Російська економіка на межі краху

Автор/джерело -  © УНІАН, Аратта-Україна

Як виявилося, сміхотворні, за російськими бюджетними мірками, суми боргів українського Нафтогазу створюють відчутні проблеми для економіки і фінасів наддержави.

Неплатежі Києва за поставлений з Росії газ позбавляють російську економіку додаткових інвестицій і завдають збитку російським виробникам товарів, аналоги яких імпортуються з України, заявив офіційний представник "Газпрому" Сергій Купріянов.

"Газпром" 18 грудня заявив, що Україна до кінця 2008 року не планує виплачувати борг, що залишився, перед компанією. В українському "Нафтогазі" висловили здивування цією заявою, проте наразі сплачено тільки 1 мільярд доларів з 2,4 мільярда доларів заборгованості за газ, поставлений у вересні, жовтні та листопаді (з урахуванням грудня ця сума оцінюється в 3,2 мільярда доларів).

"Кошти в обсязі 2,15 мільярда доларів, які не заплатила Україна, мають піти на розвиток російської економіки та забезпечення зайнятості росіян", - сказав Купріянов журналістам.

Посилаючись на дані директора Інституту енергетики та фінансів Леоніда Григор'єва, він повідомив, що загалом у російській економіці 1 рубль капітальних вкладень дає приблизно 5 рублів загального зростання ВВП.

"Таким чином, додаткові інвестиції в російську економіку в розмірі 2,15 мільярда доларів, або 60,2 мільярда рублів, українського газового боргу можуть призвести в перспективі до збільшення ВВП країни на 301 мільярд рублів, або 0,72%", - сказав прес-секретар "Газпрому".

"Неплатежі України за газ фактично знижують собівартість української продукції та роблять її більш конкурентоспроможною на зовнішніх ринках, у тому числі в Росії. Враховуючи те, що велику частину товарів, які імпортують з України, також виробляють у Росії, неплатежі за газ завдають збитку, передусім тим галузям, з якими на внутрішньоросійському ринку конкурують українські товари", - заявив Купріянов.

Зокрема, за його словами, йдеться про чорну металургію, важке машинобудування, виробників енергетичного й електроустаткування.

"Це не може не позначитися на цих галузях і людях, які в них працюють", - сказав офіційний представник "Газпрому".

За даними Росстату, з січня по листопад Україна експортувала до Росії товарів на загальну суму понад 15 мільярдів доларів, зокрема чорних металів на 2,383 мільярда доларів, залізничної техніки - на 2,089 мільярда доларів, ядерних реакторів і котлів - на 1,822 мільярда доларів, виробів з чорних металів - на 1,170 мільярда доларів.

Товари, які постачає Україна, виробляють також у Росії.

Від “Аратти”: Нас вельми дивує інтерпритація поточних розрахунків за газ російською стороною, як боргів. Бо загальновідомо, що специфіка цієї галузі полягає у тому, що проплата за спожите паливо відбувається не авансуванням, а за фактом споживання. При такій системі розрахунків чим довше ланцюжок посередників, тим пізніше отримає виручку перший постачальник. Тобто, проплата споживачем відбувається як правило, за підсумками розрахункового місяця. Наразі грудень ще не закінчився і апелювання щодо суми боргу за цей місяць - щонайменше демагогія, розрахована на, вибачаємося, лохів. Бо невідомо, скільки газу фактично ще буде спожито до кінця місяця.

Що ж стосується ланцюжка посередників, то нагадаємо, що саме Росія у особі Газпрому утворила посередника - РУЕ. Отже, за наполяганням російської сторони Нафтогаз до кінця поточного року платить не російській економіці, а у кишеню фірташам, які до цієї економіки і громадян Росії не мають жодного стосунку.

Між тим, саме український уряд послідовно вже декілька років наполягає на ліквідації зайвих посередників. Тим самим, дбаючи про те, щоб не якісь фірташі, а саме російська державна компанія отримувала гроші за спожитий в Україні газ напряму, а значить - швидше.

Проте, наскільки ж погані справи у сусідів, якщо при космічному, за українськими мірками сальдо надходжень від продажу газу, якісь 2,5 млрд. доларів ставлять під питання фінансове здоров'я цілої наддержави!

Ми щиро співчуваємо нашим сусідам і, напевно, маємо задуматися над організацією гуманітарної допомоги. Простим росіянам. По-братньому. Бо абрамовичі і менделі навряд чи про них подумають.