Як врятуватись від СНІДу – блудом?

Автор/джерело -  © Євген Заплетнюк, “Погляд” 

Якщо саме у ці дні ви більше не є тернопільським студентом, то прийміть мої найщиріші співчуття. Окрім молодості, зрозумілої нерозважливості, та вічної боротьби сну з голодом, ви втратили можливість отримати кілька чудових подарунків до свого чергового уікенду. Скажімо – парочку безкоштовних презервативів.

Митрофорний протоієрей Євген Заплетнюк

“У вищих навчальних закладах Тернополя роздаватимуть презервативи. Відбудеться акція “Презерватизація”, яку організовує Молодіжна ініціатива “Файне місто” з 29 листопада по 1 грудня. У вищих навчальних закладах Тернополя учасники ініціативи будть розповсюджені 5000 презервативів та інформаційних матеріалів, які розповідають про проблему ВІЛ/СНІД та безпечного сексу.”
(З повідомлень місцевих ЗМІ)

Запитаєте мене, навіщо ж такі гріховні дарунки хлопцям і дівчатам з нашого найбільш побожного регіону України: регіону Почаївської Лаври, Зарваниці і батьківщини Йосипа Сліпого зі святим Амфілохієм? Ну, як це, навіщо? Презервативи – це чудова ілюзія всезагальної сексуальної безпеки, дорослості та самоконтролю. Якщо ти хлопець з презервативом у кишені – ти непереборний мрійник. Доволі жадібний мрійник, який навіть, не соромиться приймати такі інтимні подарунки від незнайомих людей. Ну, й ще настільки оптиміст, що вірить у те, що з простяцьким студентським виглядом, і патологічним невмінням ґречно вести себе в компанії, цей халявний презерватив все таки колись таки буде використаний за безпосереднім призначенням.

Якщо ж це дівчина, то, швидше за все, вона з роду-віку переконана греко-католичка, вірить що Святослав Шевчук вже давно патріарх, щороку відвідує прощі у Зарваниці, та знає по імені всіх сестер Служебниць і братів Василіян, а також, комплект з 74-х веселих пісеньок та віршів про Христа, під гітарний супровід. Також, дівчина, яка цими днями отримала свій примірник презервативу, у вільний від студентських вечірок час, уважно читає «Девятницю» святому Юді-Тадею, перериваючи цей процес лиш молитвою на вервичці, за душі всіх хто мучиться Чистилищі. А ще, доречі, вона обов’язково старанно вимиває пательню від залишків кількох молекул жиру, напередодні середи та п’ятниці.

Звісно, міг би я сказати тут щось і про православних, але, здається, наші православні студенти і не знають, що вони ними є, та й публічно себе такими ідентифікують вкрай рідко. А от про поголовну «католицизацію» Галичини чуємо доволі систематично. Скоро, навіть, і свій митрополит тут буде…Чому б журналістам не об’єднати оці дві новини в одну? «Студентам Тернопільської митрополії УГКЦ роздали 5000 презервативів». )) Або про 35 портретів кардинала Сліпого, пам’ятаєте? Але ж справді, на кожен портрет у тернопільських школах Патріярха Йосипа припадає усього по 147 презервативів…Яке ж цинічне і гріховне співвідношення…В ідеалі все має бути в масштабі 1:1.

Ви лиш не подумайте, що я старий буркотун, якому завжди все щось не так. Ні. Зі мною все гаразд. І в мене доволі часто буває все «так як потрібно». Вся справа у тому, що виключно з професійних інтересів, я вимушений доволі уважно перечитувати тонни і сотні кілограм різних новин. Дуже часто, навіть всупереч власній волі, найяскравіші з них я все-таки запам’ятовую. І от живуть там, десь в у відповідних глибинах мого мозку, безліч яскравих повідомлень вітчизняних і закордонних ЗМІ, які не просто суперечать одні одним, але і з неабиякими претензіями, часто прагнуть витіснити звідтіля один одного. От ці новини там живуть собі, і суперечать. Суперечать, витісняють і живуть. А ще, вони постійно намагаються змішатись в єдину пластиліново-аморфну масу, змушуючи мене з неприхованим острахом дивитися у майбутнє. Люди, невже ми з вами ТАКІ? Невже, це такі МИ? Невже ми з вами ЛЮДИ?

Роздавати презервативи потрібно в першу чергу багатодітним родинам, яким об’єктивно буде складно прогодувати вже шосту, чи сьому свою дитину. Принаймні, без очевидної шкоди цим п’яти чи шести уже існуючим діточкам, і психологічної шкоди батьку. І то – як виняток. Роздавати ж презервативи дітям – це вже повне безумство. Дітей треба не парувати, а виховувати. Треба розповідати їм про святість стосунків з протилежною статтю, як і про те, що секс – це привілей одружених. І тільки в такому випадку, усі акції по запобіганню «небажаній вагітності» та поширенню СНІДу будуть мати хоча б якийсь сенс. Перефразовуючи нині приснопам’ятного і високоповажного професора Преображенського, нам зараз слід чесно визнати, що проблема молоді зовсім не у штанах, а в головах. Якщо немає розуму, то навіть безкоштовний презерватив не стане виходом з існуючої складної ситуації. Здається, що навіть вітчизняні лікарі нежить хусточками уже давно не лікують…

Відомий факт: як тільки в школах Америки поставили безкоштовні автомати з презервативами, кількість дитячих вагітностей там збільшилась утричі. Так само зросла статистика венеричних хвороб у підлітків у зв’язку з цим радісним фактом. Презерватив це не панацея. Це всього лиш зручна для всіх ілюзія спокою. І в першу чергу, для виробників подібних гумових засобів захисту від дітей, і небажаних венеричних хвороб.

Так само як є ілюзією і вся оця профілактика СНІДу взагалі. Бо ж всі подібні фонди, асоціації, благодійні та соціальні установи – це чудова ширма для відмивання мільярдів доларів, євро та фунтів по всьому світу. Начебто злочинець, а гляди – благодійник і меценат… Звісно, я тут зовсім не фахівець, і мої опоненти дуже просто можуть вилити на мене цілі ріки, цілком конкретних цифр, сум та людей, яким реально допомогли усі ці організації та установи. Я й сам цього не заперечую. Зараз я говорю про трохи інше. От як добре б було, коли б усі ці «презервативні гроші» з усього світу, та й повернути в інше русло. Скажімо, все-таки, зробити за тридцять років ( відколи виявлено СНІД ) реально діючу вакцину проти хвороби. Складно повірити, що в час коли новинки техніки перевершили пророцтва найсміливіших фантастів, а телефони давно стали розумнішими за їхніх власників, вчені таки не можуть винайти конкретних ліків, від цілком конкретної хвороби.

Як християнин я знаю, що секс – це лиш частина повноцінного життя повноцінної людини. Я не називаю це злом, і не посилаю нікого в пекло лиш за одну думку про секс. Але я хочу бути достатньо відвертий з вами. Секс без шлюбу – це ще гірше ніж СНІД. СНІДу ви боїтеся, бо знаєте, що це страшно. А секс поза родиною – це хвороба душі, яка здатна погубити вас ще раніше, аніж ви зможете це збагнути. Від СНІДу помирає ваше тіло, а від блуду – душа. Перше тимчасово, друге – навічно. Після СНІДу життя існує. Після блуду – ні. Тому, давайте зустрінемо 1 грудня не атракціоном нечуваної щедрості, у вигляді п’яти тисяч безкоштовних гумових виробів нашим дітям. Давайте, краще, помолимось за людей, які через блуд і перелюб убили і погубили свої душі і тіла. А ще, звичайно, давайте помолимось за самих себе. Най Бозя замість презервативів, нам дасть розуму не грішити, і пізнати на власному досвіді, що таке СПРАВЖНЯ ЛЮБОВ, навіть не заглядаючи при цьому у труси своєму партнеру.

Митрофорний протоієрей Євген Заплетнюк