Актуально
1659 переглядів
|
Поки що не зрозуміло, хто прийде на зміну Меркель - Олаф Шольц (зліва) чи Армін Лашет |
Вибори в Бундестаг, що відбулися 26 вересня, не дали однозначної відповіді на питання, хто замінить Анґелу Меркель (Angela Merkel) на посаді канцлера ФРН. Після чотирьох термінів на чолі уряду Німеччини вона більше не балотувалася на цю посаду. Заявку на неї за підсумками голосування ввечері в неділю подали як кандидат Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) Олаф Шольц (Olaf Scholz) - міністр фінансів і віцеканцлер у нинішньому уряді, так і Армін Лашет (Armin Laschet) - голова Християнсько-демократичного союзу (ХДС). Цю консервативну партію довгий час очолювала сама Меркель.
Нині консерватори й соціал-демократи є партнерами по коаліції та уряду. Останній продовжить виконувати свої обов’язки до формування нового кабінету міністрів, а Меркель остаточно залишить свою посаду тільки після того, як новий склад парламенту обере наступного главу уряду.
Результати партій влади
Формальними переможцями виборів стали соціал-демократи, які набрали згідно з попередніми офіційними результатами 25,7 відсотка голосів - приблизно на 5 відсоткових пунктів більше, ніж на попередніх виборах у 2017 році.
Для багатьох такий успіх СДПН став сюрпризом, враховуючи той факт, що ще навесні рейтинг партії становив близько 15 відсотків. Вважається, що в лідери виборчих перегонів соціал-демократів витягнув Шольц.
Разом з тим розрив між першим і другим місцями склав менше двох відсоткових пунктів, що й дало підстави кандидату консервативного блоку ХДС/ХСС Арміну Лашету також претендувати на роль лідера майбутньої владної коаліції. Однак результат у 24,1 відсотка є найгіршим за всю історію партійного блоку, який на 13 з 19 виборів до Бундестагу отримував більше 40 відсотків і жодного разу - менше 30 відсотків.
Як виступили на виборах опозиційні партії
На третьому місці з результатом у 14,8 відсотка - Зелені. Це істотно більше, ніж у 2017 році (8,9 відсотка), але набагато менше, ніж розраховувала ця партія, яка вперше в історії також висунула власного кандидата в канцлери - співголову політичної сили Анналену Бербок (Annalena Baerbock). У травні у Зелених був найвищий партійний рейтинг, що досягав 28 відсотків.
Ліберальна Вільна демократична партія (ВДП) трохи поліпшила свій результат у порівнянні з 2017 роком (10,7 відсотка) до 11,5 відсотка.
Результат правопопулістської "Альтернативи для Німеччини" (АдН) виявився гіршим, ніж чотири роки тому: 10,3 відсотка замість 12,6 відсотка. Ще більш серйозних втрат зазнала Ліва партія. Посткомуністи отримали тільки 4,9 відсотка голосів (у 2017 році - 9,2 відсотка), і не подолали п’ятивідсотковий бар’єр. Однак вони зможуть сформувати свою фракцію в Бундестазі, оскільки три кандидати Лівих отримали прямі мандати.
Явка на виборах склала близько 76 відсотків і залишилася практично на тому ж рівні, що і в 2017 році.
Два варіанти майбутньої правлячої коаліції
Підсумки виборів в принципі дозволяють відновити урядову коаліцію останніх 8 років, але зі зміною ролей - головна у соціал-демократів, а консерватори - молодший партнер. Але такий варіант поки що виключають і Шольц, і Лашет.
З огляду на те, що з правими популістами з АдН вести переговори про їхню участь в уряді ніхто не буде, а позиції Лівої партії сильно ослабли, реалістичними залишаються тільки два троїстих союзи - Зелені та ліберали з соціал-демократами і канцлером Олафом Шольцем, або вони ж з консерваторами і главою уряду Лашетом.
Який з двох цих варіантів у підсумку стане реальністю, з’ясується під час зондувальних переговорів, які найближчими тижнями будуть вести представники цих чотирьох політичних сил.
Чи зміниться позиція Німеччини щодо Росії
Для Росії будь-який з цих двох варіантів майбутньої урядової коаліції в Німеччині може означати подальше охолодження відносин або навіть жорсткість політики Берліна щодо Москви. Адже і Зелені, і ліберали ставляться до внутрішньої та зовнішньої політики російського президента Володимира Путіна більш критично, ніж уряд Меркель.
Так, Зелені - рішучі противники газопроводу "Північний потік-2", жорстко засуджують анексію Криму, висловлювалися за поставки німецьких озброєнь Україні та розширення санкцій проти РФ. А ліберали, для яких традиційно дуже важлива правозахисна тематика, виявляють підвищену увагу до теми прав людини в Росії. Крім того, ВДП запропонувала ввести мораторій на введення в експлуатацію "Північного потоку-2", аби домогтися звільнення російського опозиціонера Олексія Навального.
Водночас переконлива перемога соціал-демократів (40 відсотків за попередніми даними) на виборах, що проходили 26 вересня в землі Мекленбург-Передня Померанія, зміцнила позиції місцевої прем’єр-міністерки Мануели Швезіґ (Manuela Schwesig). Вона активно підтримує "Північний потік-2", приймальний термінал якого розташовано в цій федеральній землі на території колишньої НДР. Зростання свого впливу вона зможе використовувати в керівництві СДПН для лобіювання інтересів "Газпрому".
Публiкацiї за темою «Політика»:
