Актуально
39085 переглядів
 |
Керівник слідства ГПУ щодо злочинів під час Євромайдану Сергій Горбатюк заявив, що Україна направила до Інтерполу матеріали про кожного підозрюваного чиновника, проте організація відмовляє оголошувати їх у розшук, посилаючись на політичну складову справ.
Ще у січні 2015 року Інтерпол таки оголошував у розшук більше десяти посадовців часів правління Віктора Януковича, включно з його старшим сином Олександром, проте майже всіх їх вже зняли з розшуку.
ВВС Україна з’ясувала, чому міжнародна організація не хоче шукати колишніх українських посадовців, кого з них таки шукають, а кого вже зняли з розшуку.
Кого оголошували, але зняли з розшуку
На початку 2015 року за поданням українських правоохоронців Інтерпол оголосив у міжнародний розшук низку колишніх високопосадовців часів президентства Віктора Януковича, включно з ним самим.
У січні на сайті Інтерполу з’явились дані про розшук Віктора Януковича, його сина Олександра та урядовців Миколу Азарова, Юрія Колобова, Сергія Арбузова та Едуарда Ставицького.
Також у розшук оголошували екс-міністра охорони здоров’я Раїсу Богатирьову, скандального бізнесмена Сергія Курченка та керівника "Укртелекому" Георгія Дзекона.
Більшості з цих політиків інкримінувались економічні правопорушення, які переважно стосувались нецільового використання понад 200 мільйонів гривень компанією "Укртелеком".
За даними прокуратури, загалом навесні 2015 року Інтерпол виставив "червону картку" щодо 12 чиновників, проте з часом більшість з них зняли з розшуку.
У липні 2015 року адвокати колишнього президента оскаржили його розшук, наполягаючи на політичній складові справи. Спочатку Інтерпол припинив розшук пана Януковича, а згодом і більшість членів його команди.
Тоді було оголошено, що зняття тимчасове, допоки не розглянуть скаргу.
Проте зараз у розшуку Інтерполу залишились тільки Сергій Арбузов та колишній директор компанії "Укрспирт" Михайло Лагутін. Також у розшуку колишній політик Олександр Шепелєв, який покинув Україну ще за правління пана Януковича.
Картки інших відомих колишніх посадовців вже заблоковані.
Чому Інтерпол не хоче шукати
Зняття з розшуку, а також відмова від оголошення в розшук екс-генпрокурора Віктора Пшонки, екс-голови МВС Віталія Захарченка та багатьох інших силовиків в Інтерполі обґрунтовують своєю аполітичністю.
Експерти Інтерполу дійшли висновку, що розшук цих людей не відповідає принципам дотримання нейтралітету цього органу.
Керівник українського відділення Інтерполу Василь Неволя пояснив ВВС Україна, що організація дуже прискіпливо ставиться до справ, які стосуються колишніх представників влади.
"Відмову Інтерполу можна вважати цілком вмотивованою, зважаючи на принцип нейтралітету, закріплений у статуті організації", - сказав він.
Стаття третя статуту Інтерполу суворо забороняє йому втручатись у діяльність політичного, військового, релігійного та расового характеру.
Хоча українська сторона намагається направляти до Інтерполу саме економічні звинувачення, організація все одно вбачає в них порушення статуту.
Зокрема, начальник управління спеціальних розслідувань генпрокуратури Сергій Горбатюк заявляв, що Віталію Захарченку висувалися підозри не лише стосовно вбивств на Майдані, але й щодо розтрати державних коштів.
Проте ці аргументи сприйняті не були.
Кого з втікачів вже затримували за карткою Інтерполу
Тільки одного чиновника вдалось затримати за час, коли колишні посадовці з команди Віктора Януковича були оголошені в розшук Інтерполом.
Колишнього міністра фінансів Юрія Колобова 5 березня 2015 року затримали в Іспанії.
Вже більше півроку триває розгляд запиту України щодо екстрадиції, проте остаточного рішення ще немає.
Як нещодавно заявив пан Горбатюк, Україна ще сподівається на позитивне рішення, хоча захист пана Колобова також заявляє про політичний характер справи.
Колишнього українського депутата Ігоря Маркова, якого затримали на вимогу України в Італії у серпні 2015 року, Інтерпол не оголошував у розшук.
Арешт відбувся на пряме прохання українських правоохоронців, тож навіть без участі Інтерполу колишні чиновники, яких шукає українське слідство, все одно ризикують мати проблеми у країнах ЄС.
Чому Росія і Україна не видають
Більшість екс-посадовців, яких розшукує Україна і, яких оголошував у розшук Інтерпол, переїхали жити до Росії й там переховуються від українського слідства.
Теоретично усі країни члени Інтерполу мають затримувати осіб, оголошених у розшук.
Проте Росія не реагувала на вимогу України та навіть червоні картки Інтерполу і нікого не затримувала. Більшість із тих, хто в розшуку, ведуть публічний спосіб життя та не приховують свого місця перебування.
Частина екс-посадовців, як от пан Марков, не приховують, що вже отримали громадянство Росії, а ця країна не може видавати своїх громадян.
Зі свого боку Україна також посилається на політичну складову та відмовляється арештовувати на вимогу Інтерполу керівника "Правого сектору" Дмитра Яроша, якого на вимогу Росії оголосили в розшук влітку 2014 року.
Після виборів пан Ярош став членом Ради й користується повною недоторканністю.
Що означає червона картка Інтерполу
Як пояснив ВВС партнер юридичної фірми BCL Burton Copeland Майкл Друрі, який спеціалізується на взаємодії з міжнародними слідчими органами, червона картка Інтерполу (Red Notice) сама по собі не є документом, який зобов’язує країну арештувати і екстрадувати розшукуваних осіб.
Питання про арешт і екстрадицію, пояснює експерт, має вирішуватися напряму в переговорах двох країн, і червона картка Інтерполу мало що змінює.
"Якщо Янукович приїде до Великобританії, при в’їзді в країну висвітиться червона картка Інтерполу. Поліція зв’яжеться з українськими колегами, щоб дізнатись, чи дійсно вони вимагають його арешту і видачі", - розповів юрист.
За його словами, Інтерпол виконує роль дошки оголошень, на яку вивішується інформація про розшук підозрюваних у вчиненні злочинів.
Публiкацiї за темою «Правопорядок»:
