Хрест, якому майже 6000 років

Автор/джерело -  © Вадим ПЕРЕГУДА, «Українська газета» №6(290) 12.02.2004 р. 

Вивчаючи російськомовні джерела з проблематики походження графічного символу хреста, який є емблемою світового християнства вже протягом майже 2000 років, я дивувався з фактів замовчування сенсаційного відкриття – великої знахідки на території України – об’ємно-монументального хреста.

Об’ємно-монументальний хрест, знайдений у Подніпров’ї внаслідок археологічних розкопок під керівництвом В. Хвойки

Це зображення існувало понад 5000 років і належало до так званої Трипільської археологічної культури. Прикро бачити, але кожна російськомовна енциклопедія у розділі «З історії виникнення графічного зображення хреста» починається з вивчення появи цього символу у найдавніших народів і культур Сходу, Середньої Азії, Єгипту, Африки тощо. В цих енциклопедіях ви не знайдете жодного слова про Україну. Але незаперечним фактом залишається те, що саме тут було знайдено найдавнішу у світі символіку хреста, графічне зображення якого майже не відрізняється від сучасного.

Згідно з фундаментальними дослідженнями істориків, зокрема, відомого російського вченого Д. Пєтухова, прабатьківщиною багатьох індоєвропейських народів слід вважати загадковий етнос, який проживав саме в межах сучасної території України. Цей загадковий народ, який залишив після себе невичерпний пласт матеріальних культур, таких, як Трипільська і Білогрудівська, вже 5000 років тому мав неповторну матеріальну культуру, писемність, величезні протоміста.

Знайдені у Єгипті подібні до хреста зображення такі: магічний знак Анх (мал. 1) і Тау-хрест (мал. 2) у своєму філософському розумінні ідентичні найдавнішій символіці українського хреста і пов’язані перш за все з культами родючості землі і відтворення життя. Але незаперечним фактом залишається те, що, на превеликий жаль, так і не увійшло до жодної енциклопедії: найдавніший символ хреста знайдено у Подніпров’ї.

Він належав праслов’янам ще за доби індоєвропейської спільноти. Це була доба Середнього Трипілля 4 тисяч років до. н. е. Відкритий ще на початку 20 століття, внаслідок археологічних розкопок під керівництвом В. Хвойки, він і досі залишається однією з таємничих і найцікавіших знахідок Трипільської археологічної культури. Дуже вражає схожість знахідки з так званим «мальтійським» хрестом.

Важко собі уявити, що ще за 4000 років до часу Пришестя Спасителя і виникнення християнства на території України вже існував символ хреста, дуже подібного до сучасного. Можливо, у ті прадавні часи він міг бути оберегом, що застосовувався у магічних ритуалах праслов’ян, пов’язанних з відтворенням життя. Саме ромбовидний символ з крапкою у центральній частині хреста вказує на імовірний зв’язок останього з культом поклоніння жінці та вшанування матері.

6000 років тому символ хреста міг уособлювати у собі стилізоване зображення жінки-матері. Питання життя і смерті, започаткування і народження нового життя, можливість вічного життя турбували людство з давніх-давен. У своїй генезі символіка хреста ще задовго до появи християнства несла у собі філософську думку про можливість вічного життя. Шанування жінки-матері серед племен Трипільської археологічної культури 3-4 тисячоліть до н.е. дуже подібне до вшанування Богородиці вже у наші часи.

Існування символіки хреста у такі давні часи зайвий раз свідчить про підготовленність української землі до православної віри, до сприйняття істини через каяття і спасіння.