Аратта - На головну

18 квітня 2026, субота

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- Київ був найбільшим містом Європи у ХІ сторіччі, в п’ятдесят разів більшим за Лондон, в десять – за Париж. Досяг свого розквіту за Ярослава Мудрого (1010-1054 н.е.), який поріднився з королівськими родинами Франції, Норвегії, Румунії та Польщі. Німецький церковний діяч XІ століття єпископ із Саксонії Титмар Мерзебурзький у своїй «Хроніці» у 1012 - 1018 роках, характеризує Київ як «велике місто, у якому більш 400 церков, 8 ринків, незліченна кількість жителів». На початку ХІ століття теперішня столиця України мала 50 тисяч населення. Для порівняння, у Лондоні на той час мешкало 20 тисяч жителів. Німецький хроніст XІ століття Адам Бременський називав Київ «суперником костянтинопільського скіпетра, найчарівнішої прикраси Греції».
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


КНИГА

«Від Малоросії до України: парадокси запізнілого націєтворення»

Рябчук Микола  коментарів []
© Київ, “Критика”, 2000

ISBN 966-7679-11-X
«Від Малоросії до України: парадокси запізнілого націєтворення»
Політологічна розвідка в історію нашої держави відомого публіциста, політолога і поета Миколи Рябчука. Книга має переклад польською, французською та німецькою мовами.

«Можна навіть трохи пошкодувати, що Микола Рябчук настільки вичерпно з'ясував цю тему, що певний час писати про сучасний український націоналізм буде не легше, ніж про українське Середньовіччя - після праць Наталі Яковенко».

Віталій Пономарьов,
Сучасність, ч. 1, 1999.

«І саме супероб'єктивність і безсторонність Миколи Рябчука, його позиція "над" або "збоку" українсько-російських історичних суперечок і підводить його. Бо національне питання належить до тих, де одне раціональне зерно на правильний шлях не виведе».

Лариса Масенко,
Українське слово, 6 лютого 1997.

«Очевидно, "історизм" Юрія Шереха-Шевельова [і] якась потворна роздвоє-ність Тараса Гунчака-науковця та Гун-чака-редактора-на-замовлення стали віхами на шляху до маріонеткової без-хребетности Івана Дзюби й ідеологіч-ного фіглярства "перевченого" Миколи Рябчука».

Сергій Квіт,
Українські проблеми, ч. 3, 1994.