Неправильний податок

Автор/джерело -  © Олексій Левицький, Kyiv Weekly 

Надворі ще тільки травень, а Державна податкова адміністрація вже забила на сполох, попереджаючи, що не зможе цього року «витягнути» план надходжень до бюджету. Головною причиною цього є проблеми, пов'язані з податком на додану вартість.

Кучак Дмитро (Івано-Франківська обл.), робота “А податок ти сплатила…”;

Чиновники скаржаться, що темпи його надходження до Державної скарбниці за результатами перших чотирьох місяців не дотягають до запланованих. Особливо тривожить той факт, що саме на цей час традиційно припадає пік надходжень від ПДВ. Більше того, цьогоріч цей податок не тільки не приносить прибутків до бюджету, але й вимиває значну частину державних фінансів.

Спочатку ПДВ був розроблений і впроваджений в індустріально розвинутих країнах як обмежник поточного споживання з боку населення і компаній. За рахунок надходжень від ПДВ уряди, як правило, формують фонди бюджетного фінансування винятково інвестиційних або ж довготермінових проектів. В Україні цей податок, по суті, перетворився на ключове джерело поповнення державного бюджету. До речі, 1992 року, коли його запроваджували, ставка податку саме й визначалася із суми грошей, необхідної для покриття дефіциту бюджету.

Зараз надходження від сплати ПДВ забезпечують третю частину всіх доходів держбюджету України й понад половину всіх податкових надходжень. При цьому значна частина отриманих коштів іде на фінансування соціальних програм. Однак недосконале законодавство й неефективний механізм адміністрування цього податку перетворюють його з бюджетонаповнювального в збитковий для держави.

Відповідно до українського законодавства ПДВ має повертатися державою при експорті товарів, а також у деяких випадках при пільговій ставці податку всередині країни. Суми від повернення 20%-ного податку є величезними. 2007 року заявки на відшкодування навіть перевищили суму його надходжень до бюджету з вироблених в Україні товарів: як повідомляє ДПАУ, у січні-квітні цього року вона зібрала до загального фонду бюджету 5,456 млрд. грн. податку (без врахування «імпортного» ПДВ), тоді як за той же період відшкодувала 5,6 млрд. Це при тому, що на 1 травня перевірялися заявки на повернення ПДВ ще на 7,6 млрд. грн.

Величезні грошові потоки, які крутяться навколо повернення ПДВ, і непрозоре правове поле створюють сприятливі умови для зловживань. Головними механізмами, що дозволяють «зливати» гроші з бюджету, є «експорт повітря» й/або завищення вартості продукції, що вивозиться за кордон. Іншими словами, фірми нічого не експортують або вивозять, наприклад, руду за вартістю інноваційного устаткування. Державна митниця регулярно фіксує подібні випадки. За словами голови ДПАУ Анатолія Брезвіна, тіньовими схемами мінімізації податків сьогодні займаються 99,9% підприємств усіх галузей економіки, створюючи фіктивні компанії або користуючись послугами діючих. Тільки за чотири місяці 2007 року ДПАУ запобігла безпідставному відшкодуванню ПДВ на 1,6 млрд. грн. (у квітні — на 547 млн. грн.). Для порівняння: за минулий рік ДПАУ відмовила компаніям у відшкодуванні на суму 2 млрд.

Зловживання із фіктивним експортом призводить не тільки до переділу державних грошей, але й створює перешкоди для роботи успішних експортерів. Річ у тім, що через занадто велику кількість бажаючих отримати відшкодування обсяг заявок на повернення сплаченого податку істотно перевищує фінансування, закладене на ці заходи. При цьому фіктивні експортери зазвичай мають домовленості із чиновниками про «розділ продукції», тому одержують відшкодування в першу чергу. Іншим же, щоб отримати хоч щось, доводиться постояти «у черзі» іноді до шести місяців. Сумлінні експортери можуть прискорити процес відшкодування: за інформацією підприємців, оплата таких тіньових послуг чиновників коливається в межах 20–30% від відшкодованого ПДВ.

Паралельно зі стрімким збільшенням обсягів відшкодування ПДВ знижуються прибутки від його надходження. Представники окремих промислових підприємств, використовуючи лояльні політичні сили, останнім часом успішно вибивають собі пільги по сплаті ПДВ. Як правило, головним механізмом, що дозволяє підприємцям ухилятися від сплати, є вільні економічні зони в їхніх різних модифікаціях. Крім цього, існують різні галузеві пільгові ставки по ПДВ, наприклад для аграріїв.

Цього року Верховна Рада продемонструвала особливу щедрість, прийнявши кілька законодавчих актів, які звільняють підприємства від сплати ПДВ при ввезенні в Україну нафтогазового обладнання і продукції енергозберігаючих технологій. Подібний крок, звичайно, може дати певний імпульс для переводу економіки на інвестиційно-інноваційну модель розвитку, однак проблема в тому, що «імпортний» ПДВ забезпечує п'яту частину всіх прибутків бюджету. За експертними оцінками, інвестиційна складова ввезеної продукції коливається у діапазоні 70–80% від сукупних обсягів імпорту, тому подальше звільнення інвестиційного імпорту від сплати податку загрожує істотно підірвати дохідні статті бюджету.

Як стверджують експерти, дана ситуація схожа на ту, що була під час першого уряду Віктора Януковича, коли при експортно орієнтованій політиці зібраний «внутрішній» ПДВ не перекривав обсягів його відшкодування. На думку експертів, якщо ситуація буде погіршуватися й надалі, цей податок стане просто економічно невигідним.