Актуально
34385 переглядів
|
Маг Гендальф |
Слів зараз так багато, що ми іноді неспроможні протистояти цьому безкрайому і бездонному "океану".
І тому дуже дивно, що у нашій місцевості ще залишився такий давній феномен, як лікування СЛОВОМ.
Видатний український історик 19 століття Микола Костомаров писав, що давні слов’яни з великою повагою ставилися до волхвів, які володіли потаємною могутністю слова. Наші пращури не сумнівались в силі промовлених слів і, відповідно, слова прирівнювались до дії.
Тільки з плином часу волхв змінив своє ім’я на інше. Від нього пішли наші: знахар, відун, шептун. Усе це слова одного значення, тільки з підкресленням якоїсь своєї особливості: знахар - від “знати недуги й майбутнє”, відун – “відати все”. “Він знає”, - кажуть на Поліссі. В Європі маг (грецьке) - це жрець, котрий займався астрологією та іншими таємними науками, служив людям своїм небуденним знанням, їх поважали і боялися.
Люди, які звикли до чудес науки і техніки, починають розуміти, що надзвичайні можливості людини мають, нехай не вивчені поки що, глибинні механізми, які можна і потрібно збагнути і розумно використовувати. Безумовно, це і вроджені здібності, і безперервна, хоч і непомітна та малозрозуміла для нас, робота.
Наведемо, як приклад, спогади жительки Н. з села Дібрівськ: “З молодих років я була переконаним атеїстом і ніяким бабкам та знахарям не вірила. Але зі мною сталася подія, яка змусила повірити, що й бабки-шептухи можуть зробити своїм словом те, що і лікарі своїми засобами. А було це так. У селі в осінню пору жінкам приходиться тяжко працювати, копати картоплю, піднімати важкі коші. І, будучи вагітною на четвертому місяці, я, піднявши кошіль з картоплею, відчула сильні болі в животі. У мене почались передчасні пологи. Доки чоловік шукав транспорт, щоб відвезти мене в лікарню, прийшла баба-повитуха, яка приймала пологи моїх перших двох дітей, розпитали, що і до чого, і сказала, що це – “викидиш”. Я попросила її допомоги. Вона несподівано задала дуже інтимне питання. Отримала позитивну відповідь. Знову запитала, і я стверджуюче відповіла. Тоді вона прочитала “Отче наш”, перехрестилась і почала наді мною щось шептати. Біль припинився, і я відчула, що в животі щось почало рухатись доверху. Плід став на своє місце. Я нормально родила через п’ять місяців дівчинку. І до цих пір вдячна бабі-повитусі”.
Безумовно, співчуття, емпатія (емоційно-чуттєвий контакт, що зв’язує хворого і лікаря) - це є, так би мовити, перша тоненька невидима ниточка, яка відновлює порушений природний зв'язок. І тут, мабуть, доречно пригадати слушні слова співця природи Михайла Пришвіна: “Очевидно, всі чудеса лікарів зводяться до сили їхньої уваги до хворого. Цією силою поет одухотворяє природу, а лікарі підіймають хворого з постелі”.
Сучасна наука стверджує, що людина як саморегулююча система, відповідає позитивним зворотнім зв’язком на слабкі сигнали і негативно — на сильні. Слабкі сигнали сприймаються як активуючі. А може це в деякій мірі пояснюється й результатом сімнадцятирічного дослідження доктора біології Івана Борисовича Белявського, до якого приєдналась велика група колег, котрі з математичною точністю довели неприйняту за тих часів істину: “Людина має не тільки якусь енергетику, але і кожне її слово теж несе властивий енергетичний заряд”. Виявляється, що різні слова по-різному заряджені, причому так, як і у фізиці. Зарядів може бути тільки два: позитивний і негативний.
Мистецтвом лікувати словом володів відомий український композитор і співак Ґулак-Артемовський, що співав не тільки на сценах петербурзьких і московських театрів, але і в Італії. Талант його мав ще одну рису. Останні п’ятнадцять років свого життя він допомагав хворим в одному з московських монастирів. Причому лікував виключно молитвами та рукоположенієм. На його рахунку – десятки одужань від неврозів, хронічного алкоголізму, астми, виразки шлунка тощо.
Донедавна писати про позитивний вплив віри, про благотворну роль церкви було небезпечно. Так само й не велись дослідження в цьому напрямку. Вчені, які досліджували зв’язок віри з медициною, вважались шарлатанами. Тепер ми живемо в іншому часі. Ми, лікарі сучасності, володіємо досягненнями такої науки, як психоендокринологія і з глибокою повагою погоджуємося з думкою (передбаченнями) наших колег давніх часів, що кращою і надійнішою є допомога хворим, які нам вірять. Адже саме в людях, котрі вірять, виробляються власні наркотикоподібні речовини в глибинних структурах мозку, які включають процеси саморегуляції, регенерації (відновлення) тканин і функцій, чим сприяють зміцненню імунітету, загоєнню ран і виразок, скорішому виздоровленню т.п. Сучасна медицина дуже молода, а давня – почалась від народження слова людства.
Слово “релігія” (religio) – це зв’язок, зв’язок, звичайно, з божеством. Віра – це вже система вірувань, система зв’язків людей із божеством. Зараз вона виявилась для багатьох “викинутою за борт”. Разом з нею за бортом опинилась і віра. Механізм віри, її структура одинакові у християн, буддистів, прихильників ісламу та іудеїв.
Слово, Віра, Страх вмикають механізм резерву людини або вимикають його. І посередником тут є людина. Адже “слово, котре тобі допоможе, ти сам собі не скажеш” (Ефіопське прислів'я). “Коли ви будете мати віру, як зерно гірчичне, і скажете горі цій: “Перейди звідси туди, то вона перейде, і нічого не буде неможливо для вас”. (Від Матвія. Новий Заповіт).
Таємничий світ замовляння привертає сьогодні увагу етнографів як найархаїчніший пласт культури поліщуків. Адже саме тут ще збереглося, в силу географічно-історичної обумовленості, “інформаційне поле”, насичене прадавніми фрагментами традицій, обрядодій, народнопоетичної творчості, які не змінювались віками. Так і замовляння передавались з уст в уста. Звичайно, не всім, а вибраним, як тепер кажуть, екстрасенсам – енергочутливим малочисельним учням відунів-знахарів, і, часто-густо, вже на порозі свого переходу в “інший світ”. Вважається, що замовляння втрачає силу, якщо в ньому забувається або змінюється слово.
Часто замовляння супроводжується або поєднується з ритуальними діями і допоміжними засобами (ніж, яйце, свячений мак). Але ще на Поліссі зустрічається метод лікування, де дія слова ніби “завуальована” і сконцентрована на “зарядженому предметі”, так званому фетишу (предмет неживої природи, наділений чудодійною силою, об’єкт релігійного поклоніння у первісних народів).
Ось що розповідає жителька Н. з села Іванчиці, 1958 р.н.: “Це сталося зі мною в 1987 році. Лежала я в лікарні, хворіла на ангіну. Перебуваючи там, мала нагоду одночасно звернутись до хірурга з приводу видалення на лівій руці “гулі”. Розповіла в палаті про свої наміри жінкам. Одна з них сказала, що робити це небезпечно, бо поряд знаходиться сухожилля. Порекомендувала зробити так: “Будеш іти по дорозі, знайдеш “предмет” (поважаючи віру сьогоднішнього часу і давні вірування, я не даю опису і характеристики фетишу, він повинен виконувати свою роль і надалі – прим. прим. авт.), подивись, як він лежить, візьми його і три рази доторкнись до “гулі”, положи назад на те ж саме місце. Зроби це тричі підряд, “ґуля” повинна зникнути”. Я так і зробила, а потім навіть і не помітила, як куди поділась “ґуля” з руки. З тої пори повірила в нетрадиційні методи лікування”.
Можливо, дехто іронічно посміхнеться, читаючи ці рядки. Але гірко усвідомлювати, що вчені сьогодення, використовуючи складну техніку і апаратуру, так багато знають про космос (слово це, до речі, означає “порядок”, “устрій”, “гармонія” – протилежність хаосу) і так мало говорять про наш внутрішній космос, тобто підсвідомість людини. Адже це безмежний, “організований Всесвіт”, в якому прихована велика кількість пружин наших почуттів і вчинків.
Підсвідоме відчуття – це малодоторканий резерв тихих відчуттів. Ми усвідомлюємо лише мільйонну долю всього, що відбувається в нас і довкола нас. Свідомість уловлює (охоплює) сто одиниць інформації в секунду, а підсвідомість – мільярд. Людина – це 90% відчуття і тільки 10% - свідомість. Це величезне мовчазне джерело людської психіки. Такий космос у нас самих знали і використовували наші предки.
Заговори, ворожба, якщо скинути з них оболонку містики, є віками відшліфовані способи психологічного діяння і впливу з допомогою СЛОВА на підсвідомість через стан душі.
Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос - більш нічого,
А серце б’ється - ожива,
Як їх почує..! Знать од Бога
І голос той, і ті слова... (Т.Шевченко).
Слово, належно і своєчасно сказане, має велику чудодійну силу, воно лікує, приносить добро. Гіпократ, Авіцена, лікарі давніх часів дуже високо цінили СЛОВО. Саме його волхви, відуни, знахарі, а нині екстрасенси взяли на озброєння. Цілитель захоплює увагу, діючи словом на підсвідомість, викликає зміни у свідомості, аж до стану трансу. Це, так би мовити, початкові сходинки до гіпнозу. Якщо їх нараховується до трьох десятків, то це, приблизно, перших п’ять – медитативних (самозаглиблених). Проникнення сприйнятих слів у свідомість в цьому стані різко збільшується і дозволяє провести “кодування” оріанізму людини в потрібному напрямку. Адже хвора людина вже знаходиться в трансі.
Цілитель своєю впевненістю, спокоєм створює душевну рівновагу у хворого, зміцнює "фундамент", настройку на зцілення. Адже саме психічна діяльність - головна і провідна ланка здоров'я. Тому недарма говорять, що "всі хвороби - від нервів", а сучасна медицина уточнює: це наслідок хронічного емоційного стресу (там, де треба бігти, ми стоїмо, де треба дати відсіч, ми мовчимо і т.п.). А це, у свою чергу, призводить до загальної втоми, зниження настрою, підвищення дратівливості або навпаки - байдужого ставлення до навколишнього.
Якщо такий стан відбувається протягом певного періоду, то з'являється "мішень" - орган або система, по яких часто б'є невідреаговане нервове збудження. Виникають хвороби цивілізації: підвищений тиск, стенокардія, виразка шлунка, бронхіальна астма, цукровий діабет, шкірні захворювання (екзема, псоріаз, нейродерміт тощо). У давніх китайських трактатах писалось, що почуття страху шкодить ниркам, від горя слабнуть легені і виникають їхні хвороби, хто часто гнівається, у того страждає печінка, хто багато сміється - хвороба вражає серце.
Але поняття "орган" в системі стрункої біоенергетичної теорії людини, яку майже без жодних приладів створили наші далекі попередники і дослідники Древнього Сходу, є не вузькоанатомічним, а значно ширшим. Наприклад, такий орган, як серце - це система не тільки кровообігу, але і компонентів психіки, особливості мозкового кровообігу, що діють на процеси пам'яті і мислення.
В сфері відчуттів (психіки) тіло поєднується з душею. Це стосується й інфекційних хвороб, що викликаються вірусами та мікробами. Добре відомо, що при епідеміях інфекція вражає не всіх людей. А це пов'язано з душевним (психічним і фізичним) станом людини. Дивує і такий факт: бородавки, які мають вірусне походження, знімаються замовляннями або по-науковому - психотерапією, тобто СЛОВОМ. Але це слово повинен дати цілитель.
Повернемось до дідів-прадідів. Які хвороби та якими молитвами зцілювали людину? Усі неврози, у початковій стадії - значну частину психозів, виразки шлунка, розлади шлунково-кишкового тракту й печінки. Маємо записи, натяки, що навіть невигойні рани, переломи, остеомеліти та інфекції лікувались молитвами. "Богородице Діво, радуйся!" - молитва перед одшіптуванням бешихи (рожі), псалмами 90-91 лікували переляки, наврочення, тобто все, що зараз зветься стресом. При будь-якій хворобі розпочинали лікування з "Отче наш". Лікарі перед операцією (вилучення стріли, обробки глибокої рани на голові тощо) вдавались до "Символу віри". Всього є 64 молитви для різних хвороб.
Отже і лікар недалекого минулого, і волхв сивої давнини, і знахар, і нинішній екстрасенс в першу чергу є психотерапевтом. Їхнє мистецтво спиралось на багатовіковий досвід попередників. Як приклад, пропоную фрагмент замовляння при болях у суглобах, забоях (без опису обрядодії), записаний зі слів неписьменної цілительки в нашому районі: "Спочатку треба помолитися, хреста положити, прочитати "Отче наш" і казати: "Шла соколова мати сокола стріляти, не попала в сокола (назвати ім'я), а попала у сустави, дай, Боже, щоб тії сустави на місце стали. Остановітеся сустави в рані, як свята вода в Йордані". Повторити певну кількість разів. Безумовно, тут особливу силу на підсвідомість має ритміка замовляння.
Але нас повинно зацікавити і останнє слово Йордань. Воно генерує вібрації для звукотерапії. По своєму поєднанню звуків це слово відноситься до так званих мантр - спеціально поєднаних звуків, які застосовуються при медитаціях та надмірних зусиллях (часто вживаються монахами Азії та у бойових мистецтвах Сходу). Ортодоксальні (правовірні) індуси кажуть, що кожна мантра - це варіант імені Бога. Це близько до квантової фізики: вібрація мантри - це ключ до "царства в собі" - рівнів саморегуляції. "ОР" з чистим вібруючим "Р" очищає організм від усього брудного. Це - атакуючий початок. "ДАНА" - сутність жіноча, обороняюча, яка підтримує очищені території у гармонії і чистоті. Але в цьому замовлянні, можливо, звучить й ім'я дуже давнього парного праукраїнського божества - Ордана, в котрому поєднані бог світла Ор та богиня води - Дана, що знаменує радість осявання та бадьорості для всього живого І сущого на землі. І, якщо це так, то можна впевнено заперечити твердження Леона Чертока, відомого директора клініки психосоматичного відділення в Парижі, що в Європі психосоматична медицина сформувалась в 1935 році. Судячи з усього, в нас вона існує (хііба що в різних видах), мабуть, не одне тисячоліття.
І докази цього зберегло Зарічненське Полісся. І хай мені вибачать читачі, але, щодо цього, наведу один приклад. Серед наших людей збереглось ім'я демона, з яким із незапам'ятних часів з різних приводів спілкувались наші язичницькі пращури. Воно починається з другої букви алфавіту і позначає жінку "відомої поведінки", а пояснюється як похідне від слова "блуд". Цей демон мав свою спеціалізацію. "Б..." був відначально чоловічого роду, а до його обов'язків входило покарання жінок, які завинили своєю поведінкою. Зараз - це різновид лихого слова. У наш час дослідження показали, що це слово негативно впливає на наші гени. Люди, які часто вживають подібні "міцні" слова і вирази скоріше старіють, в них дуже швидко виявляються вікові зміни на клітинному рівні, що ведуть до всіляких болячок. І тому: “Нехай жодне слово гниле не виходить з уст ваших, але тільки таке, ще добре воно на потрібне збудування, щоб ласку воно подало чім, хто чує” (ап.Павло “Новий Заповіт”).
Лікування замовлянням-шепотінням, котре часто-густо застосовується у нашій місцевості, дуже давній і рідкісний "інструментальний" метод, де інструментом є навіть не голос, а його зародок (шепіт), якийсь "квант" інформації. В лікуанні присутні три моменти: шепіт, як засіб; явище трансу; лікувальний ефект. Найзагадковішим для всіх часів і народів є явище трансу. Це змінений, але природний стан свідомості людини, в якому виникають феномени, не підвладні в звичайному стані.
Під час трансу цілительні процеси в організмі відбуваються у десятки разів швидше, ніж у звичайному стані. Людина уловлює невидиму оку течію життя, входить в резонанс з ідеально здоровим ритмом органів і систем. В цьому відрізку часу й здійснюється регуляція ритму серця, кров'яного тиску, нормалізація вмісту в крові "стресових" гормонів, полегшення дихання тощо. Клітини органів і систем, як мікроскопічні "солдати" працююіь синхронно (в одному ритмі) по єдиній команді з центру, мають властивість створити надмірну роботу, диво. Адже наш розум тренований наводити лад в усьому, що нас оточує, а не для того, щоб пізнати внутрішній порядок.
Сучасні ж психотерапевти описують транс як "Внутрішній спокій", "Узгодження з самим собою", “Реакція спокійної свідомості, де нема ніяких думок”, "Проміжок між думками або продовжена пауза між ними: попередня думка пішла, прибуття нової затримується". У всіх цих випадках джерелом такого стану є мозкова активність, котру створюють екстрасенси, гіпнологи, психотерапевти і навіть циганки-аферистки. Його використовують також і спецслужби. А в наших краях з давніх давен транс широко використовується народними цілителями разом із замовляннями.
Публiкацiї за темою «Медицина»:
