Актуально
12620 переглядів
 |
Про те, що одразу після отримання президентських повноважень Володимир Зеленський спробує розпустити парламент, українські ЗМІ спекулювали вже давно. Так і сталося: новий президент вирішив не тримати інтригу і вже під час інавгураційної промови в понеділок, 20 травня, заявив: "Я розпускаю Верховну Раду восьмого скликання".
Щоправда, досі відповідний указ на президентському сайті не оприлюднили. Натомість, голів парламентських фракцій запросили провести вранці вівторка, 21 травня, консультації щодо розпуску Верховної Ради. За словами голови фракції "Самопоміч" Олега Березюка, вони розпочнуться о десятій ранку в адміністрації президента.
Брак підстав
Опитані DW експерти відзначають: всерйоз коментувати розпуск парламенту без тексту президентського указу неможливо. За словами колишнього заступника голови Центральної виборчої комісії (ЦВК) України Андрія Магери, стаття 90 Конституції України передбачає лише три підстави для запуску виборчого процесу. А саме: відсутність у парламенті правлячої коаліції протягом місяця, неможливість сформувати склад уряду протягом 60 днів та неможливість почати пленарні засідання протягом однієї парламентської сесії.
Утім, спікер Верховної Ради Андрій Парубій оголосив про те, що правляча донедавна коаліція на чолі з "Блоком Петра Порошенка" та "Народним фрондом" припинила існування лише у п’ятницю, 17 травня. Тож депутати формально мають ще місяць для формування нової більшості. Навіть за умови відставки прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, про яку він оголосив 20 травня, для утворення уряду також буде ще близько двох місяців, а пленарні засідання парламенту відбуваються за розкладом. Тому висновок Магери однозначний: "Зараз немає конституційних підстав для припинення повноважень Верховної Ради восьмого скликання".
У громадській організації "Реанімаційний пакет реформ" (РПР) у своїй відкритій заяві вказують, що у президента теоретично могла б бути підстава для припинення повноважень парламенту восьмого скликання лише з 16 червня, через місяць після заяви Парубія. Однак на практиці цього зробити не можна, бо дострокове припинення повноважень Ради неможливе протягом останніх шести місяців каденції народних депутатів, тобто вже 27 травня вони отримають імунітет від розпуску. Саме тому у РПР закликали Зеленського відмовитися від дострокового припинення повноважень парламенту у "неконституційний спосіб та за відсутності для цього підстав".
Політична доцільність
Теоретично обійти цю перепону Володимир Зеленський міг би і за допомогою судового рішення, яке б зафіксувало факт розпаду коаліції. Такий сценарій розвитку голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков називає цілком реальним. "Відповідний позов зареєстровано у сумнозвісному Окружному адміністративному суді Києва, і навряд чи це випадково", - відзначає експерт. Нещодавні рішення цього суду, зокрема щодо скасування націоналізації "Приватбанку" чи зупинки призначення Порошенком членів Вищої ради правосуддя свідчать про те, що цей суд вже сигналізує про готовність діяти в інтересах нової влади, підсумовує Жернаков. За його словами, це рішення суду теоретично може бути оскарженим в апеляції, що затягне час набуття ним законної сили, втім це не завадить Зеленському видати указ про розпуск парламенту, просто зазначивши в ньому підстави - він набуде чинності одразу після опублікування.
У РПР закликають народних депутатів у цьому разі невідкладно поставити питання про конституційність президентського указу про дострокове припинення повноважень Верховної Ради перед Конституційним судом України. Утім, у ЦВК попереджають: вибори це вже не відверне. "Згідно з нормами чинного законодавства, якщо виборчий процес розпочався, то жодне з рішень судів не може зупинити його. Тільки-но буде оприлюднено указ (президента про розпуск Верховної Ради. - Ред.), з наступного дня ми будемо вже у виборчому процесі", - сказала після інавгурації Зеленського секретарка ЦВК Наталія Бернацька.
За словами Жернакова, юридично рішення Зеленського можна буде оцінити лише після його опублікування. Але воно, на його думку, в будь-якому випадку матиме високу суспільну легітимність, і тому протистояти йому буде досить складно. "Зрештою, питання реального існування коаліції вже давно ставлять під сумнів, а з огляду на високі рейтинг нового президента та антирейтинг Верховної Ради рішення судів, які мають дуже низьку підтримку суспільства, навряд чи будуть ним сприйняті", - розмірковує експерт.
Публiкацiї за темою «Світ про Україну»:
