На головну сторінку
Раді Вас бачити! Увійти
На головну сторінку

Складний пошук

Пояснення зверення пан до українців, а іноді і до представників інших націй.

Пояснення зверення пан до українців, а іноді і до представників інших націй.
14.10.2007 23:56:02
Пояснення походження та сучасного використання слова – ПАН.
В Українській мові є таке коротеньке, м’яке і лагідне слово-звернення – пан.
Колись воно було широковживане. За часів окупації, а також в радянські часи в нього, як і в деякі інші слова, було вкладено політичний зміст, вживалося у негативному значенні і воно трохи не зникло. Й зараз у спілкуванні начебто знаючих людей можна почути таке: „Мене назвали паном Миколою. Який я їм пан якщо я не Рокфеллер?” А мені сказали піні Антоніна Іванівна чому ви ігноруєте виконання основного закону на держслужбі!?” „Какая я ім панша если училась не для іхней незалежності???” Тобто, за словом „пан” стали розуміти лише багатія, або національно орієнтованого будівника держави, а для цієї категорії людей буржуазного націоналіста з якоїсь там України. Інші лжезнавці вважають, що це слово в Українську мову прийшло від Польщі. Не буду сперечатись, хто у кого яке слово перейняв бо це неможливо простежити при наявності здорового глузду та відсутності атласу переселення слів зі сторони опонентів, як і не буду сперечатися хто і навіщо це слово заполітизував це й так видно.
Істориками документально не встановлено, чи дійсно було плем’я під назвою „ пани”, але з народних оповідань, пісень, міфів та легенд, переказів, інших джерел відомо, що крім них були на Українських землях племена під назвами трояни, пелазги, краяни, галичі, ліди, попелі, лелеки, укри, орачі, трипільці, украяні й багато багато інших споконвічно проживаючих на своїх землях. Й не дивно що в недалекій історії України залишилось мало документальних свідчень, адже з часів монголо-татарської, а згодом трансформованої окупації Московщиною - єдиного нащадка тієї горе-орди і впитавшеї в себе всі традиції своїх братів по потребам багато разів знищувались на присвоювались архівні матеріали і нині часто-густо доводиться звертатись до різних зарубіжних свідчень. Дивно та неприродне те, що нерідко свої рідні Українські слова та позиції ми не пізнаємо, продаємо сторонимося їх та відхрещуємося...
Між тим, як бачимо, за словом „пан” криється багатотисячна історія, з Грецької міфології знаємо, що в число олімпійських богів, входив неперевершений Пан – лицар доброї слави, весельчак, жонолюб та винолюб володар найкращих тваринних стад лісів полів.
З давньогрецької пан означає „ той що подобається всім”. Однак лінгвісти стверджують що в цьому слові індоєвропейський корінь, що значить „ робити родючим, плодотворним”. Вчені вже кілька століть впевнено проголошують , що в основі індоєвропейських мов лежить древній санскрит, з якого виникла і давньоукраїнська мова, до речі найкрасивіша мова світу за визнанням більшості народів світу.
Озброївшись знаннями про свій родовід та ідентифікувавши себе до великої історії Українського народу треба винищувати на інформаційному рівні лжеповіствування, схеми глобалізації кількох націй які як показує досвід працюють не на нас , а задля підриву національної свідомості ( тобто боротьби за своє).
Цікаво і треба знати, як видно з вищенаведеної легенди що ПАНИ були дуже розумними людьми і необов’язково багатими на паперові гроші ( дякуючи Богові є ще цінності). Отже, звернення „пан”, „пані”, „панове”, - поважне і застосовується до людей розумних, інтелігентних, поважних. І до того є купа таких же народів як і ми, у яких є свої суто національні звернення задля підкреслення своєї приналежності до свого народу та ради поваги один до одного. Іспанське „дон”, англійське „сер”, німецьке „фон”,
американське „містер”, казахське „ джан” російське „гаспада” і багато багато інших прикладів. Висновок – поважаймо свою родословну. Не цураймось своєї минувшини свого нарешті народу. НЕ даром кажуть з пана пан вийде аз хама пан ніколи.
Швидь А.М.

Re: Пояснення зверення пан до українців, а іноді і до представників інших націй.
15.10.2007 10:31:39
Горе тому історику, котрий вмотивовує своє іноземними джерелами, казав Ніцше.
Слово Пан означає Господаря п"ятого пантеону богів Відо-Вістичного Православ"я, духовної парадигми українців, до засилля юдо-християнства. П"ятий пантеон богів - це сутності, котрі керують Кострубою (кармою) країни тощо. Так от, слово "пан" в українській мові означає, що людина (українець) вже дійшли до того рівня, коли може керувати своєю кострубою (кармою). У Відичній історії ми знаємо битву Магабхарата на полі Курукшетра, описану у Бхавґават Гіті. Там з одного боку були каурави, а з іншого "пандеви", якими керував Арджуна, Світлочубий, Ор юний. Так от, слово "пандеви" складається з двох слів-назв пантеонів дохристиянських богів - Пан та Дев. Пан - то п"ятий пантеон - рівень Коструби, а Дев - то дев"ятий пантеон, рівень Духу.
Свій до свого по своє...
Шануймося.
Re: Пояснення зверення пан до українців, а іноді і до представників інших націй.
16.11.2007 11:22:25
Пане Швиде, чекаю на Ваші наукові коментарі.
Шануймося.
Вибачте, тільки зареєстровані користувачі можуть писати в цьому форумі.

Авторизуватись