Актуально
43288 переглядів
|
Богдан Джурик |
Переворот у його свідомості стався вісім років тому, коли до рук йому потрапила одна книга. У ній він знайшов відповіді на питання, які давно не давали йому спокою.
- У кожній релігії є своя особлива форма звертання до священнослужителів. Як вас величають у громаді?
- У нас немає якоїсь усталеної форми звертання. Можна просто пан Богдан. У громаді мене називають Рун-тато. Є ще в нас гета-рун-тато. І ще є голова ОСІДУ (об’єднання синів і дочок України) – це найвища, виборна посада. Але один до одного ми звертаємося по імені. Наша релігія є демократичною.
У мої обов’язки входить проведення годин самопізнання, надавання шлюбів, посвячування дітей та проведення обряду поховання.
- Мерців, часом, не спалюєте на вогнищі, як у давнину?
- Хочемо спалювати. Тому що в нас спочатку як було: у землю ховали тільки володарів - князів і волхвів – осіб, які досягли найвищого духовного рівня. Решту ж людей спалювали, щоби землю не плюндрувати. Адже навколо цвинтаря концентрується негативна енергетика. Я, наприклад, дуже хотів би, аби після смерті мене спалили. Не знаю чи нам вдасться це відновити.
- У чому особливість вашої релігії?
- РУНВіра – це прадавня дохристиянська релігія, що базується на вірі в єдиного бога на ім’я Дажбог. Її реформував та упорядкував учений та пророк Лев Силенко. Дажбог у старій нашій міфології був богом Сонця. А що може бути вище Сонця? І тому Лев Силенко, реформуючи релігію пращурів, Дажбога призначив на перше місце. Міг поставити Перуна, Ярила чи когось іншого, але вибрав Дажбога.
Наша релігія толерантно ставиться до інших релігій, бо вважаємо, що існують різні розуміння Бога. Є релігії інтернаціональні, до яких відноситься і християнство, а є народи, що сповідують свою національну релігію. РУНВіра, власне, і є національною вірою українців. У нас рідне розуміння Бога, українське. Тільки людина, яка сповідує свою релігію і є справжнім патріотом. Тому мені дивно, коли католик чи православний, який сповідує інтернаціональну релігію, б’є себе в груди і запевняє, що є націоналістом. Такого бути не може. Це непоєднувані речі.
- У РУНВірі вас насамперед привабив патріотизм?
- Не тільки. Я особисто кілька разів перечитав Біблію. Колись ходив до церкви, до Сповіді, Причастя. Багато речей з прочитаного не сприймаю категорично. Наприклад, чому Матір Божу я маю любити більше, ніж свою? Чому я маю любити свого ворога? Як на таких постулатах виховати воїна-захисника вітчизни. Багато речей мені просто в голові не вкладалися. Я часто задумувався над цими речами. Але відповіді не знаходив. І от у 2003 році, коли я лежав у лікарні, до рук мені потрапила книга про нашу стародавню віру. Перечитав її раз, другий, третій. І відтоді я втратив сон і спокій, у мене почало пекти в грудях, мені відкрилися очі. Я чітко зрозумів, що це моє. Буквально з перших сторінок. Це був початок березня. Коли виписали з лікарні, пішов не додому, а на пошуки книжок про РУНВіру. Згодом познайомився з однодумцями, відвідав їхні служіння. Раніше вони збиралися на вулиці Вороного, за готелем Жорж. Я сів, послухав - все рідне, все зрозуміле. Тоді купив „Мага Віру”, прочитав її і освятився.
- І як виглядає обряд освячення у РУНВірі?
- Цей обряд називається поверненням до рідної віри. Людина зрікається від минулого, присягає на вірність українському народові, цілує прапор, дає обітницю. Потім відвідує священні години. Знайомиться з традиціями, заповідями. Якщо все влаштовує, пише заяву, що я такий-то хотів би прийняти посвяту у Рідну віру. Такій людині дають термін, щоби вона почитала „Мага Віру”, наші канони.
- „Мага Віра” – це найважливіша для вас книга?
- Так, це енциклопедична книга, яку написав Лев Силенко. Її пророк творив упродовж усього свого життя. Писав за кордоном. Бо під час війни потрапив у полон, був у концтаборі. Потім потрапив за океан, не мав ні родини, ні маєтків. Їздив по всьому світу, по крихтах збирав дані на книгу в архівах, університетах, капищах, святинях. Усе життя присвятив цій справі. Тому „Мага Віра” - це невичерпне джерело знань, де зібрані описи древніх обрядів та традицій, молитви, філософія, педагогіка, подана правдива історія української нації, нашої культури та стародавність мови, а головне — Силенко сповістив у ній про народження нової релігії, віри в Дажбога, Святого духа народу українського. Знаєте, я за своє життя прочитав чимало книжок. Якби вони не потрапили мені до рук, я мало би що втратив, але якби не прочитав „Мага Віра” втратив би все.
- Як упродовж людської історії Дажбог себе проявляв, як він змінював людські долі?
- Він себе щодня проявляє, щохвилини. Ми не малюємо його образів, бо людина не може цього зробити, вона може відобразити тільки своє бачення. Хіба любов має стать? Чи можна її намалювати? Чи можна зобразити енергію, гравітацію, вічність, Всесвіт. Дажбог є всюди.
До теми:
