всі і потайки, каже краєзнавець.
Краєзнавець Василь Каплунов
Краєзнавець Василь Каплунов
Яблучний Спас – вісник перших холодів

До Спаса не їли фруктів, особливо жінки, в яких померли діти. Вважалося, що на Спаса Діва Марія на небі роздає діткам яблука. А ті, чиї мами нехтували забороною, не отримують яблук і сумують. Спас – це свято врожаю. Селяни намагалися зібрати всі зернові і святили у церкві обжинкові вінки, каже краєзнавець з Новопсковського району Василь Каплунов.

«Заготовляли колоски. В наших краях не плели дідухи. Може колись і плели, але не за пам’яті моїх бабусь. А от яблука святили, завжди на Великий Спас. Говорили, навіть, що не можна їсти яблук до Великого Спасу, але в нас цього не дотримувалися», – зауважує Каплунов.

Прийшов Спас – тримай кожух про запас. Вважається, що після Яблучного Спасу настають перші холоди. Також зі святом пов’язано чимало народних прикмет. Так, якщо на Спаса нема дощу, то буде суха осінь.
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Духовний світ»:
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Біда України в тому, що нею правлять люди, яким вона не потрібна”
Михайло Грушевський

 
Знайди свою ГАРМОНІЮ!
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.