Актуально
30947 переглядів
 |
DW: З 17 жовтня під Верховною Радою триває політична акція протесту з трьома ключовими вимогами - ухвалення нового закону про вибори з переходом на пропорційну систему, скасування депутатської недоторканності та створення антикорупційного суду. Наскільки ці вимоги підтримують українці?
Ірина Бекешкіна: Можна тільки здогадуватися. Можливо, лише питання зняття депутатської недоторканності було б підтримано абсолютною більшістю. До закону про вибори ставлення неоднозначне, люди не завжди розуміють, у чому суть. Суто пропорційну систему люди не підтримують, а далі думки діляться - або за чисту мажоритарку, або за пропорційну систему з відкритими партійними списками, тому що люди хочуть бачити конкретних депутатів, які їх представлятимуть. Що стосується антикорупційного суду - люди на цьому не дуже розуміються, тож це як подати. Якщо це суд, який судитиме корупціонерів, вони б це однозначно підтримали.
Яке ставлення до політичних партій, які влаштували акцію з такими вимогами під парламентом? Складається враження, що чимало з них - політичні невдахи, які не змогли перемогти на попередніх виборах, або набрали мало голосів - "Свобода", "Громадянська платформа", "Демальянс"…
Я б не сказала, що, наприклад, "Самопоміч" - партія-невдаха, на минулих виборах вона набрала більше, ніж "Батьківщина" Юлії Тимошенко. Зараз і партія Міхеіла Саакашвілі може здолати виборчий бар’єр, хоча сам він не зможе балотуватися. Вона не стала лідером, але зараз у неї ситуація краща. Можливо, вони тому щосили добиваються дострокових виборів, бо в них є можливість потрапити до парламенту.
Чи можна сказати, що разом ці партії представляють інтереси більшості українців?
Ні. Якби вони представляли інтереси більшості українців, українці були б там, під парламентом. Ми бачимо, що люди взагалі не підтримали цю акцію своєю присутністю. Більшість з тих, хто перебувавв під парламентом - люди, яких привезли партії з різних куточків України. Але стихійно, масово акція не була підтримана.
Чому? Вас це здивувало?
Ні, мене це не здивувало. По-перше, ці проблеми не є найбільш актуальними для людей. По-друге, і це головне - у людей немає довіри до політичних партій та лідерів. Зараз немає такої політичної сили, яка б могла вивести людей на масовий протест. У 2013-2014 роках була альтернатива, мала місце сильна опозиція, якій люди істотно довіряли. Хоча не вона організували Майдан, але в грудні 2013 року Віталію Кличку довіряла майже половина населення, Арсенію Яценюку - 45 відсотків, Петру Порошенку - 43 відсотки. Зараз про такі відсотки політики можуть тільки мріяти. Найбільша популярність у "Батьківщини" - 11-12 відсотків, у решти по 6-7 відсотків. По-третє, щоб акція була масовою, щось має збурити маси людей.
Ви досліджували протестні настрої в суспільстві. Наскільки вони сильні?
Зараз вони не найвищі, але річ у тім, що і в 2013 році почалося не на найвищих протестних настроях. Ми заміряли влітку цього року - було приблизно 23 відсотки готових вийти на вулиці. Це багато, протестний настрій в Україні завжди високий. Немає прямої залежності між падінням чи зростанням протестних настроїв і реальними протестами. Для реальних протестів потрібні ще додаткові умови.
Чого хочуть ті 23 відсотки, готових вийти на вулиці? Скинути президента Порошенка?
Ні, вони хочуть конкретних речей для себе. Вони не довіряють Порошенку, як не довіряли Януковичу, Ющенку чи Кучмі (екс-президенти України Віктор Янукович, Віктор Ющенко, Леонід Кучма - Ред.). В Україні ніколи не було президента, якому б через рік президентства переважно довіряли.
Наскільки сильно хитається крісло під Порошенком?
Якщо він не робитиме дурниць і не вдаватиметься до силових сценаріїв, то воно хитається трошки, не сильно. Наголошую - якщо не буде несподіванок.
Екс-президент Грузії Міхеіл Саакашвілі - нібито ключова й відома фігура цих протестів. Його партія "Рух нових сил" була створена недавно, але не може похвалитися великою популярністю. Чому йому не вдається привернути до себе широкі маси?
Він був маргіналом української політики. На той час, коли Саакашвілі позбавили громадянства, рейтинг його політичної сили був 1,8 відсотка. З нього зробили героя, він потрапив у центр подій. Це було помилкою влади. Але й зараз він не є найбільш популярним лідером. Так, він багато говорить, дуже емоційно. І що? У нас і Юлія Тимошенко багато говорить емоційно, і вона значно більш популярний лідер. А що, Ляшко (лідер Радикальної партії Олега Ляшка - Ред.) говорить не емоційно? У нас емоційно говорити можуть багато політиків, люди до цього вже звикли.
А Тимошенко може очолити цей протест? Вона вже подолала пік падіння свого рейтингу після 2014 року?
В неї є стабільний електорат, який не зростає. Але він поки що найбільший, ніж у будь-кого.
Зараз є чимало побоювань, що цей протест не буде безкровним, що в країні війна й у населення багато зброї. Чи є в українцівготовність застосовувати зброю на акціях протесту?
Мінімальна, люди цього бояться. На усі питання на кшталт "чи підтримуєте ви продаж зброї населенню", як би їх не ставили, у тому числі маніпулятивно, все рівно у більшості - відповідь негативна.
Публiкацiї за темою «Людина і влада»:
