На острові Хортиця розкопали арійський храм віком понад 5 тисяч років

Автор/джерело -  © «Народний Оглядач»



Дата публiкацiї - 23.11.2005 20:23 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/news_ua.php?id=3

Ця культова споруда одна з найдавніших на території півдня країни. Їй, за приблизними підрахунками, п'ять тисяч років.

Це вже шістнадцята культова споруду на острові - повідомили 18.11.05 телеканали «1+1» та «Інтер».

Це місце на одному з найвищих хортицьких пагорбів обрали жерці епохи каменю та міді, аби звести святилище і відправляти у ньому поховальні обряди та вшановувати предків. Викладені з каміння кола розташовані в центрі групи з тридцяти шести курганів. Вони об'єднували ці пам'ятки у єдиний архітектурний комплекс. Однак знахідку поки що не вдається розшифрувати.

Дивовижною знахідкою зацікавилились і науковці з Інституту археології України. Дослідники переконані, що коло символізує сонце, на честь якого тут відбувалися магічні дійства із застосуванням вогню і жертвоприношеннями. Однак навряд чи вдасться відтворити обряди у первісному варіанті. Історики припускають, що вони поєднували тогочасні уявлення про Всесвіт, життя, смерть і життя після смерті. Знахідку пов'язують із так званою Середньостогівською культурою.

Максим Остапенко, заступник генерального директора національного заповідника "Хортиця":
"- Щонайменше сiм кам'яних кiлець, якi мають рiзну форму, рiзний розмiр i рiзну систему кладки. Найдавнiші з цих кам'яних кiлець, за попередньою iнформацiєю, датуються мiдно-кам'яним вiком, i їх давнина сягає бiльше 5 тисяч рокiв".

Нові знахідки можуть чимало розповісти про духовний світ пращурів. Історики сподіваються, що доля цих пам'яток буде щасливішою, ніж тих, що тут знаходили ще за часів будівництва Дніпрогесу – і не зберегли. За новими проектами це святилище стане одним з павільйонів музейно-туристичного комплексу, на який має перетвориться Хортиця.


 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.