Редут Україна

Автор/джерело -  © Сергій Згурець 



Дата публiкацiї - 6.06.2018 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=3958

Або Чому Росія знову вирішила взятися за ядерну зброю при бойових діях у Європі.

У разі російської агресії проти країн Балтії чи Польщі НАТО буде вимушене контратакувати. Але Росія у форматі свої нової концепції “антиескалації” планує застосування ядерної зброї. Ця нова реальність варта уваги саме зараз - на тлі масштабних військових навчань НАТО Saber Strike («Удар шаблею»), що проходять з 3 по 15 червня у Польщі та країнах Балтії. У них беруть участь 18 000 військовслужбовців з 19 держав, з яких 12 500 – американці. До маневрів залучено понад тисячу високомобільних бронемашин, понад 60 гелікоптерів та півсотня танків. По суті, «Удар шаблі» - це відповідь НАТО на навчання Росії «Захід-2017». Але тепер все по-іншому.

На нове коло

Впродож останнього часу у мене була можливість поспілкуватись з представниками низки насамперед американських аналітичних структур, що активно вивчають українській досвід і намагаються накласти його на моделі військового протистояння з Росією у Європі. Як приклад, вашингтонський дослідницький Центр війни нового покоління NGW (Центр NGW) здійснив серію експериментів з моделювання можливих бойових дій у Європі, які мають допомогти військовим та цивільним органам влади удосконалити структуру сил та засобів, необхідних для протидії Росії.

Запропоновані сценарії NGW були створені з урахуванням досвіду російської анексії Криму та початку військових дій на Донбасі. Керівництво NGW здійснило презентацію своїх методик і в Україні – у досить вузькому колі.

На тлі цього, у поєднанні зі спілкуванням з фахівцями з інших структур, зокрема, з аналітичного центру RAND та з огляду на власний досвід, виокремлю окремі ключові тренди щодо поточних військових ризиків для Європи.

Почну з того, що у 2016 р. американський аналітичний центр RAND Corporation опублікував доповідь про те, що НАТО не здатен захистити країни Балтії. За результатами серії військових ігор був зроблений висновок, що бронетанковим підрозділам російської армії вдасться захопити Естонію і Латвію всього за 60 годин. Або навіть менше. RAND показав, що Сполучені Штати повинні обороняти країни Балтії та стримувати агресію проти них.

Зараз ситуація змінилася. Причому як з боку НАТО та США, так і Росії.

НАТО посилив свої спроможності для захисту країн Балтії. Процес організації підкріплення військових підрозділів країн Балтії скоротився до декількох днів, в той час, як у 2015 р. на це знадобилося б чотири тижні. Північно-Атлантичний альянс розгорнув на території Балтійських країн, а також Польщі посилені батальйони передового базування (ПБ), а Латвія та Литва слідом за Естонією зобов’язались збільшити свої оборонні видатки до 2% ВВП, як того вимагає НАТО.

Росія також не стоїть на місці. Підготовка НАТО до захисту своїх країн піштовхнула російський генеральний штаб до нових ідей та потреб при плануванні військових операцій. Отже, Росія.

 

Гібрид та бомба

З точки зору Москви, зараз існує “стан війни” між Росією та Європейським Союзом/НАТО. При цьому Росія має оновлені погляди на те, як оптимально воювати з ситою Європою. Власне, йдеться про гібрідні дії з усім тим арсеналом, який вже було апробовано в Україні. Він охоплює асиметричні невійськові методи; операції з дестабілізації політичної та суспільної ситуації у країнах; фінансування, озброєння та підримку бойовиків; приховане військове втручання та, у разі крайної необхідності, відкрите вторгнення для окупації території та припинення будь-якого остаточного спротиву. На кожному з етапів цієї багатовимірної війни Росія хоче зберігати ініціативу за собою. Грати першою. Проте до етапу відкритого загострення Генеральний штаб армії Росії буде намагатися утримувати конфлікт/конфлікти на мінімально можливому рівні застосування сили. Так, як це нині відбувається на сході України.

Російська армія - це вже не радянська армія. Росія зробила ставку на створення високомобільних, гнучких сил, які можна швидко переформатувати у ході конфлікту. На основі аналізу військових навчань «Захід», які проводила російська армія, а особливо “Захід-2017”, можна стверджувати, що Росія відпрацювала як кількісні, так і якісно інші моделі розвитку локального військового конфлікту до оперативно-стратегічного рівня.

Якщо про кількість, то стверджують про готовність армії РФ до ведення бойових операцій на трьох стратегічних напрямках, у тому числі - на Балтійському, Чорному та Баренцовому морях.

Якщо про нову якість, то йдеться про інтегрування ядерної тактичної зброї в оперативний план застосування ЗС РФ на європейському ТВД. Як засіб для забезпечення військового балансу. Росія має очевидний дефіцит особового складу, який необхідно буде задіяти в разі протистояння з усіма потенційними противниками одночасно. Особливо це стосується частин та підрозділів сухопутних військ. Тож Росії доведеться приймати складні рішення, якщо вона захоче знизити ризики ескалації у ситуації, коли країни НАТО та ЄС таки будуть у змозі мобілізувати сили, яких може бути достатньо для нанесення поразки російським військам.

Росія буде це робити в рамках так званої нової концепції «ескалація заради деескалації». Реалізація функції “деескалації” передбачає реальне застосування ядерної зброї як для демонстрації рішучості, так і для безпосереднього нанесення ядерних ударів по противнику. Це завдання доцільно буде вирішувати з використанням ядерної зброї найменшої потужності, що має унеможливити загрозу обвального обміну масованими ядерними ударами, що наносяться стратегічними засобами. Тож вважається, що Росія буде використовувати суперечності між країнами НАТО та буде загрожувати застосуванням ядерної зброї низької потужності (0,2 Кт). Вона може бути застосована для ізоляції зони конфлікту і для того, щоб похитнути рішучість сил противника і коаліції продовжувати військові дії. У цьому випадку, як очікують у РФ, найбільш прийнятним рішенням для противника стане припинення військових дій.

 

НАТО. Що і як захищати?

Для НАТО підготовка до коаліційної війни з Росією знову виходить на перший план. Проте після десятиліть боротьби головним чином з повстанськими силами у НАТО вже встигли забути, як ведуться військові дії високої інтенсивності. Тож, замість того, щоб намагатись захистити віддалені національні інтереси обмеженими військовими ресурсами, сили альянсу мають розпочати серйозне планування багатонаціональних операцій.

НАТО необхідно створити регіональне командування, яке буде мати єдине, цілісне оперативне бачення. НАТО має посилити спроможності для зміцнення оборонного потенціалу країн, що знаходяться на першому рубежі оборони.

Запропоновані моделі бойових дій у Європі, серед іншого, передбачають, що НАТО буде активно застосовувати свою бойову авіацію для забезпечення переваги в повітрі, а для підтримки сухопутних підрозділів впродовж перших 4-5 днів бойових дій будуть використовуватись тільки гелікоптери. Як свідчать результати моделювання, для ефективного захисту країн Балтії все одно бракуватиме бронетанкових і механізованих підрозділів, а також артилерії. З огляду на це, вже розгорнуті в регіоні посилені батальйони ПБ НАТО мають бути підсилені основними бойовими танками, а балтійські країни вже формують механізовані бригади, оснащені протитанковою зброєю прямої видимості, а також здійснюють закупівлі самохідних гаубиць.

Щодо можливого вторгнення армії РФ в країни Балтії, то зручну дислокацію для цього мають тільки 76-та Гвардійська повітрянодесантна дивізія та 6-я Загальновійськова армія. 76-а дивізія, хоча і дислокується в 32-х кілометрах від кордону з Естонією, має обмежену кількість бронетехніки, і тому не представлятиме серйозної загрози для сил НАТО. Проте присутність біля країн Балтії великої кількості військ російського спецназу забезпечує більш зручний плацдарм для гібридної війни. Тож країни Балтії повинні зосередитись на роботі зі зменшення рівня невдоволення серед свого російського населення, спостерігати і протидіяти російським операціям у кібернетичному та інформаційному просторі, а також здійснювати багато інших заходів.

Польща стає найбільш важливою країною з точки зору впливу на стратегічний баланс у разі виникнення потенційного конфлікту між НАТО та Росією. Належна оцінка ролі Варшави в умовах як ескалації, так і деескалації такого конфлікту з Москвою буде мати вирішальне значення як для безпеки Балтії, так і для цілісності альянсу в цілому.

Не допустити російської окупації територій набагато легше, ніж потім позбавитись окупантів. Посилені батальйони передового базування здатні нанести російським військам відчутного удару, проте для закріплення результату необхідно буде організувати підкріплення з території не Німеччини, а Польщі, яка має більш вдале розташування з точки зору шляхів доступу до країн Балтії. При цьому є обґрунтоване припущення, що Корпусу швидкого реагування НАТО знадобиться щонайменше 30 діб для організації підкріплення підрозділів Польщі та країн Балтії, а з огляду на відсутність підтримки на політичному рівні в НАТО цей процес може тривати і до 90 діб. Тому командування НАТО в країнах Балтії має прискорити розробку відповідних планів оборони.

У цьому ключі цілком логічною виглядає також і недавня пропозиція Польщі до США розмістити на польській території американську танкову бригаду на постійній основі. Окрім регулярної армії, сили Територіальної оборони Польщі, за умови підтримки з боку бойових гелікоптерів, можуть зробити критично важливий внесок в оборону Польщі. Тактичні системи командування й управління матимуть величезне значення для підтримки бойового духу непрофесійних сил, в тому числі військ Територіальної оборони Польщі.

Вперше починає переглядатися роль Швеції. Геостратегічне розташування Швеції є одним із ключових факторів перемоги, а, отже, і стримування російської агресії. Оскільки Швеція вже не є нейтральною країною, її внесок у захист Європи може варіюватися від гуманітарної допомоги, підтримки бойових підрозділів, бойової підтримки і до прямого бойового контакту з силами ворога.

Захист національних столиць має буде пріоритетом. У разі війни з Росією головним інтересом національної безпеки в столицях буде убезпечення органів державної владі від захоплення силами спецоперацій, як це відбувалося в Криму. При цьому більшість конвенційних засобів вогневого ураження мають бути розміщені на основних об’єктах місцевості поблизу кордону з Росією, щоб не дати конвенційному наступу розвинутися, замість того, щоб намагатися утворити навколо національної столиці другий ешелон оборони в очікуванні прориву першого ешелону.

Акцент НАТО на протистоянні з іррегулярними силами призвів до невдалих закупівельних рішень, коли перевага надається колісним машинам, що підходять для експедиційних операцій, а не гусеничним машинам, які максимально пристосовані до зручного для оборони ландшафту як Балтійських країн, так і інших театрів військових дій у Европі. Вирішення цієї проблеми, серед іншого, вимагатиме повернення в заклади військової освіти й підготовки союзних держав курсу з тактики ведення бронетанкових операцій високої інтенсивності. Перехід на більш важкі бойові платформи вимагатиме серйозного аналізу та обізнаності про особливості відповідної місцевості, щоб уникнути проблем з матеріально-технічним забезпеченням військ через наявність великих природних перешкод для важкої зброї, здатної протистояти модернізованим збройним силам Росії. У зв’язку з цим особливого значення набувають рішення щодо місць розгортання ліній оборони від агресії противника.

 

Російські армії, корпуси та бригади. Зміни у динамиці по роках

Редут Україна

Росія використовує Україну як випробувальний майданчик для різноманітних концепцій та нової зброї, починаючи від атак на комп’ютерні мережі і закінчуючи термобаричними боєприпасами. Використання безпілотних літальних апаратів дало можливість росіянам концентрувати артилерійський вогонь в потрібному місці протягом 15 хвилин, у той час, як «НАТО на це більше не здатне».

Власне, після розмов та дискусій з американськими та европейськими військовими та експертами для мене вкотре було підтверджено. Для США та НАТО російські операції в Україні дають уявлення про те, як може розгортатися гібридна війна на інших територіях - включно з Європою. І саме кривавий досвід України дозволяє американцям здійснювати моделювання вже з меншою кількістю помилок та припущень. Проте я не можу сказати, що Україна сприймається ними як перший ешелон оборони від російської загрози. Польща – так. Ми – ні.

При цьому не раз повторювалося, що російські війська мають хорошу диспозицію для швидкої атаки на Україну. Підрозділи російських сухопутних сил здебільшого сконцентровані на території Західного і Південного військових округів. Дислокацію підрозділів Західного військового округа сплановано з урахуванням протистояння з силами НАТО, проте 20-та Загальновійськова армія і шість її бойових полків розгорнуті в безпосередній близькості до кордону з Україною на відстані, що дозволяє легко нанести удар по Києву.

Операції 20-ї Загальновійськової армії можуть бути підсилені діями 8-ї Загальновійськової армії, яка дислокується в Ростові. 8-му армію було сформовано в 2017 році, а її штаб розташований менш, ніж за 110 км від українського кордону. Зараз ця армія займається тренуванням особового складу до ведення конвенційної війни. Дислокація російських військ навколо українських кордонів показує, як в умовах діючої доктрини може виглядати підготовка до блискавичного вторгнення, яке буде здійснюватись "парою полків, розташованих в зоні відповідальності одного й того самого штабу, по окремих, але збіжних лініях наступу з добре захищеними тилами. І все це в межах 80 км від кордону".

Власне, про ці загрози нам відомо так давно, що навіть коли про це час від часу згадує секретар РНБО чи міністр оборони – воно вже якось не тривожить. А от коли у Європі починається великий збройовий “движняк” на кшталт навчань “Удар шаблею”, тебе одразу запитують “А чому це?” Для відповіді і описав все те, що купою рядків означане вище. США та НАТО намагаються відгородится від імперії зла власною силою. А ми? Ну, скажу так. Відлуння “Удару шаблею” чомусь чутно краще, ніж постріли та вибухи на своїй території. Бо ми з цим дивним чином, але вже звиклися.

* * *

На малюнках та схемах, серед іншого: поблизу кордонів України. Російські армії, корпуси та бригади. Зміни у динамиці по роках; а також - прогноз на 40-й день війни між НАТО та РФ на європейському ТВД.

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.