Що найбільше непокоїть мешканців південного сходу України

Автор/джерело -  © Олександр Савицький, DW 



Дата публiкацiї - 17.11.2020 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=4403

Мешканців південно-східних областей України найбільше страшить не лише війна на Донбасі, свідчить опитування, проведене на замовлення німецького Фонду імені Генріха Белля, результати якого представили в Києві.

Найбільше мешканців південного сходу України непокоїть питання війни, яка досі точиться на сході держави. У запропонованому переліку проблем, які можуть бути пов’язані з відчуттям безпеки на рівні країни в цілому, 46,4 відсотка опитаних вказали саме на проблему завершення війни.

Про це йдеться в дослідженні, проведеному українським центром вивчення громадської думки "Соціоінформ" на замовлення німецького Фонду імені Генріха Белля, що є близьким до політичної партії "Союз-90/Зелені". Опитування проводилось у липні-серпні 2020 року в Донецькій, Луганській, Запорізький та Херсонській областях. В ньому взяла участь одна тисяча осіб віком від 18 років.

Водночас більшість респондентів уникає розмов про те, в який спосіб можна зупинити цю війну, не хоче говорити і про визначення сторін переговорів щодо відновлення миру. Відсутність чіткої позиції стосовно збройного конфлікту може стати серйозною проблемою з його врегулювання, оскільки будь-які спроби можуть наразитися на непередбачувану реакцію з боку населення, застерігають автори дослідження.

Ностальгійний образ "заводу" й корумпованість влади

На другому місці серед проблеми, які тривожать найбільше на рівні держави, опитані назвали брак грошей на їжу та базові потреби. Такий брак відчувають 39,4 відсотка опитаних.

Говорячи про бідність респонденти критикують втрату країною індустріального характеру, що призвело до закриття промислових підприємств та, на їхню думку, деградації робочої сили та соціальної сфери. Образ "заводу" в цілому зберігає серед жителів південно-східних областей України свої "символічно-ностальгійні обриси" стабільності та соціального пакету, наголошується в дослідженні.

Також 39,4 відсотка опитаних непокоїть корумпованість влади. Руйнівний вплив корупції позначається на житті та самопочутті людей, вказують автори дослідження. Опитування продемонструвало, що жителі південно-східних областей України вважають хабарництво тотальним, принизливим для гідності людини, яка сприймається винятково через її платоспроможність.

Погана інфраструктура: відрізані від якісних послуг

На місцевому рівні набір проблем в цілому дублюється, наголошується далі в дослідженні. Серед додаткових називаються інфраструктурні проблеми. Особливо сільське населення відчуває всі недоліки поганої інфраструктури, оскільки є відрізаним від якісних послуг, у тому числі й медичних.

На рівні своєї персональної фізичної безпеки опитані почуваються пригніченими страхами, що пов’язані з таким наслідком війни на Донбасі, як неконтрольоване поширення зброї серед населення, зазначила директорка центру "Соціоінформ" Наталія Зайцева-Чіпак. У зв’язку з цим експерти говорять про страх перед "небезпечним іншим", який домінує в усіх сферах приватного та соціального життя. "Спектр цих небезпечних інших досить широкий: від сторонньої людини на темній вулиці, до партнера у ділових стосунках, оскільки це упереджене ставлення переноситься на весь спектр людських взаємодій", - сказала Зайцева-Чіпак.

Проблеми мови та ідентичності

69 відсотків респондентів віком старших за 60 років вважають себе українцями. Серед молоді віком від 18 до 29 років таких - 87,7 відсотка. При цьому для цієї категорії громадян було важливим заявити про українську мову, як рідну навіть якщо вони активно нею не користуються у повсякденному житті. Близько половини всіх опитаних, спілкуючись вдома та на роботі, використовує російську мову. Винятково україномовними назвалися не більше 12 відсотків опитаних.

Водночас значна група опитаних підкреслює свою двомовність, стверджуючи, що спілкуються обома мовами рівною мірою. "В регіонах, які традиційно номінуються як російськомовні, практично половина опитаних знає, толерує і готова вживати українську мову в різних ситуаціях свого повсякденного життя", - сказано в тексті дослідження. Та навіть серед тих, хто назвав українську своєю рідною, на роботі і вдома нею говорять тільки 27-28 відсотків, російською - 23-25 відсотків і рівною мірою обома мовами - 47-50 відсотків.

Загалом, в опитаних мешканців чотирьох областей перспектива зближення з Росією спричиняє найменше тривоги. Натомість чимало занепокоєння викликає закриття кордонів з РФ. "Це свідчить про високий рівень лояльності до Росії та готовність до поступок", - зазначають автори дослідження. З цим пов’язана й ідентифікація себе, як частини пострадянського чи європейського простору. Серед опитаних віком від 18 до 29 років майже вдвічі більше тих, хто відчуває себе частиною європейського простору, ніж серед вікових категорій від 40 і старших. При цьому найменше почуваються європейцями селяни, а найбільше - мешканців обласних центрів.

 

 
Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2021.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.