Актуально
5025 переглядів
 |
Пандемія COVID-19 стала для українського уряду карт-бланшем на ручне управління в економіці. У квітні минулого року під приводом боротьби з пандемією Кабмін запровадив регулювання цін на низку медичних і лікарських засобів, а також на такі соціально значимі продукти харчування як молоко, яйця, гречка і цукор. Однак задля "забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" до цього списку у січні цього року уряд спершу додав природний газ, а в лютому - електроенергію. Тепер же під приводом протидії наслідкам пандемії Кабмін вирішив регулювати і ціни на пальне.
Відповідно до змін до "карантинної" постанови, внесених рішенням уряду від 14 травня, автозаправки в Україні не мають відхилятися від індексу середньої ціни, який обчислюватиме державний "Нафтогаз", більш ніж на 7 гривень щодо дизельного пального і 5 гривень - щодо бензину. "Це - відповідь на необґрунтоване зростання цін на пальне в роздрібних мережах", - прокоментував міністр економіки Ігор Петрашко, слова якого 14 травня навела пресслужба Кабміну.
Індексація цін з 23 травня
Інформацію про середню вартість літра дизельного палива та бензину оприлюднюватиметься на веб-сайті мінекономіки щомісяця до 3, 13 і 23 числа. Таким чином, фактично обмеження цін почне діяти 23 травня, оскільки з моменту набрання чинності постановою середні ціни досі не встановлювалися. Однак рішення уряду мало ефект бомби, що розірвалася одразу після ухвалення. Кілька провідних мереж автозаправок 15 травня повідомили, що відмовляються продавати пальне преміум-класу в умовах обмеження цін, оскільки такий продаж буде для мереж збитковим.
В Офісі президента Володимира Зеленського призупинення продажу преміум-пального назвали "черговою демонстрацією монопольної змови". "Жодна з мереж не везе спеціально окреме пальне для його використання як брендового", - зазначила в інтерв’ю "Укрінформу" заступниця керівника Офісу президента Юлія Свириденко. За її словами, ніхто не заважає власникам автозаправок додавати спеціальні присадки у пальне і продавати дорожче. Своєю чергою, пресслужба мінекономіки у понеділок, 17 травня, пояснила, що постанова про обмеження цін не поширюється на "брендове преміальне" пальне з покращеними показниками якості, яке "позначене певною торговою маркою і пропонується на автозаправках для автомобілів преміум-сегменту за вищою ціною, ніж соціально значуще пальне".
Продаж преміум-пального частково відновлений
Після появи цього роз’яснення окремі мережі, зокрема KLO i SOCAR, повідомили про відновлення продажу преміум-пального. Утім, аналітики застерігають, що ці роз’яснення не знімають ризиків, які несе постанова уряду. "Це - лише роз’яснення, розповсюджені пресслужбою міністерства економіки. У тексті постанови уряду жодних уточнень немає, тому юридично обмеження цін стосується всіх видів дизельного пального і автомобільних бензинів", - констатував у розмові з DW експерт Національного інституту стратегічних досліджень Геннадій Рябцев.
Аналітик прогнозує, що невизначеність з тим, що вважати пальним преміум-класу, може виявитися вигідною окремим найбільш винахідливим гравцям на ринку. "Своєю постановою уряд спровокував кризову ситуацію на ринку. У цій ситуації невпевненості, у цій каламутній водичці хтось неодмінно зловить рибку", - прогнозує Рябцев. Він нагадує, що постанову про контролювання цін на пальне уряд ухвалив з порушенням процедури, без обговорення з учасниками ринку, для яких рішення було немов грім серед ясного неба.
Все пальне виявиться "брендованим"?
Хаосу на ринку пального побоюються і аналітик СASE-Україна Володимир Дубровський. "Після цих роз’яснень може з’ясуватися, що все пальне на заправках стане брендованим", - каже експерт. Дубровський не розуміє, як уряд збирається перевіряти, яке пальне підпадає під цей виняток, а яке - ні. "Це - чистої води популізм. Люди в уряді, схоже, думають, що регулюючи ціни, вони роблять щось хороше для економіки. Насправді ж вони лише шкодять", - переконаний експерт. Опитані DW аналітики прогнозують, що від обмеження цін виграють передовсім ті, хто продаватиме пальне нижчої якості, оскільки його собівартість є нижчою за середню і лише таке пальне приноситиме прибутки.
Побоюються проблем з якістю пального та його дефіциту і в Європейській Бізнес Асоціації (ЄБА). "Виходить, що наразі всі переваги отримують тіньові гравці, які в умовах відсутності конкуренції та потреби споживачів у нафтопродуктах можуть збільшити обсяги реалізації, маніпулювати цінами та якістю, продовжуючи ухилятися від сплати податків", - зазначила у коментарі для DW виконавча директорка ЄБА Анна Дерев’янко.
"Суперечить угоді про асоціацію з ЄС"
Європейська Бізнес Асоціація закликає скасувати постанову уряду як таку, що суперечить принципам угоди про асоціацію з Європейським Союзом. "Відповідно до угоди, сторони визнають, що принципи вільної ринкової економіки становлять основу для всіх відносин. Запровадження ж державного регулювання цін на бензин та дизпаливо суперечить вказаному положенню, оскільки спричинить нівелювання ролі ринку як основного гравця економічних відносин, надмірне втручання держави до економічних процесів", - наголошує Анна Дерев’янко.
Особливо актуальним питання відповідності постанови угоді про асоціацію з ЄС видається з огляду на дискримінацію на українському ринку, з яким може зіштовхнутися Литва. Річ у тім, що наразі одним з ключових постачальників дизпалива і бензину є завод компанії Orlen у Литві. Як засвідчив аналіз цін у базі ImportGenius, який провела DW, провідні мережі автозаправок імпортують бензин і дизельне паливо за цінами, що від тисячі до двох тисяч гривень за тонну перевищують вартість продукції інших ключових постачальників - Мозирського нафтопереробного заводу у Білорусі та Московського нафтопереробного заводу компанії "Газпромнефть", який постачає передовсім дизпаливо.
Литовці стануть "крайніми"?
Директор консалтингової компанії А-95 Сергій Куюн пояснює вищі ціни на литовське пальне його високою репутацією на українському ринку. "Це пальне найдорожче, бо всі хочуть його купувати за його якість. Литовці йшли до цієї репутації на рику останніх 15-20 років, пропонуючи якість і надійність поставок, а також високий сервіс. Крім того, імпорт з Литви пов’язаний із дещо вищими логістичними витратами", - констатує Сергій Куюн.
Опитані DW аналітики припускають, що внаслідок обмеження цін буде скорочено імпорт передовсім пального у вищому ціновому сегменті, що відіб’ється головно на імпорті з Литви.
DW звернулася за коментарем щодо можливого порушення Україною угоди про асоціацію та ймовірної дискримінації литовського виробника до представництва ЄС в Україні, однак на момент публікації статті відповіді не отримала.
Публiкацiї за темою «Економіка та фінанси»:
