Аратта - На головну

24 квітня 2017, понеділок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Пансіонат «Аратта»
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- Київ був найбільшим містом Європи у ХІ сторіччі, в п’ятдесят разів більшим за Лондон, в десять – за Париж. Досяг свого розквіту за Ярослава Мудрого (1010-1054 н.е.), який поріднився з королівськими родинами Франції, Норвегії, Румунії та Польщі. Німецький церковний діяч XІ століття єпископ із Саксонії Титмар Мерзебурзький у своїй «Хроніці» у 1012 - 1018 роках, характеризує Київ як «велике місто, у якому більш 400 церков, 8 ринків, незліченна кількість жителів». На початку ХІ століття теперішня столиця України мала 50 тисяч населення. Для порівняння, у Лондоні на той час мешкало 20 тисяч жителів. Німецький хроніст XІ століття Адам Бременський називав Київ «суперником костянтинопільського скіпетра, найчарівнішої прикраси Греції».

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Рік вільної торгівлі з ЄС: чи варті зусилля?

Євроінтеграція 6270 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 24.01.2017 | Всі публікації | Версія для друку

Заступниця міністра економічного розвитку і торгівлі, Торговий представник України Наталія Микольська
Заступниця міністра економічного розвитку і торгівлі, Торговий представник України Наталія Микольська
Понад рік тому набула чинності Поглибена і всеосяжна Угода про вільну торгівлю між Україною та ЄС, підготовка і підписання якої далося Україні дуже нелегко.

ЗВТ з ЄС: складний вибір неминучого

Про перші результати дії цієї угоди, а також про те, чого варто очікувати у зовнішній торгівлі, яка дає до половини українського ВВП, в інтерв’ю ВВС Україна розповіла заступниця міністра економічного розвитку і торгівлі, Торговий представник України Наталія Микольська.

ВВС Україна: Рік тому набув чинності режим вільної торгівлі між Україною та ЄС. Якими є результати цього року? Чи варті ці результати вкладених зусиль?

Наталія Микольська: Потрібно зауважити, що Поглиблена і всеосяжна зона вільної торгівлі із ЄС стосується не лише торгівлі, вона є набагато ширшою і глибшою. Тому ця угода приноситиме результати з року в рік все більші. Чим більше наше законодавство, наші процеси сертифікації, стандартизації відповідатимуть вимогам ЄС, тим більше результатів це матиме для нашої економіки і зростання експорту.

Мало хто говорить про те, що ця угода також є драйвером залучення інвестицій. І не лише з ЄС, але й з третіх країн для експорту до ЄС.

Тому, якщо дивитися лише на цифри нашого експорту до ЄС за 2016 рік, це не відображатиме весь економічний ефект, який ми маємо від цієї угоди. Проте навіть і ці цифри говорять про те, що угода працює.

Досягнення на європейському напрямку

ВВС Україна: Уже є річні підсумки щодо торгівлі з ЄС?

Наталія Микольська: На даний момент є повна статистика за 9 місяців і поки що не деталізована - щодо товарів за 11 місяців. Річні результати у цифрах будуть приблизно у кінці лютого 2017.

Але ми вже можемо говорити, що за 11 місяців експорт товарів до країн ЄС збільшився на 3,1% (або на 372,3 млн дол.) і загалом становить 12,201 млрд дол., а товарообіг зріс на 6,3%.

Питома вага ЄС у торгівлі товарами та послугами за 9 місяців 2016 року склала 39,8%.

Для низки наших галузей ЄС став основним торговельним партнером. Наприклад, це легка промисловість, більше від 84% продукції якої іде до ЄС.

По переробній деревині і паперовій масі експортуємо до ЄС понад 50%. Машинобудування - теж близько 50%.

При цьому треба розуміти, що драйвером зростання експорту до ЄС є аграрний блок і харчова промисловість. За 10 місяців 2016 року їхня частка у зростанні експорту - 85,3%. Можна також говорити про те, що зростання аграрного експорту до ЄС допомогло нам компенсувати ті втрати, які наші аграрні виробники зазнали на ринку Російської Федерації.

Крім того, відбувається розширення експортного кошику. Тобто, за товарами, які вже були на європейському ринку, заходять товари, які взагалі не експортувалися до ЄС.

Дуже важливо, що на ринок ЄС починають виходити компанії, які традиційно експортували до РФ. Це і машинобудівні компанії, і харчова промисловість.
Втрати на російському напрямку

ВВС Україна: Чи можна говорити, що втрати, які були на російському напрямку, вже перекриті європейським чи іншими напрямками?

Наталія Микольська: Ми не можемо стверджувати, що вже відбулася компенсація втрат від обмежень у співпраці з російським ринком. За попередніми оцінками, прямі втрати експорту від торговельної агресії РФ цього року склали близько 1 млрд доларів США.

Водночас треба розуміти, що на тлі загального падіння експорту до Росії і країн, на торгівлю з якими вплинула заборона на транзит українських товарів російською територією, ми відзначаємо зростання експорту до ЄС.

Проте важливо також враховувати, що залишається велика кількість підприємств, які не змогли переорієнтуватися на ринок ЄС, - це пов’язано і з сертифікаційними операціями, і допуском, і зі споживчими преференціями.

Тому завдання зараз для МЕРТ- відкривати нові ринки для таких компаній, і не лише ринок ЄС.

ВВС Україна: Але, все ж таки, частка Росії у нашій торгівлі залишається досить великою - до 10%. Чи не завелика цифра як для країни, що, як каже президент, чинить агресію проти України?

Наталія Микольська: Якщо ви запитаєте український бізнес, чому вони досі торгують із РФ, то вони скажуть, що торгують, бо там є попит на їхні товари. Заборонити їм співпрацю із РФ, коли в них там є покупці, партнери - це було б неправильно, на мою думку.

Наше завдання - показувати українському бізнесу інші можливості та інші ринки, де працюють за передбачуваними правилами, де за одну ніч не запроваджуються заборони, як це відбувається у Росії. Бо всі чудово розуміють: ринок РФ - це ринок без правил. Сьогодні ти туди експортуєш, а завтра впродовж дня можуть ввести заборону, і ти вже не зможеш експортувати туди.

Тобто в самому експорті до Росії нічого дивного немає. Торгівля з сусідами - це природно для будь-яких економік. При дотриманні РФ правил торгівлі, український експортер буде займати значну частку на російському ринку, тому що у нас є конкурентний товар, достатньо конкурентна ціна і достатньо хороше логістичне плече, якщо РФ не буде у різні способи ці логістичні плечі перекривати.

Власне, тому і оскаржуємо у СОТ обмежувальні заходи, які запровадила РФ, щоби довести всім, що ці заборони є політично вмотивованими, не мають під собою жодних підстав, що стосуються якості українських товарів.

Але варто сфокусуватися на ширшому горизонті і відкривати нові ринки. Помітно, що все більше і більше компаній, які експортували лише на російський ринок, починають експортувати на ринки третіх країн.

ВВС Україна: Де, крім ринку ЄС, є успіхи? Це Китай, інші азійські ринки, Африка? Чи дійсно отримання європейських сертифікатів сприяє доступу наших товарів на інші ринки?

Наталія Микольська: Де-факто те, про що ви говорите, дійсно відбувається. Доступ до ринку ЄС автоматичного доступу на ринку інших країн не дає, але дає те, що я називаю квазі-автоматичний доступ.

Якщо твоє виробництво і якість товарів відповідає європейським стандартам, тобі однозначно набагато легше отримати сертифікацію чи доступ на ринки третіх країн. Для низки наших продуктів харчування доступ на ринок ЄС потягнув за собою "ланцюгову реакцію", і їм набагато легше було отримати доступ на ринки Близького Сходу, Ізраїлю.

Зміни і додатки

ВВС Україна: Рік тому, перед тим, як набула чинності угода про вільну торгівлю із ЄС, говорили, мовляв, давайте вона запрацює, а вже потім ми почнемо говорити про розширення квот для українських товарів. У якому стані зараз ці переговори? Чи можна розраховувати на надання ЄС додаткових квот? На які саме товари українського експорту?

Наталія Микольська: Пропоную говорити ширше, бо квоти стосуються лише аграрної продукції, і, якщо подивитися на відсоток нашого експорту, який підпадає під квоти, то це не є значною частиною.

Коли наприкінці 2015 року завершувалися тристоронні переговори Україна-ЄС-РФ, ми почали говорити з Єврокомісією про те, що потрібні якісь компенсатори втрат на російському ринку, бо розуміли, що обмеження і торговельна агресія швидко не завершаться.

У нас розпочалися переговори з Єврокомісією, і за їхніми результатами у вересні минулого року отримали проект регламенту про надання Україні додаткових торговельних преференцій.

Якщо говорити про те, що отримали, то, звичайно, це менше, ніж ми просили. Ми просили і більше товарів, які попали б під ці преференції, і більші обсяги квот для безмитного ввезення.

Але у проекті регламенту ми отримали додаткові квоти на українські аграрні товари, і, що дуже важливо для нас, повну лібералізацію для низки промислових товарів - добрива, взуття, мідні та алюмінієві вироби, деяку електронну техніку.

Зараз на рівні Європарламенту триває обговорення цього регламенту, і Європарламент має його затвердити. Після цього він повинен ще пройти затвердження Радою ЄС. М’яч на боці Євросоюзу.

Навіть якщо цей регламент буде ухвалено, ефект від нього, - а ми очікуємо від 100 до 200 млн доларів, - не компенсує втрати від торговельної агресії РФ.

При цьому треба також пам’ятати, що ЄС зараз з точки зору торгівлі перебуває не в найкращій ситуації, і що санкції проти аграрної продукції ЄС, які були запроваджені Росією, діють, і, відповідно, цей ринок є дуже чутливим і наповненим своїми внутрішніми товарами.

Суперечливі питання

ВВС Україна: Весь 2016 рік тривала скандальна ситуація із обмеженням на експорт деревини. Від ЄС лунали досить жорсткі заяви. Під час останнього саміту Україна-ЄС наприкінці листопада 2016 року Петро Порошенко повідомив, що має намір ініціювати скасування мораторію на експорт необробленої деревини. Хоча саме він влітку 2015 підписав закон про мораторій на експорт лісу-кругляку. І там теж були цілком зрозумілі аргументи такого рішення. Чи є якесь просування у цьому питанні? Воно здається досить вузькогалузевим, але, водночас, і дуже показовим загалом для відносин із ЄС.

Наталія Микольська: Оскільки мораторій запровадила Верховна Рада, відповідно, будь-які зміни цього режиму має запроваджувати Верховна Рада.

Треба розуміти, що проблеми з експортом є лише невеликим аспектом проблематики в лісовій галузі (в тому числі питання вирубки та обігу деревини, регулювання продажу та інше).

Тому зараз Урядом на різних рівнях - від політичних до експертних - ведуться консультації щодо комплексного вирішення проблем. Зі свого боку, я як Торговельний представник надаю пропозиції щодо можливого варіанту, який би відповідав нашим міжнародним зобов’язанням, і відповідав національним інтереси України, сприяв би розвитку економіки.

Проте, поки я вважаю передчасним говорити, на який варіант ми зможемо вийти за результатами консультацій, що тривають.

Більше, ніж просто торгівля

ВВС Україна: Ви кілька разів згадали, що коли ми говоримо угоду про ЗВТ з ЄС, йдеться не лише про обсяги експорту, але й про запровадження певних правил. Чула таку експертну думку, що для Росії навіть співпраця України з НАТО була не так небезпечна, як заснована на засадах чітких правил і відкритих ринків угода про вільну торгівлю із ЄС. Що Ви думаєте про це?

Наталія Микольська: Тристоронні переговори між Україною, ЄС і РФ, що тривали майже рік, підтвердили те, що для Росії вихід українських товарів на європейські ринки і наближення української регуляторної системи до системи, яка існує в ЄС, було серйозною загрозою. Варто лише згадати про вимогу відкласти на 10-25 років запровадження європейських стандартів для виробництва товарів в Україні.

ВВС Україна: Тобто, оглядаючись на рік назад, чи було воно того варте?

Наталія Микольська: Воно того варте, воно показує себе зараз, і покаже більше у наступні роки.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Євроінтеграція»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Розум може підказати, чого слід уникати, і тільки серце промовляє, що слід робити”
Жозеф Жубер

 
Реклама на порталі
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.