Волаючі глотки Президента

Автор/джерело -  © Юдіт Кьостерс, Financial Times Deutschland 

Молодіжні організації, такі як "Наші", керовані з Кремля, виступають проти супротивників режиму та іноземних дипломатів. Вони покликані задушити будь-яку опозицію вже у зародку.

Сучасні путінюгенд - “антифашистський” рух “Наші”.

"Естонський держфашизм" – так називається посилання у верхній частині інтернет-сайту, поряд із зображенням залізної голови солдата. Якщо кликнути по солдатові з героїчним поглядом, з'являється яскравий банер: "Це наша війна. Наша історія. Це наш солдат".

Під цими гаслами ура-патріотизму виступає в інтернеті вірна Кремлю молодіжна організація "Наші". А "наш солдат" – це бронзова двометрова фігура в естонському Таллінні. Солдат в очах росіян символізує перемогу над фашистами, але багато естонців бачать в ньому символ радянського гніту. Коли в кінці квітня пам'ятник був перенесений з центру міста на околичне військове кладовище, представники "Наших" поїхали протестувати в Таллінн і вступили в жорстокі бої з поліцією.

При цьому, відверті силові дії для організації нетипові. Зазвичай її методи більш рафіновані: наприклад, після протестів в Таллінні десятки молодих людей розбили табір біля естонського посольства в Москві. Члени організації всюди переслідували посла Марину Кальюранд, блокували її машину і вдиралися на її прес-конференцію. "Фашистський посол" – було написано на плакатах, які вони тримали високо над собою, а під написом красувався портрет Кальюранд.
"Наші" позиціонують себе як "демократичний антифашистський рух". Проте "фашистське" – це, по розумінню "Наших", все те, що обернене проти Президента Володимира Путіна.

Вождь на дачі у Путіна

На собі випробував це і британський посол в Росії . Після того, як минулого літа він побував на конференції російської опозиції, його сталі переслідувати активісти "Наших": вони тримали в облозі його офіс і будинок, слідували за ним по п'ятах, варто було йому тільки вийти на вулицю, і заважали його виступам перед громадськістю. У листопаді британське посольство поскаржилося в російський МЗС. З тих пір запанував спокій.

Офіційно "Наші" з владою ніяк не пов'язані. Проте глава"Наших" Василь Якеменко раніше працював на Кремль. Путін одного разу вже запрошував провідних функціонерів "Наших" на свою дачу. А нинішній заступник глави президентської Адміністрації Владислав Сурков виступає, як провідний оратор на багатьох заходах "Наших". Вважається, що він і є справжній глава організації.

"Наші" – це однозначно інструмент в руках Суркова, – говорить Йенс Зігерт, який досліджував даний феномен за дорученням фонду Генріха Белля. – Головне для "Наших" - це створення антиоранжевих настроїв", – пояснює він. "Оранжеві" – це в Росії синонім для критиків режиму, по аналогії з "помаранчевою революцією" в Україні. Ця теза знаходить своє підтвердження в тому, що "Наші" були створені якраз на початку 2005 року – через декілька місяців після революції в Києві, яка відбулася в кінці 2004 року. Там маси молодих людей мирно протестували проти фальсифікації результатів виборів до тих пір, поки не були проведені повторні вибори. "Страх, що щось подібне відбудеться і в Росії, викликав тоді в Кремлі справжню істерію", – говорить Зігерт.

Пікет біля Посольства Великобританії. Путінюгенд створює вирвані роки Послу Ентоні Брентону за зустріч із опозицією

Коли в грудні в Москві проходила трьохтисячна політична демонстрація опозиції, раптово на вулицях з'явилися десять тисяч молодих людей в костюмах Діда Мороза. Національне телебачення показало веселих молодих людей і проігнорувало захід опозиції. Те ж саме відбулося і в кінці березня: 15 тисяч молодих людей, доставлених до Москви на автобусах, з повітряними кулями і прапорцями затьмарили дві тисячі опозиціонерів, які того дня наважилися вийти на вулицю.

Ця стратегія простого витіснення опозиційних активістів своїми контрдемонстраціями дається "Нашим" без зусиль. "Нам не потрібно перемагати "оранжеві" сили, – сказав представник "Наших" Роберт Шлегель одній російській газеті. – Наші люди просто займають площу, на якій ті хочуть провести свою акцію".

Свої методи "Наші" перейняли у "оранжевих" революціонерів: українські музичні групи в Києві виступали на стороні опозиції і закликали маси до витримки. Тепер російських музикантів, наприклад Земфіру і групу "Ю-Пітер", запроршують на заходи "Наших", і, таким чином, вони із самого початку встали на "правильну" сторону. Проведення акцій "Наших" фінансують нібито приватні спонсори. Проте, водорозділ між приватними і державними коштами в Росії часто-густо нечіткий. Якщо з Кремля надходить вказівка: "Профінансуйте їх", – то навряд чи хтось заперечуватиме, говорить Зігерт. "Інакше фірма раптово може позбутися замовлення або у неї виникнуть проблеми з податковими органами".

"Наші" багато в чому нагадують комсомол, радянську молодіжну організацію. У вузах ректори гранично відверто говорять своїм студентам, що членство в "Наших" може бути їм тільки корисно. Вступ до цієї організації став для багатьох молодих людей прагматичним рішенням, говорить Зігерт. "Хто сьогодні в Росії хоче зробити кар'єру, той повинен мати хороші стосунки з державою".