Ринок, який не працює: хто в Україні платитиме за “зелену” енергію?

Автор/джерело -  © Євген Тейзе, DW 

Бум “зеленої” енергетики призвів до надлишку електроенергії в Україні. Дедалі болючішим стає питання, хто стане зайвим на енергоринку і хто платитиме надалі дотації виробникам відновлюваної енергії.

Упродовж останніх років інвестиції в "зелену" енергетику в Україні були предметом гордості української влади. Мало в якій галузі іноземні інвестори вкладали кошти в українську економіку у таких масштабах. Лише 2019 року, за даними Державного агентства ергоефективності, були вкладені рекордні 3,7 мільярда євро. Екологічно чистою електроенергією в Україні станом на кінець 2019 року вже забезпечувалися 3,3 мільйона домогосподарств.

Вісім відсотків від ринку і вже надлишок

За даними Держенергоефективності, станом на квітень 2020 року частка "зеленої" енергії становила близько восьми відсотків. Порівняно, скажімо, з атомною енергетикою, на яку припадає понад 50 відсотків генерації, ці обсяги все ще невеликі. Однак з’ясувалося, що енергомережа не готова приймати такі обсяги енектроенергії і протягом останніх місяців диспетчери вимушені ситуативно зменшувати виробництво на атомних станціях, гідро- або теплових електростанціях. Ситуація ускладнюється тим, що споживання електроенергії в Україні скоротилося внаслідок кризи, спричиненої пандемією COVID-19.

Країна виявилася неготовою до швидкого розвитку "зеленої" енергетики, хоча досі навіть не досягнуто показників, зафіксованих 2014 року у Національному плані дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року. Цей план передбачав на цей момент частку відновлюваних джерел енергії в 11 відсотків від загального виробництва з урахуванням ГЕС. Серед фахівців з атомної енергетики наростає невдоволення тим, що оператор електромереж дедалі частіше відмовляється приймати в енергосистему саме енергію, вироблену на АЕС. Адже "зелену" енергію, за законом, державна компанія "Гарантований покупець" змушена викуповувати у повному обсязі. Причому, за фіксованим "зеленим" тарифом, який нині є одним з найвищих у Європі. "Левова частка "зелених" потужностей розташована на півдні країни, де у нас вісім працюючих блоків АЕС", - констатує експертка з питань атомної енергетики, колишня очільниця Українського ядерного форуму Ольга Кошарна.

Дірка, що зростає

Більшість виробників енергії сонця отримують, за законом, 4,25 гривень за кіловат, виробники вітрової енергії - 3-3,5 гривень.

Це значно більше, ніж отримують "тепловики" (1,20 гривень) і "атомники" (0,67 гривень). Високі тарифи на відновлювану енергію були встановлені законом десятиліття тому, коли привілейованими інвесторами у цій галузі де-факто були брати Андрій і Сергій Клюєви - близькі соратники екс-президента Віктора Януковича. Після зміни влади 2014 року ринок відновлюваної енергії став відкритим для всіх інвесторів, а "зелені" тарифи вже не раз знижувалися, хоча досі залишаються одними з найвищих у Європі.

Натомість населення сплачує (без урахування податків і зборів) лише 25 копійок за кіловат, а промислові підприємства - 1,25 гривень. Тривалий час низькі тарифи для населення вдавалося утримувати за рахунок продажу промисловим підприємствам атомної енергії. Утім, через стрімкий розвиток відновлюваної енергії ця система перестала працювати - грошей на дотації катастрофічно не вистачає. Державне підприємство "Гарантований покупець" є де-факто банкрутом і станом на кінець квітня заборгувало "зеленим" уже понад 12 мільярдів гривень.

Без підвищення тарифів для населення не обійтися?

І це лише початок проблем, адже торік "Укренерго" видало дозволи на будівництво сонячних і вітрових електростанцій загальною потужністю 12 гигават. Якщо протягом наступних років усі проєкти буде реалізовано, обсяги виробництва "зеленої" енергії в Україні майже сягнуть показників всіх українських АЕС разом взятих. Це може у рази підвищити вартість електроенергії, як це, сталося, приміром у Німеччині, яка є одним зі світових лідерів за виробництвом "зеленої" енергії. Утім, на відміну від Німеччини, "зелена" доплата в Україні не перераховується автоматично щороку на кожний кіловат, а залежить від політичного рішення влади.

Ґеорґ Цахманн - експерт ініціативи Low Carbon, яка за підтримки федерального уряду Німеччини консультує український уряд - констатує, що без підвищення тарифів на електроенергію для населення Україні навряд чи обійтися. "Якщо не піднімати тарифи, у "Енергоатому" не буде коштів на капітальні інвестиції і підтримання АЕС у належному технічному стані", - застерігає німецький експерт. Цахман переконаний, що тримати ціни на штучно низькому рівні немає сенсу. Замість цього, вважає експерт, варто перейти до принципу, за яким українці вже тривалий час платять за газ: наближення цін не електроенергію до ринкових і надання грошових субсидій найменш соціально захищеним українцям.

Удар по інвесторах?

Утім, схоже, політики шукають інших рішень. Зокрема, голова комітету Верховної Ради від правлячої партії "Слуга народу" Андрій Герус нещодавно зареєстрував законопроект, який де-факто передбачає скасування "зеленого" тарифу для найбільших виробників. А Національна комісія з регулювання електроенергетики не вигадала нічого кращого, ніж запропонувати негайно зупинити будівництво всіх погоджених проектів "зеленої енергетики" і виплатити інвесторам компенсації державними облігаціями.

Нині міністерство енергетики і представники галузі відновлювальної енергетики ведуть переговори, як вийти з кризи неплатежів за "зеленим" тарифом. Скорочення можуть стосуватися передусім виробників сонячної енергії. Саме так сталося у Німеччині, враховуючи, що сонячні батареї за останнє десятиліття сильно впали у ціні. А "зелений" тариф у Німеччині вже деякий час надається за системою аукціонів: регулюючі органи надають квоти на нові потужності тим виробникам, які запропонують найнижчий прийнятний для них тариф.

Дорогий сонячний бум

В умовах надвисокого тарифу 80 відсотків інвестицій у відновлювальну енергетику в Україні припали саме на сонячну енергію. Натомість вітрова енергетика, розвиток якої є більш капіталомістким, дотепер не досягла показників виробництва, які були визначені національним планом від 2014 року, констатував у розмові з DW Андрій Конеченков, голова правління Української вітроенергетичної асоціації. "Тим не менше, інвестори готові зменшувати "зелений" тариф, щоб вирівняти ситуацію", - наголосив Конеченков. За його словами, у другій половині травня учасники ринку сподіваються підписати з урядом і задіяними держкомпаніями меморандум, який визначить нові умови роботи у галузі.

Ґеорґ Цахманн наголошує, що без зниження "зеленого" тарифу не обійтися. Але, попри подешевшання обладнання, передовсім сонячних панелей, економічно обґрунтований тариф все одно буде вищим за, наприклад, німецький. "Інвестиції в Україні більш ризиковані, ніж у Західній Європі. І кредити значно дорожчі. Тому розраховувати, що "зелена" енергетика буде привабливою для інвеститцій і розвиватиметься за "німецьким" тарифом - не варто", - наголошує Цахманн.

Попереду міжнародні позови?

Тим часом проблема вийшла на міжнародний рівень. Об’єднання виробників "зеленої" енергії звернулися до Енергетичного співтовариства, членом якого є Україна, з проханням виступити посередником у переговорах з урядом. Інвестори погрожують звернутися в іноземні арбітражі, якщо влада в односторонньому порядку відмовиться від виконання вже підписаних попередніх договорів на продаж зеленої електроенергії. У цих договорах держава гарантувала викуп електроенергії після введення в експлуатацію ВЕС чи СЕС. "Це була пропозиція банків, як гарантія для кредитування проєктів", - пояснює Андрій Конеченков.

Якщо проекти будуть зупинені або без згоди інвесторів їхні умови будуть переглянуті заднім числом, це може обернутися для України масштабними позовами, попереджають учасники ринку. А посли вісьмох країн, компанії яких найбільше інвестували в українську "зелену енергетику" у нещодавньому листі на адресу уряду застерегли від репутаційних ризиків для України як надійного партнера для інвесторів.

Потрібна демонополізація

Компроміс із "зеленими виробниками" - лише короткострокове рішення проблеми української енергетики, переконаний Ґеорґ Цахманн. А довгостроково для збалансування цін потрібно не лише урізати "зелені" тарифи, а й подолати пролему монополізації теплової та атомної енергетики. "Рішенням проблеми у перспективі може бути примусове розчленування енергомонополій на окремі конкуруючи складові. В ідеалі, із залученням міжнародних гравців на ринок", - зазначає Цахманн. 80 відсотків ринку теплової генерації на даний момент контролюють компанії мільярдера Ріната Ахметова. 100 відсотків атомної енергії виробляє державний "Енергоатом".