Змінив мову - зміни й особистість

Автор/джерело -  © “Аратта-Україна” 

Як здатність розмовляти однією або кількома мовами впливає на самосвідомість людини.

Що думають про білінгвізм вчені, біологи та психологи: чи впливає перемикання між двома мовами на поведінку людини, чи збільшує білінгвізм об’єм мозку, чи дійсно володіння двома мовами змушує дитину сприймати світ інакше і в чому подібність між мозком лондонського таксиста і білінгва.

Білінгвізм - володіння двома мовами - може бути як раннім (тобто отриманим від народження, коли батьки дитини відразу починають розмовляти з нею кількома різними мовами), так і пізнім, коли людина, вже будучи дорослою, свідомо починає вчити другу мову. Поширені на побутовому рівні думки про білінгвізм можна зустріти найрізноманітніші: дехто вважає, що білінгвізм корисний для людини - сприяє розвитку розумових здібностей і навіть допомагає розвивати в собі риси декількох особистостей, інші ж вважають, що раннє освоєння двох мов створює у дітей «кашу в голові» і не дає добре вивчити жодної мови. Видання «Газета.Ru» розбиралося, що думають про білінгвізм вчені - біологи і психологи.

Білінгвізм змінює сприйняття світу

Вчені з’ясували: якщо дитина починає розмовляти двома мовами з самого дитинства, це вміння може істотним чином змінити сприйняття нею світу. З повним текстом статті можна ознайомитися в журналі Developmental Science.

У дослідженні брали участь 48 дітей у віці п’яти-шести років. Дехто з юних учасників досвіду володіли однією мовою, дехто були білінгвами з народження, а частина дітей почали освоювати другу мову в більш пізньому віці. Усім дітям розповіли історію про те, як англійська дитина виховувався в родині італійців, а також про каченя, яке зростало разом із собаками. Після цього дітей попросили відповісти на наступні питання: «Якою мовою буде говорити дитина, коли виросте?», «Каченя буде гавкати чи крякати?», «Каченя буде покрите шерстю чи пір’ям?».

Вчені вважали: діти у віці п’яти-шести років усвідомлюють, що мова є набутою у ході виховання навичкою, а ось гавкання і крякання, так само як шерсть і хутро, - вроджені якості тієї чи іншої тварини. Виявилося, що все не так просто - помилки вчинили всі діти, проте помилки ці були різного типу.

Якщо дитина, яка розмовляє однією мовою, схильна думати, що вродженими є всі якості (тобто, англієць, що виріс в сім’ї італійців все одно буде розмовляти англійською), то білінгв вважає, що здатність гавкати та волохаті лапи, так само як і володіння мовою, - залежать від середовища, а значить, каченя від спілкування з собаками загавкає і покриється шерстю.

Автори дослідження вважають, що отримані ними висновки доводять: білінгвізм істотно змінює сприйняття дитиною навколишнього світу. Це означає, що вивчення другої мови може бути використане для того, щоб продемонструвати дитині все розмаїття культур і суспільств, що її оточують.

Раніше - не означає краще

Група німецьких учених вирішила перевірити, чи дійсно людина освоює другу мову швидше і якісніше, якщо починає вчити її в ранньому віці. В результаті роботи, яка опублікованої в журналі International Journal of Bilingual Education and Bilingualism, це твердження було спростоване.

В експерименті взяли участь 200 дітей - носіїв німецької мови, які були розділені на дві групи. Діти з першої групи почали вчити англійську мову в якості іноземної у віці восьми років, а з другої - тринадцяти. Спостереження за успіхами школярів в освоєнні англійської мови тривали п’ять років.

Упродовж перших місяців занять молодші школярі дійсно просувалися швидше, ніж їхні старші товариші, проте ця різниця згладилася через всього лише півроку після початку занять.

Більше того, тринадцятирічні підлітки незабаром стали демонструвати більші успіхи, ніж молодші діти: вони будували більш складні з погляду синтаксису речення, робили менше граматичних помилок, швидше вловлювали відтінки лексичних значень різних слів.

Автори роботи відзначають також і те, що на початку занять знання німецької не допомагало дітям освоювати англійську мову, а, навпаки, заважало. Незважаючи на те що ці мови належать до германської гілки індоєвропейської мовної сім’ї, граматичні структури у них різні, і діти, що почали вивчення англійської, прагнули вибудовувати чужі слова за правилами рідної граматики. З часом ця проблема зникала.

У білінгвів мозок більше

Ще одна група дослідників, робота яких була опублікована в журналі Cerebral Cortex в липні цього року, довела: у людей, що володіють двома мовами, об’єм сірої речовини головного мозку більше, ніж у тих, хто розмовляє лише однією мовою.

В експерименті брали участь люди, що розмовляли тільки англійською, а також носії англійської та іспанської. В результаті обстеження головного мозку випробовуваних з’ясувалося, що у білінгвів об’єм сірої речовини в лобовій і тім’яній частках головного мозку більше. Ці області мозку відповідають за усвідомлене сприйняття і обробку інформації, яка отримується від зовнішніх органів чуття, а також контролюють довільні рухи тіла і допомагають людині орієнтуватися в просторі (раніше вчені з’ясували, що у лондонських таксистів, які добре знайомі з містом, об’єм сірої речовини в лобовій і тім’яній долях мозку також більше середнього).

Як вважають автори дослідження, такий розвиток відповідальних за контроль і управління областей мозку пов’язаний з тим, що білінгвам при перемиканні з однієї мови на іншу доводиться докладати набагато більше зусиль, щоб контролювати свою мову і вибудовувати її відповідно до правил тієї чи іншої мови.

Читайте про Англію в оригіналі

Володіння двома мовами впливає на мислення не тільки дітей, а й дорослих. Так, група дослідників, робота яких була опублікована в журналі Social Cognitive and Affective Neuroscience, з’ясувала: мова, якою написаний текст, впливає на те, яким чином людина сприйме інформацію, що міститься в ньому.

У дослідженні брали участь 18 осіб - білінгви, що розмовляють англійською і уельською мовами. Всім учасникам досліду вчені пропонували прочитати набір речень обома мовами, а потім просили переказати зміст прочитаного.

В результаті роботи з’ясувалося: людина краще сприймає текст про Уельс, якщо він написаний уельською, а не англійською, і навпаки. Якщо ж речення містить нейтральну інформацію, яка не відноситься ні до уельської, ні до англійської культури, мова ніяк не впливає на її сприйняття.

Як стверджують автори роботи, це означає, що навіть у випадку з дорослими людьми мова, якою розмовляють у даний момент, зачіпає як сприйняття світу, так і самосвідомість людини.

Змінив мову - перемкнув особистість

Ще одне відкриття, що стосується впливу білінгвізму на самосвідомість людини, було опубліковане в журналі International Journal of Bilingual Education and Bilingualism в 2012 році. Вчені провели експеримент за участю 102 білінгвів (носіїв польської та англійської мов) і з’ясували, що перехід з однієї мови на іншу змінював поведінку людини і стиль її спілкування.

Учасників експерименту просили оцінити істинність тверджень, таких як «Я відчуваю себе іншою людиною, коли розмовляю англійською», «Мої друзі кажуть, що я веду себе по-іншому, коли розмовляю англійською». В результаті роботи з’ясувалося, що це дійсно так: багато людей починають проявляти деякі риси свого характеру (до них відносяться, наприклад, відкритість, емоційність, товариськість і соціальне усвідомлення - здатність розуміти, що відчувають інші люди) тільки тоді, коли розмовляли англійською, а не польською мовою.

Ці зміни були помітні у випадку з тими людьми, які вирізнялися високим ступенем соціалізації і мали багато знайомих і друзів. Втім, як вважають автори, це не означає, що на інших білінгвізм не чинить подібного впливу, можливо, він просто менш помітний.

Вчені впевнені: їхня робота доводить, що між мовою і психікою людини існує набагато більш глибокий, ніж прийнято думати, зв’язок і він вимагає подальшого ретельного вивчення.

Від «Аратти»: Який висновок можна зробити в умовах українських реалій і двомовності українців? Висновок простий і науково підтверджений: розмовляєш українською - проявляєш психотип (ментальність) українця, переходиш на російську - починаєш несвідомо проявляти ментальність росіянина.