Актуально
59835 переглядів
 |
З кожним роком все менше стає професій, де фізична присутність важливіша за роботу мозку. Однак наш радянський менталітет... Продовжувати, мабуть, не буду. Наведу наочний приклад.
Уявіть собі землекопа, Волопасова Михайла. Дядько, з величезними ручищами. Про нього кажуть - на таких, як ти, країна тримається. Це додавало йому поваги до себе та своєї роботи. Копати канави - доля сильних духом і тілом людей.
Багато людей, подібних до нього, «фігачать» у своїх потогінних конторах з 8 ранку до 10 вечора, заробляючи авторитет в очах начальника і гроші на хліб насущний.
Що ж реально дає їм стаханівська праця?
По-перше, робота - відмінна анестезія для мозку. У працюючої з ранку до ночі людини банально немає часу зупинитися і подумати. Немає думок - немає особистих проблем. Відпрацював день - обов'язок виконав, совість чиста. Переживати і вболівати просто ніколи. Схожий ефект дає горілка. Відсуває на задній план всякого роду неприємності.
З іншого боку, начальнику-колонізатору набагато простіше керувати рабами-зомбі, у яких через зацикленість мозку думки просто відсутні. Йому накажеш - «копай». Піде і буде копати, не замислюючись, навіщо і чому. На подібні ліві думки часу не залишається.
Ті, хто працював в подібних конторах (і не обов`язково канавокопальних - "Аратта"), де раби гнуть свій горб з ранку до ночі, напевно помітили таку закономірність. Як тільки трапляється затишшя в роботі, неважливо, з якої причини (відсутність контрактів або свята), так відразу починаються звільнення. З'явився час подумати - побачив, що «за рогом» за подібну роботу платять у 2 рази більше - написав за власним бажанням. А поки був завантажений на повну котушку, кращу роботу шукати не було часу.
По-друге, чому люди так багато працюють - їм здається, що наполеглива праця - це вирішення їхніх проблем. Мало працюю - мало грошей. Багато працюю - багато грошей. Повірте, це лише здається.
Повернемося до нашого землекопа, Волопасова Михайла. Нехай, наприклад, його зарплата - 1 000 гривень. Але він хоче вдвічі більше. Донька вимагає комп'ютер, дружина - шубу. Що йому робити? Є два можливі виходи.
Перший вихід - працювати вдвічі більше. Копати більше. У будні - по 14 годин. У суботу 10 годин. Неділя вихідний. Результат - 2 000 гривень. Типовий приклад обміну часу на гроші.
Другий вихід - сплатити курси екскаваторника, відучитися, здати іспит, знайти роботу екскаваторника. До речі, зарплата екскаваторника починається від 4 000 гривень при 8 годинному робочому дні. Вуаля! Типовий приклад інвестування.
Як ви думаєте, що вибере Михайло? Правильно - перший варіант. Поясню чому.
Якщо працювати понад норму, то додаткові гроші з'являться майже одразу. А якщо піти на курси, то гроші з'являться нескоро. Мало того, за курси треба платити. Та й хто його знає - раптом щось не вийде. Раптом іспит не здам? А якщо здам, то раптом роботу не знайду. А якщо знайду, то раптом екскаватор коштовний зламаю... Одним словом, - ризик.
Тому обере Михайло варіант перший - понаднормову роботу. Ризик мінімальний. Думає, попрацюю так кілька місяців, назбираю на комп'ютер і шубу - і назад, в старе русло. Тільки в більшості випадків потреба в грошах не зменшується. А навіть навпаки. І перетворюється Михайло в негра-невільника. І працює так десятиліттями. І на курси екскаваторника немає ні грошей, ні часу, ні сил, ні бажання (вже).
Резюмуємо:
1. Щоб отримувати задоволення від результатів своєї роботи (моральне і матеріальне), потрібно працювати головою, а не руками. Голова добре працює після гарного відпочинку.
2. Стаханівська праця робить тупішим мозок і не залишає можливості ефективно мислити.
3. Ударною працею можна вирішити тимчасові проблеми. Але є вірогідність того, що підсядеш на цю голку і втратиш здатність думати.
Трудоголізм подібний до алкоголізму. Як правило, ні ті, ні інші не визнають свою залежність.
Пропоную внести поправку до закону про працю: примушувати людей платити державі за кожну годину, проведену увечері на роботі. Запевняю вас, рівень життя підвищиться. Якість та кількість пов'язані зворотною залежністю.
Публiкацiї за темою «Антикриза»:
