Заява про злочинні дії Московського патріархату проти рідновірів та України-Руси

Напевно, все й закінчилося би дружньою сваркою на ґрунті українофобії та ненависті до нашого національного, якби пономар каплички Сергій, за власним висловом “людина божа”, не почав вправно орудувати кастетом, доказом чого є глибокі рани на обличчі одного з рідновірів – громадського діяча Івана Івановича Тернового

Хтось недільного ранку заходить до золотоверхої церкви, а дехто, як Артем Брезгін, приходить на капище. Та чи можна було збагнути, що у нашій аж занадто терпимій до різних вірувань та релігій країні, звичайна прогулянка з дружиною та півторарічною дитиною поруч Головного Капища України обернеться ледь не трагедією...

Рідновіри України ось уже 15 років у новітній історії здійснюють свої обряди на головному жертовнику, що біля Музею Історії України (Володимирська, 2), який існує понад 1000 років (розкопки В.Хвойки). Оскільки влада досі не надала рідновірам ніяких інших можливостей для задоволення своїх релігійних потреб, історичний жертовник уже став місцем паломництва усіх громад Рідної Віри.

Місяць тому поруч з язичницьким капищем іноземною ідеологічною структурою Московським Патріархатом незаконно збудовано християнську культову будівлю без дозволу держадміністрації та інших, відповідних статусу цієї землі інстанцій, на самовільно зайнятій заповідній охоронній території. Про цей кричущий факт порушення українського законодавства неодноразово заявляли у ЗМІ працівники Історичного музею України, представники різних державних, громадських та релігійних організацій. Зараз факт законності будівництва перевіряє прокуратура.

З недавнього часу наші щонедільні богослужіння, які ми здійснюємо з відома Управління в справах релігій м. Києва за встановленим графіком з 12 до 13 години (лист 21.05.2007 № 051-1162) почали дратувати священиків згаданої каплиці та їхню паству. Наші прохання до Шевченківського МВС виділити охорону наших обрядів на головному жертовнику України, були проігноровані.

12 серпня 2007 під час проведення релігійного обряду Тризни по закатованих під час християнізації Русі Волхвах християни названої каплиці поза графіком своїх богослужінь почали перебивати нашу богослужбу голосним калатанням у дзвони. На ввічливе зауваження нашого представника і прохання дотримуватися графіка, паламар каплиці вдарив В.Кагадія кулаком в обличчя, той упав, а охоронці церкви почали бити лежачого. Тоді, звісно, рідновіри кинулися на допомогу. Релігійний обряд був зірваний, що тягне відповідальність згідно диспозиції частини 1 статті 180 Кримінального кодексу України (КК), тобто містить ознаки злочину – «Незаконне перешкоджання здійсненню релігійного обряду, що зірвало або поставило під загрозу зриву релігійний обряд» та дій, що підпадають під ознаки злочину, передбаченого частиною 1 ст. 122 КК, або частини 2 ст. 126 КК. Нашим Релігійним центром та окремими рідновірами була подана заява до Шевченківського райвідділу МВС, на яку ми не отримали жодної реакції.

Другий напад християн стався 19 серпня 2007 р. приблизно об 11.50 (перед запланованим обрядом). На капище прийшли рідновіри, святково вбрані з дітьми і чекали початку обряду. На даний час постійних членів громади було всього шість осіб. Безумовно, тут могли бути й малознайомі або ті, які прийшли вперше (адже оголошення про наші богослужіння виставлені на багатьох інтернетресурсах).

Зненацька з каплиці вискочила група людей у камуфляжі, озброєних бейсбольними битами й газовими балончиками та напала на кількох рідновірів. Чоловік з пістолетом, який виявився найнятим співробітником міліції, вистрілив у спину члену нашої громади Артему Брезгіну, який кинувся захистити свою жінку і півторарічну дитину. Прізвище цього стрільця зафіксував наряд міліції (цей чоловік у відеосюжеті каналу 1+1 прикрив лице темними окулярами). Цього винуватця міліція не затримала, а постраждалого А.Брезгіна забрали до лікарні, звідки його двічі відвозили до міліції (вул. Прорізна, 12) і піддавали допиту, під час якого він втрачав свідомість. До нього не допустили адвоката та лікаря і забрали мобільний телефон. Як виявилося, його навіть не зареєстрували, хоча він був доставлений швидкою медичною допомогою. Тільки завдяки наполегливим вимогам членів нашої громади постраждалому наданий адвокат та медична допомога. У Артема Брезгіна виявився струс мозку, перелом носа та кульове поранення в спину, що тягне відповідальність за ст. 122 або 126 (або ст. 296 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3075-III ( 3075-14 ) від 07.03.2002 ).

Нападник, а ним виявився начальник Шевченківського РУ ГУ МВС в м.Києві полковник Мірошниченко П.Т. був вкушений за праву руку

Внаслідок нахабного нападу християн, при бездіяльності міліції, двоє рідновірів отримали кульові поранення і травми голови, Іван Терновий – поранення обличчя металевим предметом та ураження від дії сльозогінного газу з балончика, а Ірина Соколовська зазнала ударів битою за те, що вона фотографувала учасників нападу. При спробі відібрати у неї фотоапарат, жінка вкусила нападника за праву руку, що видно на фотографії.

Показовим є той факт, що згадані нападники зникли в каплицю, де швидко переодяглися з камуфляжу в цивільний одяг, щоб їх стало важче впізнати.

Як показали очевидці, операцією керував чоловік у темному костюмі в галстуку з перебитим носом, його особа встановлюється карним розшуком м. Києва. Під час з`ясування обставин злочину нарядом міліції прихожани каплиці разом зі священнослужителями продовжували агресивну лайку, ображали національну гідність українців, лунали викрики: „Идите вон, на Лысу гору”, „Здесь наша Россия, и мы крестили вас хахлов и будем крестить”, «Никакой Украины нет и быть не может», називали рідновірів «сатаністами», «кугутами» та іншими образливими викриками, кидалися рвати національний одяг і символи рідновірів, що карається згідно статті 161 (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії). Один з нападників кричав, що наступного разу він принесе автомат і постріляє нас усіх – такі дії підлягають покаранню згідно ст. 129 (погроза вбивством). Цьому є свідки члени громади, які вже підійшли до часу приїзду міліцейського наряду, коли слідчі збирали свідчення. Обряд рідновірів внаслідок нападу знову був зірваний.

Ми подали заяви в Генеральну прокуратуру України, Міністру внутрішніх справ та Начальнику МВС м.Києва. Також подані свідчення слідчому МВС Шевченківського району та голові Управління карного розшуку м. Києва.

Російські ЗМІ подали інформацію у вкрай спотвореному вигляді, що демонструє лише їхні „піартехнології”, а не об`єктивну дійсність. Це все свідчить про заздалегідь сплановану провокацію з метою розпалювання міжрелігійної та міжнаціональної ворожнечі. Ми, рідновіри України, заявляємо, що ми ні на кого першими не нападали, а лише боронилися! Ми вважаємо, що стрільба з пістолета в мирних громадян з дітьми є кричущим фактом порушення всяких державних і міжнародних норм! Цей злочин має розслідуватися на рівні Міністерства Внутрішніх справ, Генеральної Прокуратури України та Служби Безпеки України, про що зроблені відповідні заяви. Цю війну почали християни!

Рідновіри не відступлять у цьому нерівному бою з міжнародною кримінальною мафією! Закликаємо всіх порядних людей, незалежно від конфесії, підтримати нашу Справедливу боротьбу!

Голова Об`єднання Рідновірів України
Галина Лозко

20 квітня 2024, субота

utmx_section("Headline")Заява про злочинні дії Московського патріархату проти рідновірів та України-Руси

Заява про злочинні дії Московського патріархату проти рідновірів та України-Руси