Народний гороскоп

Автор/джерело -  © “Українське життя в Севастополі” 



Дата публiкацiї - 10.01.2010 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=1528

Багатовікова історія людської культури нерозривно пов’язана з календарем, потреба в якому виникла в давнину, коли людина ще не мала писемності. Календар дає змогу регулювати і планувати якимось чином господарську діяльність, що особливо потрібно землеробським народам, до яких і належать віддавна українці.

Ритуальна посудина-календар IV ст. для літніх заклинань дощу із с.Ромашки на Київщині

Етнографічні джерела стверджують, що в різні часи слов'яни, нащадками яких ми є, користувались різними типами календарів.

Найпершим примітивним календарюванням було визначення основного виміру часу - дня за сходом та заходом сонця, потім почала визначатись і доба. Спершу рахунок днів і ночей обмежувався кількістю пальців однієї руки, так виник п'ятиденний тиждень, а пізніше - за кількістю пальців на обох руках - десятиденний. Рахунок дням вівся зарубками на дереві, до речі, такими календарями у побуті користувались аж до XIX ст.

Отже, регулювання трудової діяльності за чергуванням дня і ночі було першою спробою календарювання. Пізніше люди звернули увагу на періодичну зміну фаз місяця - Друга міра часу після доби, і вже потім рахунок часу почав вестись роками. Першим календарем, яким свого часу користувались всі народи, був місячний, він і визначив семиденний тиждень (І фаза місяця). Назви днів тижня зв'язані з їх порядковими номерами і релігійними звичаями. Так, українські назви днів прийшли в українську мову із болгарської через церковнослов'янську.

Наступним етапом винайдення форм відліку часу було створення сонячного календаря, який тісно пов'язаний із зміною пір року, а отже, і з основними подіями сільськогосподарського року: сівби і жнив.

Коли і як у слов'ян з'явився перший календар, історія відповіді не дає, оскільки більшість писемних пам'яток періоду Київської Русі не збереглась. Та археологічні знахідки, а саме глечик, знайдений у 1889 році в селі Ромашки Київської області, який датовано III ст., вказує на досить давнє побутування календаря на території України. Глечик в два ряди опоясаний різноманітними значками, розшифровка яких показала, що це і є давньослов'янський календар. Тип календаря - місячно-сонячний, тобто тісно пов'язаний із сільськогосподарським циклом робіт.

До Х ст. новий рік у Київській Русі починався з нового місяця навесні, у дні, близькі до весняного рівнодення. Після прийняття християнства з'явився юліанський календар, нове літочислення від народження Христа і новий початок року - 1 березня. До того часу існувало літочислення від сотворіння світу, за яким 1992 рік, наприклад, рахується 7500 роком. Назви місяців традиційно були по в'язані з явищами природи, в українській мові ці назви збереглись, а їхні варіанти широко побутують у діалектах:

Давньоруська назва / Сучасна назва

Січень Січень
Лютий Лютий
Березоль Березень
Цветень Квітень
Травень Травень
Червень Червень
Липень Липень
Серпень Серпень
Вересень Вересень
Листопад Жовтень
Грудень Листопад
Студень Грудень

 

Український календар

У пам'яті українського нараду залишились згадки про давнину, коли час асоціювався з плинністю води як символом минучості. Люди вірили у добрий і лихий час, склався навіть певний календар, який можна назвати магічним і гороскопічним, оскільки він тісно пов'язаний із впливом небесних світил, насамперед Місяця, на долю людини, на її життя.

Віддавна поганим днем вважався понеділок, язичницька назва цього дня "День Місяця" вказує на давність семиденного тижня та повір'їв, пов'язаних з виміром часу.

Понеділок - день нещасливий, свято відьом і русалок. Цього дня не рекомендується починати нову роботу, білити хату, прясти, виїжджати в дорогу, митися, мити голову, одягати чисту сорочку; дитина, народжена цього дня, вважалась нещасливою у майбутньому житті.

Вівторок - щасливий день для всяких починань, а значить, і народжений цього дня буде удачливим в усьому.

Середа - день, сприятливий для садіння, особливо кукурудзи, народжені цього дня матимуть багатство і достаток.

Четвер - день робочий, не рекомендується цього дня веселитись і забавлятись, оскільки того, хто порушить цю заборону, чекають неприємності у п'ятницю. Народжені у четвер - люди мовчазні й роботящі.

П'ятниця - день, сприятливий у коханні, цього дня найкраще свататись, справляти заручини тощо. Народжених у п'ятницю чекає щасливе сімейне життя.

Субота - найтяжчий день на роботу, в цей день рекомендується виконувати дрібну домашню роботу, а найліпше - прибирання. У суботу найкраще купатись, переодягатись тощо. Суботні діти відзначатимуться прив'язаністю до дому, охайністю, вони хороші господарі.

Неділя - не можна нічого робити, особливо рубати сокирою. Недільні діти спокійні, хоча й трохи ледачкуваті. Дитина, народжена в ніч з неділі на понеділок, неодмінно стане віщуном, знахарем або ворожбитом.

Розглядаючи народні повір'я, зв'язані з календарем, неважко помітити, як язичницькі елементи тісно переплітаються з християнськими, часто домінуючи над останніми. Особливо це помітно у залишках народної календарної астрології, впадають у вічі й певні розбіжності у тижневій і місячній астрології, мабуть, це якраз і пояснюється нашаруванням багатьох пластів знань, вірувань і релігійних приписів. Для прикладу розглянемо місячний календар, складений на основі етнографічного матеріалу. Нагадаємо, що цей календар пов'язаний з ходом руху Місяця навколо Землі й розпочинається першою фазою.

Перший день - нещасливий, але народжені у цей день, як правило, довгожителі. Розпочинати в такий день справу добре, якщо він випадає не на понеділок чи п'ятницю. Весілля, що відбувається цього дня, віщує подружнє щастя, а тому, хто в цей день захворів, слід готуватись до довгого і тяжкого слабування. Для торгівлі й риболовлі день невдалий, а для мисливства навпаки. Перший день місяця - один з найсприятливіших для сівби і саджання, якщо роботу зробити до схід Сонця або перед його заходом. Не варто вирушати у мандрівку цього дня. Як правило, зміна погоди відбувається саме в перший день місяця.

Другий день - сприятливий для мандрівки, особливо водою, так само вдалий для закоханих. Нещасливий день для торгівлі, укладання шлюбу, одержання спадщини. Народжені у цей день - старанні в науці, зі швидким розумом.

Третій день - невдалий для починань, сівби, саджання і шлюбу. Сприятливий у коханні жінкам, а також вдалий для торгівлі. Важкий для хворих. Народжені у цей день живуть недовго.

Четвертий день успішний для всіх починань, якщо випадає на середу. Сприятливий для навчання, для праці в полі, для дівчат та літніх людей. Нещасливий для торговців, мисливців, парубків. Народжені цього дня люди талановиті та удачливі.

П'ятий день нещасливий для багатьох людей. Несприятливий для сівби та початку інших чоловічих робіт, а також для дівчат, які виходять заміж. Зміни погоди на гірше. Народжена в цей день людина зазнає багатьох прикростей у житті й матиме слабке здоров'я.

Шостий день вдалий для одруження, оскільки сім'я буде багатодітна, але невдалий для закоханих та для знайомств, оскільки і те й інше швидко минається.

Сьомий день вдалий в усіх відношеннях, особливо для навчання та здоров'я, для купівлі майна. Народжені в цей день матимуть довге і цікаве життя, міцне здоров'я. Хто в цей день одружиться, матиме багато дітей - дівчаток, здібних до наук.

Восьмий день - посередній для всіх, погода усталиться. Щось важливе в цей день починати не варто, хоча може пощастити у полюванні до обіду. Народжені цього дня хлопчики будуть нещасливими, а дівчата некмітливими.

Дев'ятий день малоуспішний для всіх справ. Тим, хто одружується, буде щастя, але у всіх інших справах - невдалий. Народжені в цей день хворобливі, слабкі здоров'ям, з коротким життям.

Десятий день - найсприятливіший для шукачів скарбів, мисливців, торгівлі. Посередній для сівби та саджання. Полегшення у хворих настає саме в цей день. Народжений десятого дня стає знаменитістю.

Одинадцятий день - невдалий для початку будь-якої роботи, для полюванню, торгівлі. Сприятливий мандрівкам, для купівлі худоби та птиці,.

Дванадцятий день щасливий для одруження, навчання, торгівлі, закоханим теж щастить саме в цей день, Несприятливий для полюванню. Найліпший день для саджання плодових та фруктових дерев. Народжений цього дня має особливий розум, добре життя та міцне здоров'я.

Тринадцятий день невдалий, краще цього дня нічого не починати і виконувати лише найнеобхідніші роботи, а всі справи відкласти на потім.

Чотирнадцятий день щасливий для мисливців, мандрівників, торгівлі, хвороби швидко і безслідно минають. Народжені чотирнадцятого дня місяця малосильні, живуть недовго.

П'ятнадцятий день - вдалий для мисливства, рибальства і торгівлі, купувати у цей день рекомендується тільки худобу. Для землеробства і мандрівок - невдалий. Народжені цього дня нещасливі у житті.

Шістнадцятий день сприятливий для сівби та саджання, а також для одруження, майбутнє життя молодят має бути благополучним і заможним. Народжені цього дня відзначаються здібністю у навчанні.

Сімнадцятий день - суперечливий, не варто починати якісь серйозні справи, адже цей день сприяє злу та гендлярству. Успішний для навчання. Несприятливий для саджання (крім цибулі) та сівби. Мандрівникам обіцяє нещастя. Народжені цього дня не дуже здібні, але вродливі, дівчатка матимуть щастя у житті.

Вісімнадцятий день - щасливий для придбань худоби (але птицю купувати не варто), для шукачів скарбів та рибалок. Нещастя чекають на закоханих та торговців. Діти, 'народжені у вісімнадцятий день місяця, будуть роботящими.

Дев'ятнадцятий день - небезпечний для торгівлі та ремісництва, невдалий і для одруження. Той, хто захворіє цього дня, слабуватиме довго. Народжені в цей день схильні до пиятики та інших гріховних звичок.

Двадцятий день - один із найпридатніших для шлюбу, який віщує молодятам благополуччя й багатодітність. Найкраще всі справи починати цього дня, не пощастить лише мисливцям. Діти, які народились у цей день, виростуть розумними і талановитими.

Двадцять перший день - благополучний для господарства, сівби, саджання, купівлі худоби (особливо молочної). Цього дня найкраще садити овочі. Народжені цього дня малого зросту і не схильні до навчання.

Двадцять другий день - невдалий для всіх справ, крім одруження та кохання. Народжені цього дня невдачливі.

Двадцять третій день - вдалий майже для всіх робіт, а особливо для навчання. Щастить цього дня жінкам. Народжені у двадцять третій день місяця проживуть довго і відзначатимуться мудрістю.

Двадцять четвертий день місяця поганий для починань, хто з цього дня захворіє - видужує рідко, мисливці, мандрівники, закохані, як правило, зазнають невдачі. Не рекомендується брати шлюб цього дня. Сприяє лише землеробам. Діти, народжені цього дня, ростуть високими і чесними.

Двадцять п'ятий день - нещасливий для всіх починань і справ, крім злих. Народжені цього дня ліниві і живуть мало.

Двадцять шостий день - середньої сприятливості для всіх видів діяльності, крім гендлярства, де можна досягти успіху. Ті, хто захворів цього дня, довго слабують. Народжені цього дня матимуть погане здоров'я, слабку пам'ять, нестримний характер.

Двадцять сьомий день - сприятливий для добрих справ, хворим цього дня полегшає. Вдалий для землеробів, торгівлі, навчання. Невдача чекає мисливців. Якщо день випадає на середу - щасливе одруження. Народжені в цей день дівчатка виростуть вродливими, щасливими у заміжжі, хлопчики ледачкуватими й невиразними зовні.

Двадцять восьмий день - невдалий для мисливства, рибальства, мандрування. Успіх чекає торговців і тих, хто купує худобу. Шлюби, укладені цього дня, благополучні, але бездітні. Народжені в цей день бувають щасливими й живуть довго, особливо хлопчики.

Двадцять дев'ятий день - нещасливий для всіх справ і починань, крім злих. Народжені цього дня хворобливі й живуть мало.

Тридцятий день - щасливий для всіх справ і всіх видів діяльності. Народжені цього дня розумні, їм в усьому щастить.

Ще чекає своїх дослідників українська народна астрологія, і ще не одну цікаву сторінку буде написано про народний гороскоп, який можна укласти на основі етнографічних досліджень. Це було б пізнавальне не лише для тих, хто хоче навчитись передбачати майбутнє, але й для тих, хто цікавиться народними знаннями, які мають глибоке підґрунтя вікових спостережень.

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.