Олександр Шаргей - Юрій Кондратюк

Автор/джерело -  © АРАТТА 

Завоювання космосу в XX столітті безпосередньо пов’язане з невідомим багатьом ім’ям сина української землі, талановитого дослідника та інженера Олександра Гнатовича Шаргея, який описав оптимальні траєкторії польотів, облаштування міжпланетних проміжних баз, способи повернення на Землю та інші важливі питання, пов’язані з польотами в космос.

Олександр Шаргей (Юрій Кондратюк)1897 - 1942

Під час служби в Денікінських військах Олександр Шаргей втратив посвідчення особи і жив фактично нелегально, а 15 серпня 1921 р. отримав документ на ім’я Ю.В. Кондратюка і далі продовжував своє життя вже під цим іменем.

Незалежно від К.Е. Ціолковського і будучи незнайомим з його дослідженнями, він вивів основні рівняння руху ракети, розглянув механізми ракет і двигунів, склад палива, описав оптимальні траєкторії польотів, облаштування міжпланетних проміжних баз, способи повернення на Землю та інші важливі питання, пов’язані з польотами в космос. Його розробки на цілу епоху випереджають розвиток новітньої на той час науки – теоретичної космонавтики.

Підсумком роботи Кондратюка в галузі космонавтики стала його праця “Завоювання міжпланетних просторів”, яка побачила світ у 1929 році тиражем всього 2000 примірників. Ознайомившись з книгою, Ціолковський потім напише: “Сорок років я працював над реактивним двигуном і думав, що прогулянка на Марс почнеться через багато сотень літ. Та строки міняються. Я вірю, що багато з нас стане свідком заатмосферної подорожі”.

У 1969 році американці запустили до Місяця космічний корабель “Аполон”. Авторами програми цього польоту було використано ідею Кондратюка про досягнення поверхні великого небесного тіла за допомогою відокремленого від космічного корабля невеликого посадочно-злітного модуля. Один із керівників проекту Джон Губольд визнав, що американці були знайомі з працями українця і політ перших у світі астронавтів та їня висадка на Місяці здійснена за “трасою Кондратюка” – відповідно то тої схеми, що була їм розроблена ще в 1929 році.

Крім того, у практичній rосмонавтиці були використані ідеї Кондратюка щодо будівлі багатоступінчастої ракети, конструкції крісел у літальних апаратах, застосування скафандра для виходу у відкритий космос, приземлення за допомогою парашутів.

А ще Юрій Кондратюк сконструював найбільший у світі дерев’яний елеватор на 10 тисяч тонн зерна, назвавши його “Мастодонтом”. Платою вченому за унікальний винахід стали арешт і три роки таборів. У засланні Кондратюк спроектував ще один “мастодонт” – найпотужнішу вітроелектростанцію на 12 тисяч кВт висотою 165 метрів, подібної до якої немає і нині. Її передбачалося побудувати в Криму, неподалік від Ялти.

Через багато років після його смерті в Москві поставлять найвищу у світі споруду – Останкінську телевежу, а її творця Миколу Нікітіна відзначать Ленінською премією. Колишній співробітник Кондратюка, той не стане приховувати, що вежа – розвиток того айпетрінського проекту.

Олександр Шаргей народився 21 червня 1897 року в Полтаві, вчився в 2-й Полтавській чоловічій гімназії. Вже тоді він почав свої наукові пошуки: ним оригінальним способом були "винайдені" замість мірошницьких водяних коліс водяна турбіна типу колеса Пельтона; гусеничний трактор для їзди по м'яких і сипучих ґрунтах; безпружинні відцентрові ресори, пневматичні ресори; вакуум-насос особливої конструкції; барометр; годинник із тривалим заводом; електрична машина перемінного струму високої потужності; парортутна турбіна.

В квітні 1917 р. О.Г. Шаргей закінчив роботу над першим рукописом по міжпланетних подорожах і дійшов висновку, що вирватися за межі земного тяжіння можна на ракеті з реактивним двигуном, котра поетапно скидає баки з-під витраченого палива. Він також описав схему чотириступінчатої ракети на киснево-водневому паливі, камери згорання двигуна із шаховим та іншим розташуванням форсунок окислювача, параболоїдального сопла і багато чого іншого.

Ним було запропоновано використовувати опір атмосфери для гальмування ракети при спусканні на Землю з метою економії палива; при польотах до інших планет виводити корабель на орбіту її штучного супутника, а для посадки на них людини і повернення на корабель застосувати невеликий злітно-посадочний корабель (пропозиція реалізована в програмі "Ароllо"); розташовувати бази постачання космічних кораблів на орбіті супутника Місяця або на Місяці і, використовуючи сонячну енергію, добувати паливо з місячних порід; використовувати гравітаційне поле зустрічних небесних тіл для дорозгону або гальмування космічного апарату при польоті в Сонячній системі (пертурбаційний маневр). У цій же роботі розглядалася можливість використання сонячної енергії для енергозабезпечення бортових систем космічних апаратів, а також можливість розміщення на навколоземній орбіті великих дзеркал для освітлення поверхні Землі.

З червня 1918 р.по листопад 1919 р. Шаргей жив і працював в Києві. Написав другий варіант міжпланетних подорожей „Тим, хто буде читати, щоб будувати”, у якому космічні пророцтва знаходять ясно помітні обриси. Там було визначено послідовність перших етапів освоєння космічного простору, більш докладно розглянута більшість перерахованих вище проблем і зроблений ряд додаткових пропозицій: ракетно-артилерійське постачання штучних супутників із Землі; використання в якості пального ракетних сплавів деяких металів з високою теплотою згоряння, металоїдів і їхніх водневих з'єднань.

З листопада 1919 р. до початку 1921 р., О.Г. Шаргей працював над третім варіантом свого рукопису, що пізніше назвали „Про міжпланетні подорожі". Одна з цих невеличких за обсягом книжечок невідомо якими шляхами потрапила до бібліотеки конгресу США... Відомо, що відразу після польоту «Аполлона» була опублікована стаття в журналі «Лайф». Там повідомлялося про Юрія Кондратюка – „російського" механіка-самоука...

23 лютого 1942 р. Юрій Кондратюк загинув у бою.