П’ять років анексії Криму: у Європарламенті дискутували, як посилити тиск на Росію

Автор/джерело -  © Юрій Шейко, DW 

Дебати в Європарламенті, присвячені п’ятиріччю анексії Росією Криму, звелися до дискусій на тему: як захистити країни ЄС від “кримського сценарію” та чому не можна порівнювати ситуацію довкола півострова з Косовом.

У Євросоюзі вже кілька разів обговорили ситуацію у Криму з нагоди п’ятої річниці анексії Росією українського півострова. У тому числі, і на найвищому рівні, зокрема, на саміті ЄС, проведеному минулого тижня.

Не залишився осторонь і Європарламент. Під час пленарного тижня у Страсбурзі пізно ввечері у вівторок, 26 березня, євродепутати провели дебати "П’ять років незаконній окупації Криму Російською Федерацією".

ЄС: "Україна не самотня"

Ці дебати пройшли у форматі заяви Верховної представниці ЄС з питань зовнішньої політики Федеріки Могеріні з подальшим її обговоренням. Главу європейської дипломатії на дебатах представляв єврокомісар з питань сусідства Йоганнес Ган (Johannes Hahn). Він наголосив, що Євросоюз як не визнав, так і не збирається визнавати анексію Криму, що є порушенням міжнародного права. "Україна, яка зіштовхнулася з російськими порушеннями міжнародного права, не самотня... За ці роки ми інвестували в Україну більше, ніж у будь-яку іншу країну світу. І Україна знає, що наша підтримка триватиме", - зазначив єврокомісар.

Представник фракції Європейської народної партії Ельмар Брок (Elmar Brok) нагадав про принципи Гельсінського заключного акту 1975 року, підписаного, зокрема, і СРСР. За словами політика, мова йде про суверенне право кожної держави вирішувати, із ким укладати будь-які договори, а також про відмову від зміни силою державних кордонів. "Обидва принципи Росія порушила... Це перше таке порушення міжнародного права у цій сфері (в Європі. - Ред.) з 1945 року... Такі порушення не мають стати практикою Європи XXI століття", - заявив Брок.

Кримські татари і політв’язні

Більшість промовців окремо згадували кримських татар, вказуючи на переслідування їх владою РФ у Криму, на припинення роботи їхніх ЗМІ, а також на заборону Меджлісу кримськотатарського народу.

Також багато тих, хто виступав, закликали звільнити громадян України, яких переслідують через політичні мотиви, зокрема, Олега Сенцова. "Ми критикуємо систематичні обмеження фундаментальних свобод і порушення прав людини на півострові", - зазначив єврокомісар Ган.

Як Євросоюзу захистити себе

Багатьох євродепутатів хвилювало питання, чи не станеться чогось подібного до анексії Криму на території ЄС. "Як ми будемо реагувати, якщо це станеться в ЄС? Чи можуть мої колеги із країн Балтії бути впевненими на 100 відсотків, що ми їх захистимо, якщо на них нападуть?" - запитував ліберал Ясенко Селімович. На його думку, після анексії Криму реакція ЄС не була досить сильною. "Чому? Через нашу потребу в російському газі? Через наш страх перед Росією? Я не знаю", - міркував він.

Євродепутат Марек Юрек із фракції "Європейських консерваторів і реформістів" висловив сумнів у дієвості загальної політики безпеки й оборони Євросоюзу. Санкції ж ЄС щодо РФ він назвав "символічними". "Залишається одне - порожні жести", - вважає Юрек.

Із тим, що політичних заяв і санкцій не достатньо, згодна і представниця фракції соціал-демократів Ана Гомеш. Тож, на її думку, Євросоюз мусить розвивати власний оборонний потенціал для захисту і своїх країн-членів, і громадян. "Збройні конфлікти - це реальність, вони можуть виникати", - попередила Гомеш.

Чи є паралелі з Косовом?

Представники двох фракцій - лівих і праворадикальної "Європи націй і свободи" вдалися до аргументу, який використовує і російська влада, провівши паралель між анексією Криму і операцією НАТО в Югославії 20 років тому. "Те, у чому ви відмовляєте народові Криму, ви дали народу Косова. Ви засуджуєте незаконну окупацію Криму, але схвалюєте незаконну окупацію Косова," - вважає француз Жан-Люк Шаффгаузер із фракції "Європа націй і свобод", не уточнивши при цьому, хто саме окупував Косово.

На ці слова відреагували кілька євродепутатів. "Ви пристрасно підтримуєте все, що б Кремль не сказав. За п’ять років вашого перебування у Європарламенті чи було хоч щось у Путіна або його режиму, з чим би ви не погодилися?" - поцікавився Крістіан Дан Преда із Європейської народної партії. Шаффгаузер відповів на це, що він підтримує політику Франції, яка "завжди була політикою балансу, незалежності й суверенітету".

На завершення дебатів соціал-демократка Ніна Гілл звернулася до Йоганнеса Гана: "Моє запитання до Єврокомісії: як нам посилити тиск на Росію?" У відповідь єврокомісар пообіцяв шукати способи підтримки України, а також використовувати всі можливості, щоб донести Росії позицію, що "Крим - це Україна". "І в цьому, пані Гілл, ми можемо справді покластися на однозначну позицію всіх країн-членів ЄС", - додав єврокомісар.