Хроніки “покращення”. На Черкащині збирають «Шевченківський податок» до ювілею Кобзаря?

Автор/джерело -  © Радіо Свобода

За рік до 200-ліття Тараса Шевченка чиновники на Черкащині вирішили зібрати всією громадою гроші на святкування цього ювілею.

Обласні посадовці запропонували сільським, міським та районним радам виділити до третини із цьогорічних бюджетів розвитку на впорядкування об’єктів, названих на честь Кобзаря.

У деяких селах таку добровільно-примусову пропозицію назвали «Шевченківським податком» і відмовилися здавати гроші до «спільної каси».

Тим часом посадовці облдержадміністрації запевняють: деякі сільські голови неправильно зрозуміли владну пропозицію. Мовляв, ніякої каси немає, а всі виділені кошти використають на користь громад.

Про 30-ти відсоткове відрахування на святкування 200-річчя Кобзаря сільський голова Червоної Слободи Микола Котко дізнався під час зустрічі у райдержадміністрації. Із сільської скарбниці він мав перерахувати «куди скажуть» аж 250 тисяч гривень. Однак сільські депутати не виділили грошей на святкування, натомість вирішили їх вкласти у благоустрій села.

«У нас є пам’ятник Шевченку, фундамент якого потрібно ще плиткою обкласти. У нас є вулиця Шевченка, яку потрібно ще впорядкувати – почепити нові таблички з назвою. Та є й інші потреби. А виділення 254 тисяч невідомо куди депутати не підтримали», – каже Микола Котко.

Сільський голова Хацьок Ігор Чекаленко разом із бухгалтером теж пройшов співбесіду в райдержадміністрації. Через потреби, які «визначить районне і обласне керівництво», бюджет розвитку його села мав схуднути на 60 тисяч гривень. Виділити гроші у селі погодилися. Втім, не бозна-куди, а на освітлення вулиці Шевченка у Хацьках.

«Ми сказали, що таку ініціативу підтримаємо. Більше того, зможемо перерахувати для таких цілей навіть понад тридцять відсотків. Це йде в унісон із тим, що ми планували. І на зустрічі в селі ми людям пообіцяли, що зробимо освітлення вулиці Шевченка. Спочатку районне керівництво незрозуміло такої позиції. Але після того, мабуть, як інші сільські голови схоже відреагували на таку ініціативу, як був розголос у ЗМІ, позиція влади справді змінилася. Зараз від керівництва району лунає думка, що ці кошти справді доцільно буде використати на користь громад», – каже Ігор Чекаленко.

«Спільної каси» на Шевченка немає – чиновник

У Головному фінансовому управлінні Черкаської облдержадміністрації зауважують: сільські голови все неправильно зрозуміли. За словами очільника управління Володимира Кулеші, збирати гроші у так звану «спільну касу» і не збиралися.

«У кожному населеному пункті море проблем. Ми запропонували умовно взяти десь 30 відсотків – хтось 20 може дати, а хтось 40 захоче. Але головне, щоб ми цього року пріоритетом №1 поставили все, що пов’язано з іменем Шевченка. Пішло трактування: от, такі-сякі, збирають гроші, «общак» роблять. Немає цього», – наголошує він.

«Відповідальність стану душі та совісті» кожної посадової особи – обласна влада

Водночас Володимир Кулеша підкреслює: 30 відсотків з бюджету розвитку – це умовна цифра. Ніхто ніякої персональної відповідальності не несе, тому це лише «відповідальність стану душі та совісті» кожної посадової особи.

У Черкаському міськвиконкомі Радіо Свобода запевнили, що понад 30 відсотків коштів на підготовку до 200-річчя Кобзаря запланували ще під час формування бюджету розвитку. Тобто, до того як обласна влада оголосила про об’єднання коштів бюджетів усіх рівнів. Коментуючи ситуацію, очільниця департаменту бюджетної політики Людмила Гуріненко зауважила:

«Може в сільських бюджетах і так передбачено, а в нас в бюджеті міста передбачено за рахунок коштів бюджету розвитку гроші тільки на інфраструктуру міста Черкаси. Ці кошти ми спрямуємо на реконструкцію доріг, ремонт тротуарів, заміну ліхтарів, облаштування світлофорів та реконструкцію і заміну зупинок, які покращать стан нашого міста. Я думаю, що це створить комфорт і для жителів міста і для гостей», – пояснила вона.

Між тим у Черкаській області налічується близько 925 об’єктів, названих на честь Тараса Шевченка. Це вулиці, пам’ятники, навчальні заклади та заклади культури.