Актуально
31506 переглядів
|
Георгій Гонгадзе |
Напередодні чергової річниці зникнення засновника "Української правди" Георгія Гонгадзе так і залишається не встановленим місцезнаходження одного із ключових фігур ланцюжка, що веде до розслідування цієї гучної справи. Ця фігура – генерал Олексій Пукач - колишній шеф Департаменту зовнішнього спостереження й кримінальної розвідки Міністерства внутрішніх справ.
Два тижні тому, заступник глави СБУ Іван Герасимович, відповідаючи на запитання щотижневика "Контракти" про те, хто допоміг Пукачу втекти в Ізраїль, заявив: "За моєю інформацією, ніхто не довів, що Пукач переховувався в Ізраїлі".
Пукач прожив в Ізраїлі 7 місяців
Проте, такі докази є. Ще три місяці тому, у результаті спільного розслідування, з найбільшою ізраїльською газетою "Едіот Ахаронот", високопоставлений офіцер ізраїльської поліції підтвердив, що Олексій Пукач дійсно перебував в Ізраїлі, принаймні, 7 місяців.
7 липня 2006 року в "Едіот Ахаронот" вийшла стаття про Пукача під назвою "Утікач". Матеріал про генерала, який перебуває в міжнародному розшуку, ознайомив ізраїльського читача також із жахаючими подробицями викрадення й убивства Георгія Гонгадзе, перебігом і наслідками касетного скандалу. Однак, крім широко відомої в Україні інформації, ізраїльському журналістові Цадоку Ехезкелі вдалося одержати досить цікаву інформацію. Джерела в місцевій поліції підтвердили версію про те, що зрив операції із затримання генерала в Ізраїлі, відбувся, у результаті передачі інформації про її проведення в пресу. На тлі військової операції, що почалася, у Газі й напередодні війни з Ліваном, публікація про українського генерала залишилася в Ізраїлі майже непоміченою. Наведемо деякі фрагменти цього матеріалу.
"Улітку 2005 у Тель-Авіві приземлилися троє співробітників Служби Безпеки України" - пише "Едіот Ахаронот". "Вони таємно зустрілися з високопоставленими офіцерами поліції у відділі з розслідувань міжнародних злочинів (Яхбаль, - прим. авт.). Залишаючи місце зустрічі, українські агенти були впевнені, що Пукач от-от буде в їхніх у руках. Вони вже уявляли, як ведуть його в наручниках у літак, що доставить їх у Київ. Не було ніяких сумнівів – втікач-генерал знайшов притулок в Ізраїлі. Ізраїльські слідчі знали майже все: де він ховається в Ізраїлі, хто його зв'язкові, як він пересувається. Вони знали, що він приїхав по фальшивому паспорту: для нього, це було нескладно, - у колишнього начальника кримінальної розвідки був доступ до паспортів, і таких, у нього, було декілька. Ізраїльтяни знали, хто його покровителі й чому він вибрав саме Ізраїль. Це бездоганний притулок: величезна громада вихідців з України, серед якої можна асимілюватися, щедре фінансування й зв'язок зі злочинними елементами зі СНД. Подібно паспорту, частина цих особистих зв'язків, була знайдена ним під час роботи начальником кримінальної розвідки, коли він мав справу зі злочинними угрупованнями. Ізраїль став другим домом генерала. Він би так і продовжував жити тут, якби хтось не проговорився..."
"...Пукач прожив в Ізраїлі, щонайменше, 7 місяців із січня по липень 2005. "Було не складно його виявити" – розповіло нам джерело в "Яхбаль". Але після того, як його засікли, ізраїльтяни зрозуміли, що зіштовхнулися зі справою набагато більш заплутаною й переповненою інтригами, ніж просто полювання за міжнародним злочинцем. Замість того щоб бути доставленим у поліцію в наручниках, Пукач із люб'язності державних чиновників в Україні, одержав можливість у черговий раз зникнути.
Ізраїльтяни повідомили, що розшукали Пукача, за ним установлене спостереження, але для його арешту, необхідний офіційний запит і наказ про арешт від уряду України. Перш ніж прийшов офіційний документ із Генпрокуратури в Києві, офіцери ізраїльської поліції й представники СБУ були вражені, довідавшись, що вся історія була несанкціоновано передана в пресу. Газета "Сєгодня" повідомила, що Пукач перебуває в Ізраїлі, і його намагаються заарештувати люди СБУ. "Цей хлопець взяв ноги в руки й накивав п’ятами" - приголомшено говорить високопоставлене поліцейське джерело.
Маючи новий паспорт, вигадане ім'я, великі гроші й телефони зв'язкових, Пукач зник з Ізраїлю. У реєстраційних даних про тих, хто в'їжджає чи виїжджає із країни, ім'я Пукача не фігурує. До речі, і сьогодні українці вірять, що Пукач повернувся до своєї схованки, і очікують його видачі, якщо він буде схоплений. Але поліцейське джерело стверджує: "Його тут уже немає".
Головне питання: хто врятував Пукача від арешту в Ізраїлі? Ізраїльтяни переконані, що це було "цілеспрямоване шкідництво...." "Ми потрапили епіцентр найсильнішого конфлікту інтересів. Там, до цієї історії, причетні чиновники найвищих рівнів, вони й провалили арешт" - говорить високопоставлений ізраїльтянин...." "...У Поліції Ізраїлю вважають, що Пукач ще повернеться, і тоді його заарештують, не чекаючи згоди з Києва".
Хто врятував Пукача? Думки
На питання кому був вигідний зрив операції, ми попросили відповісти журналіста Станіслава Речинського, який очолював управління СБУ по зв'язках із громадськістю й ЗМІ під час операції, і адвоката Лесі Гонгадзе, Андрія Федура. Цікаво, що обидва, досить обізнаних респонденти, в один голос обвинувачують цитадель правопорядку – Генеральну прокуратуру України в бездіяльності.
Станіслав Речинський:
- СБУ підтвердила, що операція була зірвана за допомогою передачі інформації газеті "Сєгодня". Розслідування свідчить, що інформацію передав заступник генпрокурора Віктор Шокін. Це один із довгожителів Генпрокуратури. Він зробив собі ім'я ще в 90-их, на справі Білого Братства, і в подальшому – був відомий, як людина, яка вирішує питання для високопоставлених осіб. Це майстер по замовленому відкриттю й закриттю кримінальних справ – така собі форма бізнесу.
Відповідь на питання, з якої причини Шокін зірвав операцію по затримці Пукача й фактично призупинив розслідування справи Гонгадзе, потрібно шукати в його відносинах з українською елітою. Шокін, безумовно, виконував доручення когось із високопоставлених осіб попереднього режиму.
Уся його подальша активна діяльність із порушення кримінальних справ проти співробітників СБУ, була викликана острахом відповідальності й пошуком компрометуючих матеріалів, які були накопичені на нього при Турчинові.
Андрій Федур:
- В Україні, на момент операції, було достатньо впливових осіб, зацікавлених у тому, щоб убивство Гонгадзе не було розслідувано. Пукач є однією із ключових фігур, і очевидно, що після арешту не став би мовчати, а назвав би замовника з вищих посадових осіб країни. Тому й відбувся витік інформації. На жаль, це лихо, тому що саме прокуратура, яка повинна займатися розслідуваннями вбивств, і допустила такий витік. Я не вірю в ефективне розслідування цієї кримінальної справи при нинішньому керівництві прокуратури. Прокуратура не виконує своєї функції! Розслідування справи Гонгадзе неможливе без кардинальної зміни керівництва генпрокуратури! Шансів притягти до відповідальності організаторів убивства все менше й менше. Хоча в прокуратури є підозри стосовно конкретної особи, яка організувала це вбивство. І Пукача можна було затримати – більше того, можна було досить просто вийти на організатора злочину. Питання із замовником складніше, але і його знайти цілком реально.
У прокурора має бути один Бог – це Закон. Усе решта, повинно бути осторонь . А в нас метикують, яка політична сила матиме «свого» прокурора, і тому будемо мати такі результати завжди. Коли в країні найгучніше вбивство й стільки часу немає результату, коли втікає один із ключових учасників цього процесу. Адже коли Пукача затримали за іншою підставою - за знищення документів, то його відпустили, тому що він передав на волю, що якщо його негайно не витягнуть з-за ґрат, то він почне говорити. Це інформація, про яку прекрасно знають у Генеральній прокуратурі. Більше того, саме прокуратура й витягала Пукача на волю.
Коментар Генпрокуратури
"На прес-конференції Віктор Шокін спростував витік інформації про операцію із затримання Пукача через Генпрокуратуру", - сказав "Главреду" начальник прес-служби ГПУ Олексій Бебель. "Віктор Шокін звернувся в суд, про що й повідомив на прес-конференції. Він продемонстрував журналістам постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, за фактом розголошення в газеті "Сєгодня" відомостей про місце перебування Пукача, через відсутність складу злочину, підписаний, на той момент, генеральним прокурором Піскуном. Є позов із цього приводу, і все те, що говорилося (щодо передачі інформації) - це повна дурниця, що підтверджується всіма документами". - додав начальник прес-служби.
Разом із тим, Олексій Бебель не зміг уточнити який суд розглядає позовну заяву, відзначивши, що позов Шокін подавав, як фізична особа. Поговорити безпосередньо з Віктором Шокіним не вдалося, через його у відпустку.
Нагадаємо, у липні 2005 у ЗМІ з'явилася інформація про те, що СБУ порушила справу за "злив" Шокіним інформації щодо місця перебування в Ізраїлі Пукача. Повідомлялося також, що СБУ має у своєму розпорядженні запис телефонної розмови Шокіна з журналістом газети "Сєгодня". Після чого Віктор Шокін заявив пресі: "Ніхто з Генеральної прокуратури не причетний до витоку інформації в пресу про перебування в Ізраїлі генерала МВС Олексія Пукача, розшукуваного за підозрою в убивстві журналіста Георгія Гонгадзе. Щодо того, що є прослушка його розмови, що підтверджує цей факт, Шокін тоді заявив, що прослуховування його телефонних розмов у Генпрокуратурі будуть ретельно перевіряти.
"Відповідно до Закону, санкцію на прослуховування дає суд. Тому обов'язково буде проведена перевірка за цими питаннями. Якщо це не підтвердиться, то слідчі, і я, ми підемо в суд із позовом, тому що це ганьбить як Генпрокуратуру, так і відповідні служби. Якщо це підтвердиться, то знову таки буде перевірка – на яких підставах це робилося", - заявив Шокін у серпні 2005.
Переклад: "Аратта-Україна".
Публiкацiї за темою «Правопорядок»:
