Правозахисник Семен Глузман вважає, що спроби влади залякати народ наштовхнуться на більший спротив

Автор/джерело -  © Газета.ua

Сьогодні українська влада вже не хоче працювати легальними методами.

Про це у коментарі кореспонденту Gazeta.ua сказав відомий український правозахисник, колишній дисидент і політв’язень Семен Глузман.

На його думку, питання: "Чому сьогодні людей просто відловлюють на вулицях, катують і залякують" потрібно адресувати президенту України Віктору Януковичу, який, разом з тим, не хоче відповідати ні на які питання.

"Влада легальними методами працювати вже і не хоче: раніше не вміла, а тепер вже і не хоче", - зауважив Глузман.

За словами колишнього дисидента, спроба залякування з боку влади є безглуздою.

"Тому що це викликає ще більший спротив. Більшу ненависть. Можна розпускати легенди, що це звідки-небудь з Анголи чи з Росії. Але, знаєте, тоді це є ще страшнішим. Тоді, а що роблять спецназівці з Анголи, Росії чи Мозамбіку на території суверенної України? Зрозуміло, що це роблять свої", - зауважив Глузман.
Правозахисник підкреслив, що живучи у таких умовах, громадяни мають задавати питання перш за все самим собі.

"Трагедія в нас самих насправді. Всі ніби-то розумні, всі розуміють. І в Луганську область поїдеш, і там ніби-то. Всі кажуть про одні речі: хочуть жити комфортабельно, спокійно. А як ідуть на вибори, то вибирають Черновецького, Добкіна, чи Кернеса. І ось це - трагедія. Бо, насправді, є тільки один спосіб дійсно вирішити ці проблеми - вибори. Але, боюся, що якщо станеться диво і відбудуться вибори, то знову виберуть якихось "антидобкіна" чи "антикернеса". І буде інша смуга - інших жорстокостей. Демократія, вона така. Тільки виборами: думай, коли йдеш вибирати. А в нас як, йшов Майдан і в цей же час обирають Пилипишина і співаючого ректора. Це говорить про те, що Майдан був в той час якимось штучним острівком, а все лишалось як колись. Разом з тим, народ є відвертим і хорошим", - додав колишній дисидент.

Глузман навів приклад з життя.

"Ось мені знайома розповідала, що її співробітниця, прибиральниця голосувала за Пилипишина. Проста, звичайна жінка. Її питають: "Навіщо ж ви це робите?". А вона відповідає:"Ну як? За моєї зарплати для мене ці 200 гривень - великі гроші". Моя знайома вислухала це все і каже: "Ну ви б могли взяти гроші і не голосувати за нього". "Ні, я так не можу", - відповіла прибиральниця", - розповів правозахисник.

Він охарактеризував такі справи словом "рабство".

"Таке миле, спокійне, тихе рабство. І поки моє покоління не винесуть на кладовище, то так і буде", - зауважив Глузман, але разом з тим відмітив, що шанси на краще майбутнє в українського суспільства таки існують.

"В Білорусії та Росії цього ж не відбувається. Просто не потрібно думати, що якісь чужі прийшли. Це так ми у своєму домі ведемо себе", - вдався до порівнянь співрозмовник.