Чи мають росіяни право на історію Київської Русі?

Автор/джерело -  © Василь ЗАГОРУЙКО, Чернігів 



Дата публiкацiї - 12.01.2007 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=573

Останнім часом в Україні часто лунає теза про те, що росіяни не мають жодного стосунку до Київської Русі, і взагалі вони угро-фіни, котрі примазалися до нашої історії.

Як філолог, який займається історичним мовознавством, скажу відразу: ця теза хибна й абсурдна. Розмовляв нещодавно з інтелігентною людиною, яка на повному серйозі запевняла мене, що російська мова належить до угро-фінських...

Не буду поширюватися на цю тему, скажу лише загальновизнані речі. Російська мова, так само як і українська, належить до східнослов’янської мовної підгрупи слов’янської групи індоєвропейської сім’ї. А угро-фінська – навіть не індоєвропейська (це - група уральської мовної сім`ї - прим. “Аратти”). Власне, тут ні про що сперечатися.

Інша справа – історія російського лінгвогенезу (історії творення мови). Чому так сталося, що російське (московське та володимиро-суздальське) наріччя відокремилося від української мови, яка в часи Київської Русі панувала – у вигляді різних говірок – на всьому східнослов’янському просторі? Хоча, напевне, були й інші говірки – не східнослов’янського походження.
Відповідь на ці запитання дає сучасна наука. Зокрема, доктор філологічних наук Мосенкіс пояснює появу російської мови справді угро-фінським субстратом (тлом, яке наклалося на українську-давньоруську мову).

Лінгвогенез та етногенез (історія становлення нації) – речі в даному випадку дуже пов’язані. Колонізація давніми українцями, які називали себе різними іменами – полянами, деревлянами, сіверянами (або поетично – русинами) тощо – північних та північно-східних народів, серед яких було справді багато угро-фінських племен, супроводжувалася насаджуванням релігії та офіційної на той час мови – церковнослов’янської, що виникла як суржик – суміш старослов’янської (тобто “староболгарської”) та давньоукраїнської (“давньоруської”). Церковнослов’янська мова на тлі угро-фінських говірок племен, котрі населяли європейську частину Московії, поступово трансформувалася в російську мову, яка оформилася в сучасному її вигляді в кінці 18 – на початку 19 століття.

Таким чином, російський етнос перейняв з Русі мову, релігію, а також чимало культурних традицій і навіть саму назву “Русь” – подібно до румунів, які перейняли назву стародавнього Риму. Чи можуть румуни претендувати на історію Римської імперії? Безперечно, так, оскільки сучасна Румунія, а також Молдавія – це один з її осколків.

Те саме стосується Росії. Вона може вважати себе значною мірою спадкоємницею (в питаннях, культури, мови, релігії) нашої держави київсько-руської доби. Нашим ура-патріотам треба враховувати історичні реалії, а не галасувати, що росіяни до нашої давньої історії ніяк не причетні.

Причетні – хочеться це комусь чи ні.

Довідка “Аратти”:

ІНДОЄВРОПЕЙСЬКА
СІМ'Я

  • Слов'янська група

  • Балтійська група

  • Німецька група

  • Кельтська група

  • Романська група

  • Грецька група

  • Албанська група

  • Вірменська група

  • Іранська група

  • Нурістанськая група

  • Індоарійськая група

 

 
Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2020.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.