Актуально
15537 переглядів
 |
Старіння російського суспільства і так званий "консервативний переворот" у політиці Москви стали одними з головних тем дискусій учасників другої міжнародної конференції з політичної демографії та макросоціологічної динаміки, яка відбулася 12-13 грудня в Москві. Влада в Росії експлуатує страх людей похилого віку перед невідомим майбутнім, констатували експерти.
Голос із жахливого минулого
У Російській Федерації 23 відсотки громадян - пенсіонери, із них 9,7 мільйона - чоловіки, 23,8 мільйона - жінки. Значна частка росіян, які досягли пенсійного віку, продовжують працювати - 37,4 відсотка. При цьому 90 процентів працюють ще близько трьох років, 60 відсотків - ще п’ять. Ці дані у своїй доповіді на конференції навів науковий співробітник міжнародної лабораторії політичної демографії і макросоціологічної динаміки Російської академії народного господарства та держслужби при президентові РФ Кирило Новіков.
"Звідси випливає, що, на відміну від пенсіонерів багатьох інших країн, наприклад, Німеччини, де чоловіки виходять на пенсію в 67 років, а жінки - в 65, російські пенсіонери значно молодші, енергійніші, зберігають соціальні зв’язки та політичну активність", - зазначає Новіков. За його даними, ще одна особливість російських пенсіонерів - жорсткий консерватизм. Опитування, проведені серед людей похилого віку більш ніж в 30 країнах, показали, що в Росії на перше місце ставлять такі цінності як безпека і традиції, водночас готовність до ризику та чогось нового - на останнє. Першими у списку готових до експериментів виявилися пенсіонери з Ісландії.
Пояснюючи цей феномен, експерт згадав про події 1990-х років - війни в Чечні, а також про дефолти і теракти, які пережили росіяни. "У більшості інтерв’ю, які провели соціологи, опитані люди похилого віку в Росії розповіли про жахливий досвід 90-х, що перевернув їхнє життя", - зауважив Кирило Новіков. З цієї причини більшість пенсіонерів у Росії підтримує традиційні цінності та боїться змін.
Мобілізація людей похилого віку
Цікаво, що теперішня влада в Росії не одразу зрозуміла, якою потужною електоральною зброєю володіє, та спочатку ледь не припустилася помилки. Коли у 2004 році проводили монетизацію пільг, пенсіонери вийшли на вулицю. "Стало зрозуміло, що вони протестують не проти того, що у них відібрали право безкоштовного проїзду в транспорті, а проти зміни ставлення: наявні соціальні привілеї вони сприймали як визнання їхніх заслуг, як частину самореалізації", - запевняє експерт. За його словами, побачивши масштаб цієї потуги, влада зрозуміла, що її краще використовувати, з нею краще "дружити".
Підтвердженням цієї думки стали мітинги в Росії 2011 року так званої "білострічкової" опозиції. "На них виходили люди середнього віку і єдине, що всерйоз можна було їм протиставити, - це традиційні цінності", - пояснив Новіков. Зрозумівши це, один із головних політтехнологів Кремля, перший заступник глави адміністрації президента РФ В’ячеслав Володін, розробив стратегію агітації людей похилого віку.
Доречним тут виявився і скасований поріг мінімальної явки виборців. Опитування продемонстрували, що 65 процентів людей, які старші 50 років, завжди ходять на вибори. У підсумку, люди похилого віку становлять від 40 до 70 відсотків тих, хто голосує. Російські ЗМІ довершили справу, а тому тепер можна стверджувати, що навіть за мінімальної явки на виборах більшість виборців (а це завжди будуть люди у віковій категорії "50+") проголосує за незмінність влади та політичного курсу.
Інерція проти недовіри
Погіршення вікової структури в Росії є об’єктивною реальністю, підтвердив у розмові з DW голова наглядової ради російського Інституту демографії, міграції і регіонального розвитку Юрій Крупнов. "Сама система відтворення населення в Росії зруйнована. Замість коефіцієнта народжуваності 2,4 ми маємо 1,6, тобто, грубо кажучи, на одну жінку повинно припадати у півтора рази більше народжених дітей. Звісно, старіння в таких умовах неминуче, і найближчими роками ми побачимо зменшення кількості економічно активного населення", - зауважив Крупнов.
За словами експерта, є ще одна причина, через яку в Росії на вибори ходять в основному люди похилого віку: "Справа в їхній інерції й довірі до держави. Для пенсіонера це - звичка, яка вироблена роками. Потрібно голосувати - він йде голосувати. А у молоді - навпаки останніми роками виробилося відчуження". Щоб повернути людей у віці від 18 до 35 років на виборчі дільниці, необхідна їхня довіра, якої сьогодні немає, зауважує Крупнов. "Молоді люди не вірять у те, що вибори - це серйозно. На їхніх очах відбувається відтворення еліт, і це змушує їх вважати, що від них нічого не залежить". У підсумку, за словами експерта, доводиться констатувати, що декларована електоральна демократія перебуває в Росії у глибокій кризі.
Публiкацiї за темою «Політика»:
