X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

1 червня 2020, понеділок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в Україні знаходиться унікальний міст, що пролягає між правим берегом однієї річки. Не вірите? Можете переконатися на власні очі, якщо відвідаєте Кам’янець-Подільську фортецю, що на Хмельниччині. Стара фортеця розташована на скелястому острові, охопленому петлею каньйону річки Смотрич. Таким чином, міст, що веде до фортеці, пролягає між двома точками правого берегу однієї річки. Крім того, ми не знайшли більше прикладів у світі, коли б міст тримався без усіляких підпор, а спирався б тільки на скелі. За однією з гіпотез, цей міст було зведено римлянами ще у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію. Нині Кам’янецька фортифікація включена до переліку ЮНЕСКО

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Брюссель вимагає дій: чого ЄС очікує від Києва в 2019 році

Політика 2683 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 19.02.2019 19:06 | Всі новини | Версія для друку | Коментарі (0)

Брюссель вимагає дій: чого ЄС очікує від Києва в 2019 році
Брюссель вимагає дій: чого ЄС очікує від Києва в 2019 році
Рада Євросоюзу на засіданні в Брюсселі обговорила українське питання. Підтримка Києва посилюється, однак в ЄС є чіткі очікування від української влади, зокрема у контексті виборів.

Україна вже втретє за останні три місяці стає однією з основних тем обговорення на засіданнях Ради ЄС у закордонних справах. У листопаді та грудні в центрі уваги перебували ситуація в Азовському морі, так звані "вибори" сепаратистів на Донбасі та атака Росії на українські судна поблизу Керченської протоки. А ось на засіданні 18 лютого глав МЗС держав ЄС хвилювали в першу чергу реформи в Україні на тлі президентських і парламентських виборів.

Могеріні вірить у продовження реформ

Протягом минулого року в Брюсселі регулярно лунали застереження, що вибори в Україні не повинні стати на заваді продовження реформ. Перед нинішнім засіданням Ради ЄС низка держав об’єднання запропонували неофіційний документ для обговорення (так званий non-paper) під назвою "Зберегти Україну на європейському шляху".

У ньому зазначається, що вибори 2019 року стануть тестом для України. "Ми справді віримо, що успішний процес реформ, який приносить процвітання, хороше врядування, верховенство права, та міцну демократію, є найкращою відповіддю України на зусилля Росії з дестабілізації та на її агресію", - зазначається у документі, який є у розпорядженні DW.

Водночас Верховна представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Федеріка Могеріні на прес-конференції за підсумками Ради ЄС не продемонструвала жодних сумнівів у тому, що реформи в Україні триватимуть. За її словами, нині, напередодні п’ятої річниці завершення подій на Майдані, Україна є іншою країною, ніж у 2014 році. "Я вірю, що цей тренд реформ продовжиться протягом цього року виборів та, очевидно, згодом, оскільки це відповідає вимогам громадян України", - зазначила вона.

Традиційно для Євросоюзу Могеріні наголосила, що у Брюсселя немає жодних преференцій щодо кандидатів: "Якими б не були результати виборів, ми продовжимо співпрацювати з державними органами, з людьми в країні. Наші відносини засновуються не на партійній політиці, а на дружбі між людьми та країнами".

Данський сніданок з Клімкіним

Водночас у ЄС очікують цілковитого дотримання стандартів Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ під час виборів. "З нашого боку є цілковита відданість підтримувати процес реформ як політично, так і економічно. Ми очікуємо вільні та чесні вибори за присутності міжнародних спостерігачів", - додала Могеріні.

Вранці цього ж дня у неї була можливість висловити всі свої очікування напряму міністру закордонних справ України Павлу Клімкіну. До участі у самій Раді ЄС його не запросили. Однак глава МЗС Данії Андерс Самуельсен організував сніданок з Клімкіним. Взяли у ньому участь делегації усіх 28 держав ЄС. Основою для дискусії за сніданком і став non-paper.

Це спілкування один з дипломатів ЄС назвав у розмові з кореспондентом DW "чесним та відвертим". За його словами, сигнал підтримки України був чітким, навіть з боку тих країн, які зазвичай у цьому питанні є більш стриманими. Водночас співрозмовник зауважив, що якщо українська влада раптом уповільнить чи зупинить процес реформ, то ця підтримка може стати "проблематичною".

У свою чергу, чиновник ЄС пояснив DW, виконання яких конкретно реформ у Брюсселі очікують у 2019 році від Києва: завершення створення Вищого антикорупційного суду та початок винесення ним рішень, результати автоматичної перевірки е-декларацій, прогрес у реформах в енергетиці. У цьому питанні джерело видання окремо виділило анбандлінг "Нафтогазу", тобто створення незалежного оператора газотранспортної системи. Серед очікувань також впровадження закону про нацбезпеку та виконання зобов’язань Києва в рамках програми макрофінансової допомоги від ЄС.

Зміна підходу щодо захоплених моряків

Другою темою Ради ЄС, пов’язаною з Україною, були події у Керченській протоці, під час яких Росія захопила не лише три українських судна, але і 24 членів екіпажів. Їх Київ називає військовополоненими, а ось Росія судить за "незаконний перетин кордону" і поки не збирається відпускати.

Головною вимогою ЄС після тих подій було і залишається негайне звільнення моряків. Спершу у Брюсселі, Берліні та Парижі обрали підхід переговорів з Росією, тому в Євросоюзі утримувалися від жодної згадки додаткових санкцій. На саміті ЄС у грудні навіть розгорнулася складна дискусія, чи робити натяк на можливість санкцій.

Оскільки ситуація не змінилася, підхід вирішили змінити. За словами Могеріні, у ЄС досягли консенсусу щодо необхідності запровадити додаткові санкції. Щоправда, йдеться лише про персональні обмежувальні заходи. За інформацією джерела DW, вони торкнуться восьми осіб, їхнє затвердження очікують упродовж наступних двох тижнів.

У той же час Могеріні ухилилася від відповіді, чи обговорювалися інші типи санкцій, зокрема для забезпечення свободи судноплавства в Азовському морі. А ось Клімкін сказав, що така дискусія відбувається - і на рівні ЄС, і з окремими державами. За словами міністра, для Києва було би добре, якби обмежили доступ для російських суден у порти ЄС.

Але і від дипломатії ніхто не відмовляється. За словами Клімкіна, колеги з країн ЄС запевнили його, що під час контактів з РФ першою темою є українські моряки та політв’язні.

Підтримка українського Приазов’я

Ескалація довкола Азовського моря розпочалася ще навесні минулого року, коли Росія почала проводити посилені перевірки комерційних суден, які прямують до українських портів у Маріуполі та Бердянську. Рада ЄС обговорила і нові програми підтримки для цього регіону. Як повідомила Могеріні, в першу чергу йдеться про розвиток автомобільних доріг і залізниці, створення навчальних центрів у містах Приазов’я, а також підтримку малих і середніх підприємств.

Обговорюють відкриття офісу в Маріуполі, який вестиме програми ЄС, створення бізнес-шкіл, а також курсів для тих, хто втратив роботу, зазначив Клімкін і уточнив, що рішення щодо цих програм планують ухвалити наступного тижня, коли Україну відвідає віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс спільно з представником Європейського інвестиційного банку. Реалізація цих програм буде фінансуватися як на безповоротній основі, так і за кредитні кошти, надані "за дуже вигідними для України умовами". В цілому ж Клімкін назвав сніданок у Брюсселі "класним початком дня, який надихає".

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Політика»:
  
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Вони вважають життя наше забавою і житіє прибутковою торгівлею, бо кажуть, то повинно ж звідкілясь мати прибуток, бодай із зла”
Біблія

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 

 
Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2020.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.