X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

18 січня 2018, четвер

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- Київ був найбільшим містом Європи у ХІ сторіччі, в п’ятдесят разів більшим за Лондон, в десять – за Париж. Досяг свого розквіту за Ярослава Мудрого (1010-1054 н.е.), який поріднився з королівськими родинами Франції, Норвегії, Румунії та Польщі. Німецький церковний діяч XІ століття єпископ із Саксонії Титмар Мерзебурзький у своїй «Хроніці» у 1012 - 1018 роках, характеризує Київ як «велике місто, у якому більш 400 церков, 8 ринків, незліченна кількість жителів». На початку ХІ століття теперішня столиця України мала 50 тисяч населення. Для порівняння, у Лондоні на той час мешкало 20 тисяч жителів. Німецький хроніст XІ століття Адам Бременський називав Київ «суперником костянтинопільського скіпетра, найчарівнішої прикраси Греції».

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


У Кремлі угледіли дискримінацію в новому українському законі про освіту

Імперія «Совок» 962 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 12.09.2017 20:20 | Всі новини | Версія для друку | Коментарі (0)

У Кремлі угледіли дискримінацію в новому українському законі про освіту
У Кремлі угледіли дискримінацію в новому українському законі про освіту
МЗС Росії висловило невдоволення мовними нормами у новому законі про освіту, ухваленому в Україні минулого тижня, назвавши його метою “максимальне обмеження” інтересів російськомовних громадян.

"Хоча в законі російську мову не згадується, очевидно, що головною метою нинішніх українських законотворців є максимальне обмеження інтересів мільйонів російськомовних жителів України, насильницьке встановлення в багатонаціональній державі моноетнічної мовного режиму", - наголосили у російському відомстві.

Там додали, що Москва розглядає ці норми закону, як "спробу "майданної" влади здійснити повну українізацію освітнього простору країни, що прямо суперечить як її Конституції, так і взятим Києвом міжнародним зобов’язанням в гуманітарній сфері".

Новий закон "Про освіту" Верховна Рада ухвалила 5 вересня.

Найбільші суперечки під час обговорення документу в парламенті спричинило формулювання про мову навчання дітей нацменшин і корінних народів.

Зрештою національним меншинам дали право вчитися їхніми мовами поряд з українською лише у дитсадках і 1-4 класах, а корінним народам - ще і у середній школі в окремих класах (групах).

Мовами національних меншин, згідно з законом, в Україні є: білоруська, болгарська, гагаузька, грецька, єврейська, кримськотатарська, молдавська, німецька, польська, російська, румунська, словацька та угорська.

"Понять кримськотатарська, чи російська, болгарська школи більше не існує. Тобто будуть українські школи з російськими класами з першого по четвертий. Школи з кримськотатарськими можна з 1 до 11", - каже депутат Костянтин Усов, який входив до групи, що склала компромісне формулювання і оголосив його у Раді.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Імперія «Совок»»:
Loading...
  
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Слово, що йде від серця, проникає в серце”
Нізамі

 
Відпочинок на схилах Дніпра
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 

 
Internet Map Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2018.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.