Актуально
24547 переглядів
 |
Росія цілеспрямовано творить тут джерело напруги, вкладаючи немалі кошти і зусилля. Така сама політика й сусідньої Угорщини, яка ніяк не може змиритися з Тріанонськими угодами столітньої давності, за якими вона втратила значні території після програної Першої світової війни.
Однак Бог милував Закарпаття та Україну, тож коли спалахнула пожежа на українському Сході та Півдні, так дбайливо плекана за Карпатами сепаратистська бомба не спрацювала. Навпаки, за півтори роки війни область показала себе як одна з найспокійніших і найстабільніших в Україні, а українська свідомість у краї тільки зміцнювалася.
І раптом як сніг на голову стається якийсь незрозумілий інцидент за участю «Правого сектору» Закарпаття, про який у краї за рік взагалі забули. Ті, хто би мав найбільше дбати про спокій і мир у регіоні, на який стільки надій покладають недруги України, самі вчиняють тут бучу. Та ще й яку! Вже третю добу всю державу лихоманить через перестрілки, які влаштували за півтори тисячу кілометрів від фронту ті, що на словах так вболівають за Україну.
Закарпаття – це західноукраїнська бочка з порохом. Тільки ідіот або ворог може на ній розкладати вогонь, аби підсмажити собі сніданок. Бо якщо Закарпаття вибухне, то план Путіна буде втілений одразу і назавжди, відрізаючи Україну від Європи. Адже тут є сили, які ненавидять все українське. Досить згадати Московський патріархат, найпотужніший на Закарпатті, що веде приховану антиукраїнську роботу, і який впливає на сотні тисяч вірян.
Вчиняти безпричинні збройні дії в такому регіоні тим, хто пише на своїх прапорах гасло «Україна понад усе!», це дурість вищого ґатунку. Бо якщо ви хочете зберегти Україну на Закарпатті, то в першу чергу маєте забезпечити тут мир і спокій будь-яким чином. Саме це є головним союзником українських сил в цьому краї. Хіба Донбас не став яскравим приводом, як жменька «зелених чоловічків» може розпалити справжню війну, в якій страждають мільйони?
Треба негайно вибирати, що нам понад усе: Україна чи амбіції?
Україні протистоїть цинічний і жорстокий ворог, який неодмінно скористається нашими помилками. Російські диверсанти не обов’язково будуть їхати через Харків чи Суми. Вони можуть спокійно подолати український кордон і через Словаччину та Угорщину як звичайні туристи. І завтра вже тут лунатимуть зовсім інші гасла. А Закарпаття – це не донецькі степи, тут дві третини покриті горами та лісами.
Тож той, хто називає себе українським патріотом і викрикує «Україна понад усе!», має думати в першу чергу про неї, а не свій вузькопартійний інтерес. У часи війни, коли на карту поставлено саме існування Української держави, криваві розборки на ґрунті контрабандних цигарок, що можуть здетонувати цілий край, є абсолютною дурістю.
Там, де є велика різниця у цінах між двома державами-сусідами, завжди буде контрабанда. Так було, є і буде. Цю проблему не вирішиш ні за день, ні за рік. США століттями не можуть дати собі раду з мексиканськими контрабандистами. Бо треба вирішувати причину цього явища (стан економіки і рівень життя людей), а не наслідок.
Ясна річ, що з кримінальними кланами, які на Закарпатті, безперечно, існують, слід наводити порядок. Але для всього треба розумно вибирати час і місце. «Правий сектор» зробив це вкрай нерозумно, підставивши себе і розхитавши політичну ситуацію в регіоні. І якщо зроблена помилка, то не треба ставати в позу ображеного. Навпаки, конфлікт слід якомога швидше владнати, поки цим не скористалися розбудовники «русского мира». Треба негайно вибирати, що нам понад усе: Україна чи амбіції?
До теми:
