Актуально
13472 перегляди
 |
Помер Василь Іванишин |
По полях каменистих,по дорогах тернистих,
Нам ще довго орати і йти,
Коли хмари нависли - спопелій, але зблисни,
Щоби інші зробили хоч крок до мети.
Василь Іванишин
Ця непересічна Людина поклала своє життя на вівтар боротьби за національну державність українців, за Українську Самостійну Соборну Державу. Кожен свій крок та кожну частинку своєї душі та серця Полковник присвячував Справі, яку провадили Його славні попередники з ОУН-УПА.
Клянемося, що справа нашого Провідника з честю продовжимо, незважаючи ні на які перешкоди на шляху Святої Боротьби за право Української Нації бути господарями своєї долі на своїй землі.
Висловлюємо щире співчуття дружині, донці, синам, всім рідним та близьким цієї великої Людини.
Герої не вмирають, вони просто переходять у Вічність!
Слава Героям! Слава Україні!
БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА
Василь Іванишин, доцент Дрогобицького державного педагогічного університету. Літератор, політолог, автор таких резонансних праць, як “Українська Церква і процес національного відродження” (1990), “Мова і нація” у співавторстві з Я.Радевичем-Винницьким (1990, 1991, 1992, 1994, 2004), “Нація. Державність. Націоналізм” (1992), “Українська ідея і перспективи націоналістичного руху” (2000), “Непрочитаний Шевченко” (2001), “Вибір нації-2002” (2002), “На розпутті велелюднім” (2003), “Жерці імпрези” (2003), цілої низки статей національно-суспільної тематики – відповідей на гостро актуальні ідеологічні, політичні та державотворчі проблеми нашого часу. Націологія завдячує В.Іванишину випрацюванням національно-екзистенційної методології гуманітарних досліджень.
Однією з найбільших його заслуг є створення “Тризуба” імені Степана Бандери – дієвої всеукраїнської націоналістичної організації з орденським типом мислення і чину, яка в умовах повної ідейної дезорієнтації суспільства взялася за продовження незавершеної справи української нації – довершення української національної революції для здобуття Української Соборної Самостійної Держави. Ним закладено основні принципи цієї організації – не на основі чиїхось особистих прагнень, не на власному баченні проблеми будь-ким із її керівництва, а на рятівній для української нації основі – ідеології українського націоналізму з його християнським принципом вищості духовного над тлінним.
Враховуючи досвід своїх попередників, В.Іванишин у щоденній боротьбі навчив своїх соратників практичного сприйняття й осмислення будь-якої події, явища чи особи в політиці виключно з позицій добра чи шкоди для української нації, а не за допомогою мірила приватних уподобань та антипатій. Тому створена ним організація вже дванадцять років живе і діє, незважаючи на жодні матеріальні труднощі та політичні перешкоди.
В.Іванишину належить авторство “Програми реалізації української національної ідеї у процесі державотворення” (2003). Усі його праці й практична діяльність витримані в рамках однієї генеральної лінії: “Без вирішення головного політичного питання – створення української національної держави (УССД) – жодна інша (соціальна, економічна, політична, освітня, культурна, релігійна тощо) проблема ніколи не буде вирішуватися на користь народу”.
До теми:
