Від ностратичної до індоєвропейських мов

Автор/джерело -  © Володимир КОЗИРСЬКИЙ, Олександр МАЛОВІЧКО 

Батьківщина частини носіїв ностратичної мови і носіїв мов сино-кавказької макрородини була на східніх відлогах Тибету.

А розселення носіїв цих мов почалося не пізніше XV тисячоліття до н. е. Археологія засвідчує наявність пізніших археологічних культур у П-подібній видузі середньої течії Хуанхе.

Початок приручення й розведення дрібної рогатої худоби, овець і кіз, примусив компактні племена подрібнюватися й розселятися на різні боки, шукаючи пасовиська для ростучих отар.

Нові види господарства змушували придумувати назви новим предметам і діям, передовсім, назвам одомашнених тварин, що поповнювало словник ностратичної людини. До того ж ці назви вже відрізнялися від назв, які було придумано для тих же об’єктів іншими племенами – родичами, які мали ту ж базисну лексику. Мабуть, тому ностратичний Словник В. М. Ілліч-Світича майже не містить скотарської лексики. Словник містить дві праформи, які, можливо, стосуються приручення тварин. Це kOr’I – ‘ягня, вівця’ і pokwe – ‘худоба’. Причому друга праформа має подібність до східнокавказької форми, що означає ‘худоба, скотина’.

Факт відмінності лексики скотарства навіть в окремих індоєвропейських мовах свідчить, що праіндоевропейці вельми рано відокремилися одні від одних. Наприклад, слово “баран” в латині – vervex, aries, в італійській – montone, в румунській – berbec, в німецькій – Hammel, в англійській – ram, в слов’янських (польській, російській, українській, чеській) – baran, beran, у сербо-хорватській – ovan, у литовській – avins, tekis, у перській – gusfand, juc, в осетинській – fis. Тільки слова “пасовисько”, “пасти”, “пастух” схожі в усіх індоєвропейських мовах.

Поява ностратиків у Великому Степу, тобто вихід із Центральної Азії, відбувся дуже рано. Розселяючись на захід, вони частинами перейшли через Волгу приблизно в IX-VIII тисячоліттях до н.е.

Племена культури Трипілля-Кукутені запозичили у носіїв східнокавказьких мов одну з назв зернових. Це назва ячменю – bar, яка, на нашу думку, потрапила тільки до деяких слов’янських мов, передовсім, до украінської:
слово ‘барило’, ‘борошно’ і стара назва пива – ‘бро’. Слово ‘барило’ можна пояснити як місце зберігання ячменю – бара, ‘борошно’ – на нашу думку, означало порушений ячмінь. У мові шумерів теж було слово bar –‘зерно’.

В українській мові найліпше збереглася лексика, близька до ностратичної. А трипільці почали розселятися після того, як тут, у центрі культури Трипілля-Кукутені, почався демографічний вибух. Головні напрямки розселення трипільців були північно-східній і південно-західній. Останній обходив Карпати з півдня низинними місцями сучасної Румунії. Це пересування на захід було повільним розселенням хліборобів, які тоді вже застосовували плуг (рало) і волів як тяглову силу. Так було заселено землі, людність яких значно пізніше стала сербами, хорватами, словенцями.

Ті, що пішли на північ від Сербії, як чехи, стали носіями лужицьких, полабських, кашубських та інших західно-слов’янських мов. Пізніше вони заселили Польщу, де вже були прибульці з Трипілля. Такая модель появи слов’ян із заходу збігається з моделлю, яку пропонують археологи.

Наприкінці III тисячоліття трипільська культура реґресує. Певно, були причини. Видається, цьому сприяло запровадження технологічнішого матеріялу для знарядь праці та зброї – бронзи, яка надходила зі сходу, точніше з Кавказу. Є. Н. Черних стверджує, що 86% усіх виробів із бронзи, знайдених на території України, виготовлено з кавказької сировини, яка характеризується наявністю мишака.

Підтримуючи думку В. М. Даниленка (“Апенніни було заселено з території культур північних Балкан”), ми стверджуємо, що перші рільники-хлібороби на Апеннінах були саме трипільці.

Нами виявлено невідому досі подібність рільничої лексики трипільців і лексики вирощування хліба в італічних мовах. Цікаво, що порівнювана італійська лексика найближча саме до української, позаяк деякі терміни найчастіше наявні тільки в українській та італійській лексиці.

Для прикладу, ‘барило’ (тільки в українській, польській, італійській та англійській мовах), ‘борошно’ (в українській, болгарській, сербсько-хорватській, ця основа споріднена з італійським і латинським farina). ‘Сапа’ (в українській, румунській та італійській), ‘пересівати’ (в українській у формі точити, а в італійській у формі stacciare), ‘цибуля’ (в українській, польській і чеській). І ще декілька слів: ‘овес’, ‘ріпа’, ‘каша’, ‘орати’, ‘місити’, ‘терти’, ‘сьорбати’ та інші слова є в слов’янських та італічних мовах.

У таблиці наведено ще й німецьку лексику, яка не має нічого спільного зі слов’янською (окрім слів ‘зерно’, ‘олія’, ‘молоти’, ‘сім’я’, ‘ріпа’ (можливо, останні два слова – ностратичні).

Отже може видатися несподіваним, але перші рільники Апенінського півострова (не кажучи про країни, що згодом стали Чехією, Сербією, Словенією, Хорватією та ін.) спілкувалися мовою, лексика якої найближча до лексики саме української мови.

Українська	Італійська	Латина	Грецька	Німецька	Литовська	Російська
барило	barile	dolium	πιθος	Faβ	statináite	боченок
борошно	farina	farīna	σιτοσ	Mehl	miltai	мука
жати	segare	seco		ernten	piáuti	жать
жито	segala	secale	σιτοσ	Roggen	rugỹs	рожь
зерно	grano	granum	καρπος	Korn		зерно
каша	сascia	puls	ζωμος	Grűtze	kõše	каша
місити	mestare	miscere	μιγνυμι	kneten	mẽsti	месить
молоти	pestare	maleus	μιλλω	mahlen	málti	молоть
молотити	trebiare	terere	αλοαν	dreschen	kùlti	молотить
овес	avena	avēna	βρομος	Hafer	aviža	овёс
орати	arare	arare	αρατρον	pflugen	árti	пахать
пшениця	frumento	triticum	σιτος, συρος	Weizen	kviečiai	пшеница
сапа	zappa	ligo	σατιρι		kople	мотыга
терти	tritare	tritus	τριβειν	reiben	trinti	тереть
хліб	pane	panis	πυρος	Brot	duona	хлеб
цибуля	cipolla	caepa	τοξον	Zwiebel	svogunas	лук

Окрім того, наведемо мовні факти, які арґументують появу трипільських племен в Італії:

Українська	Латина	Італійська	Німецька	Чеська	Польська
барвінок	pervinca	pervinca	Barwinkel	barvinek	barwinek
булава	clava	clava	Beule	bulava	bulawa
бро (пиво)	cerevisia	zytum, birra	Bier	pivo	piwo
голуб	columba	colombo	Taube	holub	golab
каша	puls	cascia	Grütze	kase	kasza
комин	caminus	camino	Rauchfang	komin	kominek
комора	cella, canaba	deposito	Lager	komora	komora
льон	linum	lino	Flachs	len	len
мур	murus	muro	Mauer	stena	mur
олія	oleum	olio	Ol	olej	oliwa
оцет	acetum	aceto	Essig	ocet	ocet
пасти	pascere	pasturare	weiden	past	pasc
пiка, спис	lancea, hasta	pica	Lanze, Speer	kopi	kopia
піна, шум	spuma	schiuma	Schaum	pena	piana
решта	reliquus	resto	Rest	zbytek	reszta
рiпа	rapum	rapa	Rube	repa	ržepa
свинина	suilla	carne suina	Schweine-fleisch	veprove maso	wieprowina
сироватка	serum	siero	Molke	syrovatka	serwatka
скриня	scrinium	scrigno	Truhe	truhla	skrzynia
стригти	tagliare	striga *	scheren	strihat	strzyc
сьорбати	sorbeo	sorbire	loffeln	chlemtat	siorbac
тато	tata	tata	Papa, Vati	tatinek	tata
теплий	tepide	tiepido	warm	teply	cieply
тремтіти	tremo	tremare	schutteln	trast se	trazasc
картоплина	tubero	bulbo	Bolle	hliza	bulba
чуб	ciuffo	ciuffo	schopf  **	cuprina	czub
черга, череда	series	schiera	Reihe, Zug	řada	szereg
шкіра	scortum	pelle	Fell, Haut	kuže	skóra
юрба, юрма	turba, turma	turba, turma	Menge	zastup	tlum

* покос, ** середньо-верхньо-німецька форма.