X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

13 грудня 2018, четвер

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- Українські дерев`яні церкви були збудовані у символічній формі кораблів та звернуті зі Сходу на Захід. Історично, українські церкви були побудовані з центральним нефом та двома боковими проходами. Це розділення споруди на три частини відповідає трьом догмам, або Божої Священної триєдності: духу, душі, та тілу людини. Багаточислені куполи та шпилі позначають щогли кораблю, а хрести на кожному вістрі розмежовують де бути вітрилам.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Кораблі ВМС в Азовському морі. Що змінилося?

Військова справа 3823 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 24.09.2018 | Всі публікації | Версія для друку

Кораблі ВМС в Азовському морі. Що змінилося?
У неділю два українські військові кораблі пройшли під Керченським мостом до Азовського моря та пішли до Бердянська (за даними прес-служби Військово-морських сил, станом на день понеділка, вони все ще в дорозі).

"Ці судна стануть частиною новоствореної військово-морської бази українського флоту на Азові", - заявив президент Петро Порошенко.

На початку вересня до того ж Бердянська, щоправда сушею, вже доправили два малі катери Військово-морських сил України.

Чому Україна прагне наростити військову присутність в Азовському морі та як позначиться цей крок на судноплавстві, BBC News Україна спитала у військових експертів.

Що це за кораблі

Тепер до двох малих броньованих артилерійських катерів P178 "Лубни" та P177 "Кременчук" у Бердянську приєднаються пошуково-рятувальне судно A500 "Донбас" та морський буксир A830 "Корець".

Обидва кораблі досить старі, побудовані наприкінці 1960-х - на початку 1970-х років.

Й, за даними "Українського мілітарного порталу, мають досить скромне, як для військових суден, озброєння: на "Донбасі" встановлена спарена 57-мм артустановка ЗІФ-31 й крупнокаліберні 12,7-мм кулемети ДШКМ, на "Корці" - спарена турельно-баштова 12,7-мм установка "Утьос-М".

"Штабне судно "Донбас", перш за все, буде базою для катерів. В Бердянську наразі немає основи для базування екіпажів катерів. Тобто, грубо кажучи, це буде і плавуча казарма, і судно забезпечення", - пояснює військовий експерт та публіцист Михайло Жирохов.

"З військової точки зору штабний корабель просто посилить тилову складову, бойової цінності він не несе. Але тилова функція дуже важлива, адже екіпажам немає де жити у Бердянську", - додає він.

За його словами, хоча "Донбас" достатньо старий, але покладені на нього функції "бази" він виконувати цілком зможе.

Що ж до "Корця", то він фактично виконував свої прямі функції буксира - тягнув "Донбас" останню частину шляху (корабельний трос видно на фото).

Водночас у тому, що для цього походу обрали саме "Корець", можна угледіти й символічну складову, адже основа екіпажу цього судна перейшла сюди з тральщика "Черкаси" - корабля, який найдовше відмовлявся спустити український прапор під час анексії Криму Росією.

"Плюс це була медійна складова, адже політично Росію поставили перед вибором: чи вони пропустять через Керченську протоку, чи ні. Якби Росія пішла на загострення, то перед засіданням ООН це могло б мати наслідком додаткові санкції", - припускає Михайло Жирохов.

"Цими діями Україна, умовно, відтискає Росію від 12-мильної прибережної зони десь до половини Азовського моря", - розповідає BBC News Україна керівник Українського мілітарного центру Тарас Чмут.

Як розвивалося загострення на Азові

Київ вже кілька місяців звинувачує Росію у тому, що її військові і прикордонники свідомо ускладнюють рух торгових суден з різних країн до Бердянська та Маріуполя через тривалі перевірки в Азовському морі та у Керченській протоці, чим завдають значні збитки обом портам.

У Росії ж наголошують, що всі догляди проводять у рамках міжнародних правил та власних законів.

Загалом же, це стало своєрідною відповіддю на те, що у березні Україна затримала екіпаж кримського судна "Норд" - його капітана звинуватили у незаконному перетині кордону з анексованим Кримом.

В Росії той випадок назвали "державним піратством" й поступово запровадили посилений режим проходження в Азовське море - перевірки суден іноді можуть тривати дві-три доби.

"Спочатку зупиняли біля Керченської протоки, потім далі, у центрі Азовського моря, а потім вже мало не на рейді Маріуполя і Бердянська. Тобто, з кожним етапом росіяни умовну лінію зіткнення наближали до українського берега", - відзначає Тарас Чмут.

"Присутність Військово-морських сил (України. - Ред.) цю лінію має повернути назад", - додає він.

"Вони (Кораблі російських прикордонників. - Ред.) все одно можуть підходити, але якщо раніше їм на переріз виходили лише катери Прикордонної служби, то тепер - хоча б два броньованих катери військово-морських сил України", - звертає увагу Тарас Чмут, нагадуючи про катери "Кременчук" і "Лубни", які переправили раніше.

"Треба розуміти, що Україна може зменшити кількість доглядів безпосередньо в Азовському морі - при переході від Маріуполя і Бердянська. Але ми не можемо нічого вдіяти з тим, що Росія буде блокувати судна на проході Керченської протоки, тому що вона її контролює", - каже експерт.

Ризик бойового зіткнення

Експерти не вважають, що збільшення військової присутності України в Азовському морі зараз може призвести до прямого бойового зіткнення з російським флотом.

"Я б не сприймав це як пряму загрозу для України чи Росії. Просто Україна бачить проблему і реагує на неї тими силами і засобами, які в неї є", - поясню Тарас Чмут.

"Було б в нас багато катерів з ракетами, то ми б направили туди більше сил. Але їх немає. І є ще Чорне море, де криза не менша. Тому Україна змушена розпорошувати свої мінімальні сили, щоб закривати всі дірки", - нарікає керівник Українського мілітарного центру.

А Михайло Жирохов каже, що загалом про серйозне нарощування військової присутності України мова поки що не йде.

"Все ж катери, які там перебувають, - вони не морехідні. Хоча Азовське море й морехідне, але коли зараз будуть осінні дощі й шторми, вони не зможуть виконувати задачі далі від прибережної зони - наприклад, вихід на середину Азовського моря", - розповідає експерт.

"У прикордонників є свої катери, але вони також мають досить обмежену морехідність", - додає він.

За словами Михайла Жирохова, все це - скоріше заділ на майбутнє, коли в українського флоту з’являться потужніші військові кораблі, як, наприклад, американські 30-метрові катери класу "Айленд", про можливу передачу яких від США говорять ще з 2014 року.

Загалом же, сили флотів України та Росії в Азовському морі неможливо порівнювати.

"У Росіян там поруч облаштовані військові бази Новоросійськ і Таганрог. А в Україні Азовське море взагалі не призначалося для базування бойових кораблів. Тому створювати все з нуля - дуже непросто. Тим більше, що бойові кораблі мають певні особливості у порівнянні з цивільними", - каже Михайло Жирохов.

А Тарас Чмут нагадує і про потужний азовський флот Прикордонних частин ФСБ - аналога української Берегової охорони:

"У Росії прикордонників у принципі більше. Є сучасні катери і кораблі з потужним озброєнням: артилерійськими установками, кулеметами, стабілізацією, сучасним зв’язком та навігацією".

"За потреби, Росія може у будь-який момент перекинути до Азовського моря скільки їй буде потрібно Чорноморського флоту чи Каспійської флотилії. У них ресурс значно більший, ніж в України", - підсумовує експерт.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

До теми:
 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Військова справа»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Той, хто проявляє жалість до ворога, безжалісний до самого себе”
Френсіс Бекон

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Internet Map Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2018.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.