Актуально
1186 переглядів
|
Зустріч представників вермахту та Червоної армії після вторгнення німецьких та радянських військ у Польщу. Брест, 20 вересня 1939 року |
«17 вересня 1939 року Червона армія почала визвольний похід на території Польщі. Радянські війська вийшли на лінію Керзона, не дозволивши вермахту підійти до Мінська. Народи Західної Білорусії та Західної України зустріли радянських солдатів з радістю», – ідеться в твіті, опублікованому в офіційному акаунті МЗС.
📅 17 сентября 1939 г. Красная Армия начала освободительный поход на территории Польши. Советские войска вышли на линию Керзона, не позволив вермахту подойти к Минску.
— МИД России 🇷🇺 (@MID_RF) September 17, 2021
Народы Западной Белоруссии и Западной Украины встретили советских солдат с ликованием.
Подробнее 👇 pic.twitter.com/yk0by4aC1A
До нього прикріплене відео, в якому викладено позицію Москви щодо подій 1939 року. Зокрема, наводяться слова президента Володимира Путіна, який поклав відповідальність за них на тодішнє керівництво Польщі.
Радянські війська увійшли на територію Польщі через 17 днів після нападу нацистської Німеччини на цю країну. За кілька днів до цього нападу в Москві був підписаний так званий пакт Молотова–Ріббентроппа. Згодом був укладений ще один договір, про дружбу і кордони, за яким Німеччина і СРСР фактично розділили територію Польщі між собою.
Термін «визвольний похід» з’явився в радянській пресі і офіційних заявах відразу після вторгнення в Польщу в 1939 році. Стверджувалося, що радянські війська звільняють Західну Білорусь і Західну Україну від буржуазно-поміщицької Польщі. Згодом майже всі території, які тоді зайняла Червона армія, були приєднані до СРСР. Зараз це частини територій України, Білорусі та Литви.
МЗС Росії і російська влада, включно з президентом Володимиром Путіним, активно виступають на виправдання пакту Молотова–Ріббентроппа, проте термін «визвольний похід» раніше російське МЗС не вживало.
У Білорусі 17 вересня вперше відзначають нове свято, День народної єдності. Він був заснований указом Олександра Лукашенка в червні 2021 року. Виступаючи днями на церемонії вручення державних нагород у Мінську, Лукашенко назвав день 17 вересня 1939 року важливою віхою в історії формування білоруської нації. «Тільки вдумайтеся: якби не було 17 вересня (1939 року), не було б нашої країни. На карті тоді був тільки клаптик від центру нинішньої Білорусі до Мозиря. Клаптик – ось що являла тоді наша республіка. І тоді, у вересні 1939 року, все змінилося, і ми здобули нашу республіку в тих межах, які свято бережемо», – сказав Лукашенко.
Рішення відзначити події 17 вересня 1939 року як державне свято викликало різко негативну реакцію сусідів, пише білоруська служба Радіо Свобода. Зокрема, МЗС Литви заявило, що офіційний Мінськ «ігнорує злочини, вчинені двома найжорстокішими тоталітарними режимами ХХ століття». МЗС Польщі назвав встановлення свята «частиною дій Росії, спрямованих на переосмислення надзвичайно складної історії регіону».
Російська влада, включно з президентом Володимиром Путіним, не раз виступали з заявами про неприпустимість порівнювати режим, що існував в СРСР при Сталіні, з гітлерівською Німеччиною. Москва називає це «переглядом підсумків Другої світової війни».
1 липня 2021 року президент Росії підписав закон, який забороняє публічно під час виступу, в фільмах, у ЗМІ та інтернеті ототожнювати цілі, рішення і дії керівництва СРСР, командування та військовослужбовців СРСР з цілями, рішеннями і діями керівництва нацистської Німеччини, командування і військових нацистської Німеччини, встановленими вироком Нюрнберзького трибуналу.
Більше новин за темою «Імперія «Совок»»:
