- передтечею кінотворчості італійськіх неореалістів була стрічка, знята українською кіностудією. Цією кінострічкою фахівці вважають фільм Марка Донського “Веселка” (1943 рік) за однойменною повістю Ванди Василевської. Фільм був знятий на київській кіностудії, яка в роки Другої світової війни була евакуйована в Середню Азію. Він розповідає про українське село під час війни. Президент Рузвельт, переглянувши фільм, надіслав режисерові телеграму з подякою, а у 1944 році картина була відзначена Асоціацією кіно і радіо США.
Причиною стало те, що вона в публікаціях ЗМІ назвала його діагноз, який став причиною амністії.
ДТП сталася в червні 2011 року приблизно о 21.40. "Мерседес" Роскіна, виїжджаючи з перехрестя, зіштовхнувся з машиною "швидкої".
Унаслідок зіткнення лікар "Швидкої допомоги" Ірина Осятник вилетіла з машини, машина перевернулася.
Лікар-невропатолог померла в реанімації о 3 годині ночі, не приходячи до тями. У неї залишилася неповнолітня дочка.
"Швидка допомога" рухалася по головній дорозі, не порушуючи ПДР і не перевищуючи швидкості.
Водій "Мерседеса" 18-річний Павло Роскін – громадянин України, але вже 12 років має німецьку прописку і проживає в Німеччині.
До Дніпропетровська приїхав відвідати батька, узяв його машину, доручення на яку в нього не виявилося. Права хлопець теж одержував у Німеччині.
Під час засідань суду з’ясувалося, що Роскін такий хворий, що закон звільняє його від кримінальної відповідальності за амністією. Амністію застосували через раптово поставлений діагноз - ювенальний ревматоїдний артрит. Прямо в залі суду Роскіна звільнили з-під варти і відпустили.
Мати загиблої наполягала на незалежній експертизі, не в Дніпропетровську, але їй відмовили.
За 16 засідань ні «рідкісно хворий» Роскін, ні його родина - навіть не попросили вибачення у рідних загиблої
За 16 засідань ні Роскін, ні його родина - навіть не попросили вибачення у рідних загиблої. Позов сім’ї та інших потерпілих про відшкодування моральної шкоди суд теж відхилив. Сім’я загиблої Ірини Осятник подала апеляцію до Дніпропетровського апеляційного суду. Перед його засіданням колеги Ірини та її мами, яка теж все життя працює на «швидкій», пікетували будівлю суду з плакатами «Вбивцю - до відповіді!».
Дніпропетровський апеляційний суд визнав ці вимоги обґрунтованими, їх підтримав і державний обвинувач, підкресливши, що судове наслідок проведено не в повному обсязі. Тому вирок Жовтневого районного суду скасований, і справу відправили на повторний розгляд у той же Жовтневий суд.
Зараз Роскін на повторних судових засіданнях активно розігрує хворого, раптово почав кульгати і просити суд дозволити відповідати йому сидячи, з причини болю в колінах. Повторний розгляд кримінальної справи в Жовтневому районному суді незрозуміло коли і чим закінчиться. Всі факти свідчать про стратегію затягуванні суду для того, щоб зробити з Роскіна хворого, який не здатний відповідати за скоєне.
Днями стало відомо, що адвокати Роскіна подали на матір загиблого лікаря Наталю Дворську до суду і вимагають моральної компенсації в розмірі 1 млн гривень. Приводом є те, що вона в публікаціях ЗМІ назвала його діагноз, який став причиною амністії.
"Жінка в цілковитій розгубленості і безвиході. Що далі чинити, вона не розуміє. Працюючи фельдшером на "Швидкій допомозі", вона ледь справляється з витратами на один суд, а тут ще другий. Загинула її єдина дочка, а винуватець загибелі дочки ще й вимагає від неї моральної компенсації", - пише видання.
Актуально
Регіон: 
Більше новин за темою «Правосуддя»:
