Я РУССКИЙ БЫ ВЫУЧИЛ...

Автор/джерело -  © Руслан Горевой, газета "Версія" 



Дата публiкацiї - 28.03.2006 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=107

Перший успіх відбувся в Харкові, 6 березня більшість депутатів міськради проголосували за те, щоб російська мова стала "регіональною" мовою.

Російську мову вважають рідною більша половина громадян України (це, насправді, не відповідає дійсності - ред.), 15 років не останнім питанням української внутрішньої політики було питання про державний статус російської мови. Тема ця виникла ще 1 січня 1992 року, коли жителі України прокинулися після новорічних застіль, увімкнули телевізори і виявили, що телемовлення йде відтепер на незрозумілій (? - ред.)для більшості мові.

Роздратування в суспільстві було так велике, що через два з половиною роки українці з тріском прокотили на виборах першого президента Леоніда Кравчука і вибрали главою держави Леоніда Кучму, що пообіцяв своїм виборцям зробити російську мову другою державною.

Кучма про свою передвиборну обіцянку волів не згадувати. Коли в Криму заговорили про референдум на підтримку російської мови, "російськомовний" Кучма зробив усе, щоб не допустити акту народного волевиявлення. Це при тому, що сам Кучма українською размовяв із потугами, перекручував слова і затято казав "проценти" замість "відсотки". На зміну Кучмі прийшов Ющенко, що говорить українською блискуче і швидше здатний допустити ляпсус, перейшовши на російську.

Вважається, що восени 2004 року на майдані російськомовна Україна потерпіла нищівну поразку, але саме після цього російська мова стала тіснити в східних областях українську мову.

Перший успіх відбувся в Харкові, 6 березня більшість депутатів міськради проголосували за те, щоб російська мова стала "регіональною" мовою. Це означає, що законодавчий орган місцевої влади і його виконавчі органи у своїй роботі, а також в офіційних документах будуть використовувати його поряд з державною українською мовою.

"У Харкові ніколи не ущемлялися ніякі мови, і сьогодні міська рада підтверджує це юридично, — заявив мер Харкова Володимир Шумілкін. — Заборону російської мови намагалися ввести німецька окупаційна влада і дуже обурювалася, чому народ продовжує розмовляти російською. Після ратифікації Верховною радою Європейської хартії регіональних мов наші фахівці вивчили все і підготували відповідні документи. Усі наші кроки ми відпрацювали виключно в межах діючого законодавства. На сьогоднішній день є діюча нормативна база, користуючись якою ми можемо цілком вирішити це питання. У такий спосіб ми зняли відому напругу, що накопичувалася в суспільстві".

Прикладом харків'ян надихнулися жителі Криму. Депутати Верховної ради Криму призначили на 26 березня проведення регіонального консультативного референдуму з питання надання російській мові статусу другої державної. Зверніть увагу, не “регіональної”, як у Харкові, а саме “державної”. Референдум прив'язали до виборів у кримську і українську Ради.

За надання російській мові статусу другої державної у Криму і в Україні виступають партія "Регіони України" Віктора Януковича, блок першого президента України Леоніда Кравчука "Не так!" і комуністи, що зареєстрували в ЦВК ініціативні групи для збору підписів за проведення всеукраїнського референдуму щодо надання російській мові статусу другої державної. На сьогоднішній день ініціативні групи завершили збір підписів за проведення Всекримського референдуму про статус російської мови, зібравши 300 тис. голосів.

Так що не виключено, що до моменту виходу в друк цієї статті Україна стане двомовною країною не фактично, а офіційно.

Навколо референдуму розгорнулася справжня битва. Усе почалося з того, що 23 лютого в президентів Росії і України відбулася телефонна розмова. Під час цієї розмови Володимир Путін не тільки привітав Віктора Ющенка з днем народження, але й обговорив з ним рішення Верховної ради Криму про проведення регіонального референдуму про статус російської мови. Прес-служба українського президента повідомила, що під час розмови Віктор Ющенко підкреслив: "В Україні створені необхідні умови для задоволення гуманітарних потреб всіх національних громад, і з розвитком мов не існує проблем".

Чи зрозумів Ющенко, якого джина він, сам того не бажаючи, випустив із пляшки?.. Його соратники відразу оцінили, чим можуть загрожувати парламентські вибори. І що ця "бомба" може рвонути сильніше, ніж 30-процентний рейтинг Януковича!

Заступник голови секретаріату президента України Анатолій Матвієнко постарався дезавуювати заяву свого шефа: "Проведення референдуму у тому вигляді, що пропонують деякі політичні сили, неконституційне і незаконне, до того ж небезпечне для цілісності України». А прокурор автономії Віктор Шемчук заявив, що рішення депутатів не відповідає українському законодавству і питання «необхідно вирішувати винятково на державному рівні, тому що воно торкається державного устрою і зміну Конституції України".

У відповідь на погрози федеральної політичної еліти зірвати референдум Народний фронт "Севастополь — Крим — Росія", в який увійшли відомі кримські політики і бізнесмени, почав безстрокову акцію "Україна без Криму". "Якщо влада зірве референдум, — заявив один з керівників молодіжного руху "Прорив" Олексій Добичін, — ми підемо ще далі. Ми почнемо кампанію з припинення анексії півострова Україною і повернення Крима і Севастополя під юрисдикцію Російської Федерації правовим шляхом".

Так що ще незрозуміло, на що краще піти Києву: пожертвувати філологічною монополією чи ризикнути втратити перлину Чорноморського узбережжя.

Наш коментар:

1. Журналіст російської газети Руслан Горевой у своїй статті свідомо чи помилково констатує, що “більша половина населення України рідною мовою вважає російську”, що не відповідає дійсності. Рідною українську мову вважають 67,5% населення, російську визнали за рідну 29,6% населення України. Цікаво, що в 1959 році українську мову під час перепису визнали рідною 95% населення України. Це при тому, що власне українці становили тоді 76,8%, тобто навіть менше, ніж тепер (Статистика про мову).

За даними соціологічного опитування Фонду “Демократичні ініціативи” та Київського міжнародного інституту соціології, які ми знайшли на цьому ж ресурсі, 38,6% українців вважають, що російську мову варто зробити другою державною в Україні. 39,5% опитаних кажуть, що російську потрібно запровадити другою офіційною мовою лише в тих областях, де більшість населення хоче цього. 17,6% респондентів стверджують, що російську мову потрібно усунути з офіційного спілкування в усій Україні. Не визначилися в цьому питанні 3,9% респондентів, не відповіли на нього 0,4%.

2. В сучасній українській мові вживаються обидва слова - “проценти” і “відсотки”, які є синонімами, і відрізняються хіба що тим, що “проценти” – слово латинського походження, і таких слів багато в усіх мовах.

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.