Актуально
5263 перегляди
 |
Підписана у понеділок, 27 вересня, між Будапештом та російським "Газпромом" угода про постачання газу до Угорщини викликала справжній дипломатичний скандал. Глава МЗС України Дмитро Кулеба назвав це ударом по українсько-угорських відносинах, а його відомство вже викликало угорського посла для надання пояснень. До дзеркального кроку вдалися й у Будапешті. При цьому міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто навіть заявив, що гостра реакція з боку Києва порушує суверенітет країни.
До такого загострення призвів не сам факт підписання угоди, а те, що, згідно з документом, отримувати російський газ Угорщина буде вже не через Україну. Якщо раніше українська ГТС була головним засобом постачання блакитного палива для Будапешта, то тепер, як заявив Сіярто, "Газпром" щорічно постачатиме Угорщині 4,5 мільярда кубометрів природного газу двома маршрутами: 3,5 мільярда кубометрів через Сербію та один мільярд кубометрів через Австрію.
Окрім конкретних збитків від втрати транзиту російського газу до Угорщини, пов’язаних із новим контрактом, в Україні вже вбачають у цих подіях свідчення стратегічної загрози повністю втратити статус транзитера блакитного палива до Європи.
Так, глава компанії "Оператор ГТС України" Сергій Макогон назвав нову угоду між Будапештом і "Газпромом" "яскравим прикладом політики Кремля щодо України". "Як тільки з’являється технічна можливість обійти Україну при транзиті газу, "Газпром" запускає газ через довші, але власні транзитні газопроводи", - написав Макогон на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.
При цьому, незважаючи на транзитний контракт української сторони з "Газпромом" до 2024 року, Макогон очікує значного подальшого скорочення чи навіть повної зупинки транзиту до Угорщини через Україну. А технічна добудова "Північного потоку-2", за його словами, створює критичні ризики існуючого транзиту через Україну і продовження контракту після 2024 року.
Україна звертається до Єврокомісії
У МЗС України вже заявили про своє бажання перенести на пізніший термін засідання Спільної міжурядової українсько-угорської комісії з питань економічного співробітництва за співголовування глав МЗС двох країн. Таке засідання мало відбутися 29-30 вересня у Будапешті.
При цьому, як заявив у Києві Кулеба, якого цитують українські ЗМІ, засідання було фактично скасовано ще до підписання угоди між Будапештом і "Газпромом". "Ми знали, що вже летить туди російська делегація, що ця угода буде підписана. І вони, підписуючи цей договір, вже знали про нашу позицію", - зазначив міністр.
Кулеба пригрозив також діями у відповідь. "Це удар, і ми будемо відповідати на нього відповідно, тому що тут не повинно бути ніякого жалю і ніяких співчуттів", - зазначив глава українського МЗС, анонсувавши подальші заходи "для захисту національних інтересів України в цій ситуації".
Про які саме кроки йдеться, він не уточнив, але у зовнішньополітичному відомстві України вже анонсували, що звернуться до Європейської Комісії щодо надання оцінки відповідності цієї угорсько-російської газової угоди європейському законодавству в галузі енергетики.
Тим часом у самій Єврокомісії заявили, що вивчать, якими можуть бути наслідки довгострокового контракту з "Газпромом" на постачання газу в Угорщину.
Будапешт відстоює контракт з "Газпромом"
Однак поки що тиск з боку Києва викликає у Будапешті лише спротив. Сіярто назвав рішення української влади звернутися до Єврокомісії глибоко обурливим, додавши, що українці не мають відношення до того, з ким Угорщина укладає договори. Таку позицію угорської сторони опитані DW експерти називають цілком очікуваною.
Так, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Микола Капітоненко зазначає, що на тлі довготривалих суперечок з Будапештом з приводу інших питань у цьому протистоянні Україна виступає з більш слабкої позиції, ніж Угорщина. "Це очевидно особливо зараз - після добудови нових обхідних газопроводів та стрімкого подорожчання газу на європейському ринку", - каже Капітоненко. На його думку, бажання забезпечити довготривалий контракт за вигідною ціною може грати для угорського уряду набагато більшу роль, ніж можливе обурення з боку Києва.
Директор Інституту центральноєвропейської стратегії Дмитро Тужанський також вважає мотивацію угорської сторони суто раціональною. "Ця країна на 70 відсотків залежить від російського газу. Крім того, старий контракт, який мала Угорщина з "Газпромом", завершився ще в 2015 році", - нагадує Тужанський. Експерт припускає, що погодитися на маршрути постачання газу в обхід України Будапешт могли спонукати більш вигідні умови, запропоновані російською компанією. За його словами, це може мати додаткову вагу як вдалий хід перед парламентськими виборами в Угорщині, запланованими на весну наступного року, на тлі європейських побоювань щодо нової газової кризи.
Про неконструктивність української позиції в таких умовах говорить директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко, на думку якого такі гучні заяви українських дипломатів лише шкодять, не вирішуючи проблему, але ускладнюючи співробітництво там, де конфліктів між двома країнами поки що немає. "Треба зрозуміти, що кожна країна у таких питаннях буде керуватися передусім своїм власним стратегічним інтересом", - попереджає він.
Угорський урок для України
Водночас Харченко не закликає спустити ситуацію на гальмах. Він вважає, що Україна у цій ситуації має діяти більш виважено. Так, за його словами, звернення до європейських партнерів є правильним кроком, адже пошук можливих порушень європейських правил у новому контракті переводить суперечку з площини двостороннього конфлікту, де українська сторона намагається чинити політичний тиск, у площину захисту спільних європейських інтересів та правил за допомогою правових механізмів.
За більш м’яку форму тиску на Угорщину виступає і Тужанський. На його думку, Україна також могла б закликати долучитися до переговорів з Угорщиною Словаччину та Польщу - країни, які також можуть багато втратити через нову газову політику Кремля.
Капітоненко, у свою чергу, зауважив, що Україна має винести урок з цього конфлікту: "Угорський приклад може бути заразним, і тоді кожен буде сам за себе у намаганні забезпечити гарантовані постачання газу за якомога нижчою ціною. Нам потрібно не звинувачувати і вимагати, а думати, як переконати європейців у тому, що збереження української ГТС - це також і в їхніх інтересах".
Публiкацiї за темою «Економіка та фінанси»:
