Актуально
5712 переглядів
|
Російські ЗРК С-300 на військовій базі у Вірменії |
Президенти Росії і Вірменії Дмітрій Медвєдєв і Серж Сарґсян мають підписати його сьогодні в перебігу нинішнього дводенного візиту російського керівника до Єревана, який почався вчора ввечері.
Ідеться про розширення нині чинного договору від 1995 року, за яким Росія має військову базу на заході Вірменії.
Зміни до договору, що їх мають підписати президенти двох країн, продовжують термін перебування російських військ із первісних 25 років до 49, тобто до 2044 року.
Вони також розширюють місію російських військ у Вірменії – від нинішньої, яка передбачає тільки захист інтересів самої Росії, до нової, до якої також належить захист безпеки Вірменії.
Крім того, за зміненим договором, Москва надасть Єреванові сучасні озброєння і «спеціальну» військову техніку.
Захист від Азербайджану?
У владних колах Вірменії радіють із такого договору. Речник владної Республіканської партії Едуард Шарманазов навіть вважає, що цей договір виключить можливість для сусіднього Азербайджану силою повернути собі свій сепаратистський регіон Нагірний Карабах, населення якого становлять місцеві вірмени.
Щоправда, ця самопроголошена республіка юридично є частиною Азербайджану, а договір Єревана й Москви стосується тільки захисту самої Вірменії.
Попри це, розширений договір в Азербайджані сприймають болісно. Колишній радник президента країни Вафа Ґулузада не міг стримати емоцій.
«Вірменська територія – це російська територія, і Росія збільшує свою військову присутність у Вірменії проти НАТО, проти Америки на випадок війни з Іраном, щоб бути сильною, щоб мати дуже ефективну зброю в Вірменії, в російській Вірменії, на російській території Вірменії», – заявив він.
А чи буде той захист?
А тим часом як точний текст оновленого договору наперед не публікували, в Вірменії кажуть, що обіцянки з боку Москви захистити Єреван можуть бути не такі вже й певні.
Колишній радник із національної безпеки президента Вірменії Жирайр Ліпарітян звертає увагу, що, найімовірніше, документ не зобов’язуватиме Росію виступити на захист Вірменії, а залишить це на її розсуд.
«Договір 1995 року має положення, яке, я певен, залишиться і в новому – що в разі воєнних дій у межах кордонів Вірменії Росія не прийде на допомогу автоматично. Якщо одна зі сторін зазнає нападу, то з іншою проводять консультації, і інша сторона сама вирішуватиме, втручатися їй чи ні. І не думаю, що це положення змінять», – каже він.
Справжня мета – Туреччина?
А в Росії відомий військовий аналітик Павєл Фельгенгауер каже, що договір має на меті зовсім не захистити Вірменію від Азербайджану, а відвернути можливе втручання Туреччини.
Російська база в Вірменії, на якій розташовані сухопутні війська і військова авіація, міститься біля другого за розміром вірменського міста Ґюмрі неподалік кордону з Туреччиною.
Тепер Росія, влаштувавши свої військові бази в сепаратистських регіонах Грузії, Абхазії та Південній Осетії, і розширивши свої права на базі в Вірменії, має вельми сильну військову присутність близько від кордонів члена НАТО Туреччини.
Більше новин за темою «Імперія «Совок»»:
