На головну сторінку
Раді Вас бачити! Увійти
На головну сторінку

Складний пошук

Червоний

Користувач Жар-птиця 
Червоний
11.04.2006 20:04:18
Червоний, черлений. „Cherry” – англійською вишні, черешні. Тут переходимо до сакрального дерева Вишні, українського Вишнього та індійського Вішну. „Чер” – божественний корінь, який позначає не тільки колір, а й вишність, священість. Чернігів – вишній нігів (Ніжин), Черкаси – вишні каси (воїни), Чернівці – вишні нівці (якась видозміна Ніжина). Привернула увагу географія цих міст на „Чер”: північ, південь, захід України. Чи є щось подібне на сході для утворення Хреста-оберегу? Ми знайшли не так давно український Вороніж. Відбулась заміна „чер” на „вор”, „ворон” (корінь „вор” позначає синонім Слова, у російській мові ці корені позначають один колір). Другий склад – все той же „ніж”. Щоб визначити навантаження „ніг”, „ніж”, „нів”, звернемося до народності „нівхи”. Нівхи – це народ Далекого сходу Росії, відгалуження індоарійських айнів, які осіли в Японії. Самоназва „нівх” на місцевому діалекті позначає людину. Отже, Чернігів, Чернівці, Вороніж – це міста вишніх, святих людей, Черкаси – святих воїнів. Географія міст і містечок на „чер” дуже широка: Черкеськ, Черкаське у Донецькій та Саратовській областях, Чернево на Псковщині, Чернівці на Віниччині, Чернігівка на Запоріжжі, а також у Примурському краї та Амурській області (там, де проживають нівхи). Історики також вирізняють Черняхівську культуру, названу так за розкопками біля відповідного селища на Київщині (селища вишніх людей).
Корінь вишності „чер” споріднений з „чар” – чарівність, чари.
Червоний колір у слов’янських мовах звучить подібно: білоруською – „чырвоны”, польською – „czerwony”, „czerwień”, „rudy”.
Червоний колір у германських мовах звучить так: англійською – „red”, „ruddy”, німецькою – „Rot”, що співвідноситься з українським „рудий”.
Червоний колір у кельтських мовах звучить так: у бретонській – „ruz”, у валійській – „rhudd”, що співвідноситься з українськими рудим та рижим.
Червоний колір у романських мовах звучить так: французькою – „rouge”, італійською – „rosso”, іспанською – „rojo”, латинською – „russus”, що співвідноситься з українським „рижий”, „ружа” (троянда). Рудий та рижий є відтінками червоного. Але в українській червоний – більше ніж колір, це ознака святості, вишності.
Зважаючи на переваги червоного в топоніміці, Україну на певному етапі сприймали, як Русь, а населення, як русичів.
Re: Червоний
11.04.2006 22:25:51
Жар-птиця пише:
-------------------------------------------------------
> Червоний колір у слов’янських мовах звучить
> подібно: білоруською – „чырвоны”, польською –
> „czerwony”, „czerwień”, „rudy”.

Звісно, що подібно. Лексема "червоний" є запозиченням з польської.


> Зважаючи на переваги червоного в топоніміці,
> Україну на певному етапі сприймали, як Русь, а
> населення, як русичів.

Вкажіть хоча б одне з наявних письмових джерел окрім "Слова о полку", де б ви бачили етнонім "русичі", будь-ласка. Хто саме сприймав нас як "русичів"? Вам відомий хоча б один зафіксований випадок вживання цього слова в якості екзоетноніму?

> Черкаси – вишні каси (воїни)

Ви, виводите "Черкаси" з коріня "чер". Чому, дозвольте спитати, Ви нехтуєте етимологічними даними? За Фасмером:
Эта форма получена через тур., карач. carkas "черкес" (Радлов 3, 1969; KSz. 15, 214); см. Мi. ТЕl., Nachtr. 2, 95. Источником следует, по-видимому, считать осет. cаrkаs "орел"

Взагалі не зовсім зрозуміло: невже народна етимологія в своїй новій, особливо збоченій формі, нарешті перемогла наукові надбання лінгвістичних дослідженнь? sad smiley



Редаговано разів: 1. Востаннє 11.04.2006 22:29 користувачем 5park.
Re: Червоний
12.04.2006 07:10:23
А може, навпаки: черкеси від черкасів? Тюрки ведуть родовід з 1 тисячоліття до н.е., а трипільська культура - ого-го-го! Виводити черкас із черкес все одно, що намагатися пояснювати американські топоніми через англійські чи іспанські відповідники.

Персидский географ Гардизи:

«И эти люди (русы) постоянно нападают на кораблях на славян, захватывают славян, обращают в рабов, отводят в Хазарию и в Булгар и там продают. И нет у них посевов и пашен. И они пользуются обычно славянскими посевами… Всегда 100—200 из них ходят к славянам и насильно берут с них на своё содержание, пока там находятся. И там находится много людей из славян, которые служат им, чтобы посредством службы обезопасить себя.»

Византийский император Константин Багрянородный:

«Приходящие из внешней Росии в Константинополь моноксилы (корабли россов) являются одни из Немогарда, в котором сидит Святослав, сын Ингора, князя Росии, а другие из крепости Милиниски, из Телиуцы, Чернигова и из Вусеграда. Итак, все они спускаются рекою Днепр и сходятся в крепости Киева, называемой Самватас. Славяне же, их данники, а именно: кривичи, лендзяне и прочие славяне — рубят в своих горах моноксилы во время зимы… Их вытаскивают и продают россам. Россы же, купив одни эти долблёнки и разобрав свои старые моноксилы, переносят с тех на эти весла, уключины и прочее убранство…»
(Далее описывается плавание россов по Днепру с рабами и другим товаром к морю, перечисляются как росские, так и славянские названия порогов и их греческие переводы.)
«…Зимний же и суровый образ жизни тех самых россов таков. Когда наступит ноябрь, их князья выходят со всеми россами из Киева и отправляются в полюдье, то есть круговой обход, а именно — в славянские земли древлян, дреговичей, кривичей, северян и остальных славян, платящих дань россам. Кормясь там в течение зимы, они в апреле, когда растает лёд на Днепре, возвращаются в Киев, собирают и оснащают свои корабли и отправляются в Византию.»

Арабский писатель Ал-Марвази:

"Что же касается ар-Руси, то они живут на острове в море. Тот остров занимает пространство в три дня пути в то и другое направление. На острове леса и болота, и окружён он озером. Они, русы, многочисленны и рассматривают меч как средство существования. Если умирает у них человек и оставляет дочерей и сыновей, то всё имущество достается дочерям, сыновьям же дают только меч и говорят: «Отец добывал себе добро мечом, следуй его примеру…»
«И они народ сильный и могучий и ходят в дальние места с целью набегов, а также плавают они на кораблях в Хазарское море, нападают на корабли и захватывают товары. Храбрость их и мужество хорошо известны, так что один из них равноценен многим из других народов. Если бы у них были лошади и они были бы наездниками, то они были бы страшнейшим бичом для человечества.»
Re: Червоний
12.04.2006 17:51:38
Жар-птиця

Гм, Ви виводите черкес з Трипільської культури відштовхуючись від однакових буквосполук (це ж і морфемами не назовеш навіть) "чер" в назвах "черкас", "Чернігова" та "cherry"? Я правильно зрозумів? )

За цитати дякую. З ними я добре знайомий, бо сам люблю і поважаю vostlit.info ) Але до чого вони? Що руси і слов"яни не одне і теж відомо давно.
Вибачте, тільки зареєстровані користувачі можуть писати в цьому форумі.

Авторизуватись