Актуально
11017 переглядів
 |
За оцінкою заступника голови парламентської фракції ліберальної Вільної демократичної партії Німеччини (ВДП) Александера Ламбсдорфа (Alexander Lambsdorff), Україна є "наріжним каменем, що гарантує стабільність європейської системи безпеки". Саме тому так важливо, вважає він, знайти рішення російсько-українського конфлікту, що загрожує всій цій системі.
З огляду на те, що фактично всі спроби домогтися реалізації мінських угод зайшли у глухий кут, членкиня зовнішньополітичного комітету бундестагу від фракції ВДП Рената Альт (Renata Alt) пропонує додаткові заходи, які, на її думку, могли би зрушити процес врегулювання конфлікту на сході України з мертвої точки. Перед тим, як виносити свої пропозиції у вигляді проекту резолюції на обговорення зовнішньополітичного комітету Бундестагу, фракція лібералів організувала у середу, 8 травня, експертні слухання на цю тему.
Слід зауважити, що в історії ФРН представники ВДП у складі різних урядових коаліцій найдовше обіймали посаду міністра закордонних справ.
Доповнити мінські угоди термінами і пріоритетами
"Мінські угоди фактично мертві, - констатувала Рената Альт. - Для мене було важливо дати новий імпульс для того, аби процес знову почав рухатись". Проблема, на її погляд, не тільки в неготовності Москви й Києва піти назустріч один одному, а й у структурних вадах самих мінських домовленостей.
Як приклади Альт наводить відсутність у тексті домовленостей термінів реалізації тих чи інших заходів, а також конкретизації наслідків у разі їх невиконання. Не вказано також, які з домовленостей є пріоритетними. "В нинішній ситуації все однаково важливо, - наголосила вона, - і відведення зброї, і вибори, і обмін військовополоненими". Саме це і завело, на думку Альт, ситуацію в глухий кут, коли ані Москва, ані Київ не готові зробити перший крок.
Для початку фракція ВДП пропонує доповнити мінський протокол термінами, визначенням пріоритетів і наслідків за бездіяльність. Так само важливим вважається встановлення контролю ООН над російсько-українським кордоном, виведення з Донбасу всіх цивільних і парамілітарних збройних груп. "Місія "блакитних шоломів", - заявила Альт, - повинна забезпечити дотримання режиму припинення вогню".
Поліція ЄС для Донбасу
Наступний крок - заміна "урядів" самопроголошених "ДНР" і "ЛНР" перехідною цивільною міжнародною адміністрацією. В її завдання входили би підготовка й проведення вільних виборів на цих територіях.
Виконання поліцейських функцій і охорону кордону могла би частково взяти на себе місія Євросоюзу.
"Потрібен оперативний підрозділ, який разом з українською поліцією забезпечував би громадський порядок, - пояснила Альт. - Це дозволило би підвищити довіру жителів сходу України до державних правоохоронних органів". На європейську місію вона покладає навіть більше надій, ніж на "блакитні шоломи", оскільки в ЄС, на відміну від Ради Безпеки ООН, ні в кого немає права вето.
Доля лідерів сепаратистів вирішується у Москві
Експертка берлінського фонду "Наука й політика" (SWP) Сюзан Стюарт (Susan Stewart) ставиться вкрай скептично до ідеї Альт тимчасово замінити керівництво "ДНР" і "ЛНР" міжнародною адміністрацією.
"Думаю, лідери сепаратистів явно не захочуть іти зі своїх посад, - зазначила вона, коментуючи пропозиції лібералів. - У цих людей немає адміністративного досвіду, деякі з них - у минулому дрібні кримінальники, а тепер вони знайшли для себе дуже комфортабельну нішу". Стюарт вважає, що для них збереження нинішнього статус-кво в будь-якому випадку краще, ніж будь-які зміни й невідоме майбутнє.
Втім, додала експертка, вирішальна роль у цьому питанні належить Росії. "Сепаратисти не можуть обійтися без російської підтримки, - стверджує Стюарт. - Тому не їм вирішувати, залишатися на своїх постах чи ні, все залежить від інтересів Росії". Зі свого боку вона пропонує українській владі подумати над таким варіантом прямих перемовин із лідерами сепаратистів, який би не означав визнання Києвом їх легітимності.
Чого хоче Кремль: миру або гегемонії?
У тому, що стосується інтересів Росії, думки Ренати Альт і Сюзан Стюарт також розходяться. Альт нагадує про слова Путіна, який говорив перед президентськими виборами в Україні, що з Порошенком мир неможливий, і робить з цього висновок, що з іншим президентом Кремль погодиться домовлятися. Рената Альт виходить з того, що Росія також зацікавлена в мирному вирішенні конфлікту.
"Не треба недооцінювати фінансовий тягар, для Росії цей конфлікт є колосальним фінансовим викликом", - додала Альт і нагадала про проблеми російського бюджету, підвищення пенсійного віку та пов’язані з цим протести, і про збільшення в Росії ПДВ до 20 відсотків.
Іншої точки зору дотримується Сюзан Стюарт. Вона вважає, що Росія готова на будь-які витрати. "Я не знаю, чи можна це назвати логікою, - пояснила вона, - але Росія, незважаючи ні на що, прагне довести, що вона займає чільне місце в цьому регіоні, і не допустити підвищення ролі інших гравців на цій арені - ЄС або США".
За її словами, про це свідчать і сигнали, які подає Москва останнім часом. Зокрема, російське ембарго на поставки в Україну нафти і вугілля, небажання Путіна вітати з перемогою на президентських виборах Володимира Зеленського і указ господаря Кремля про спрощену видачу російських паспортів жителям Донбасу. Все це свідчить про те, вважає Стюарт, що Москва не зацікавлена в реалізації мінських домовленостей і продовжує вести справу до створення нового "замороженого конфлікту", щоб зберегти важіль впливу на Київ.
Але блокує мінський процес, на її думку, також і українська сторона. У України, за словами Стюарт, до мінського процесу амбівалентне ставлення. З одного боку, є прагнення досягти миру, хоч і не за будь-яку ціну, але з іншого - в парламенті багато невдоволених мінськими угодами, оскільки в їх розробці депутати участь не брали. Є і певна група осіб, які отримають перевагу від збереження на Донбасі такої ситуації, що зайшла в глухий кут, зазначає Стюарт.
Публiкацiї за темою «Політика»:
