22 січня 1919 року територія України була набагато більшою від сучасної

Автор/джерело -  © Галина Терещук, Радіо Свобода 

22 січня 1919 року передоб’єднавчий договір УНР і ЗУНР, підписаний у Фастові лідерами цих двох держав Євгеном Петрушевичем і Симоном Петлюрою, був оприлюднений у Києві на Софійському майдані. Документ увійшов в історію як Акт злуки - Акт об’єднання українських земель.

Державний кордон Української Народної Республіки на день Злуки 22 січня 1919 був у 1,6 раза довший від сучасного. Кордон тодішньої України відображений на карті «Соборна Україна», яка вийшла друком у Львові за ініціативи благодійного фонду «Україна – Русь».

Це перша настінна карта соборної УНР, на якій відображені усі українські етнічні землі, які у 1919 році були у складі України. Кубань, Ставропілля, Чорноморщина, Східна Слобожанщина, Стародубщина (нині вони у складі Росії). Берестейщина і Гомельщина (нині у складі Білорусі). Холмщина, Підляшшя, Надсяння, Північна Лемківщина (Польща), Південна Лемківщина (Словаччина). Мармарощина, Південна Буковина (нині у складі Румунії). А Придністров’я – окрема держава.

На мапі, над якою працювала група істориків і науковців, на основі архівних матеріалів виділені території компактного проживання українців, так звані «клини», де формувалась українська армія. Малиновий клин – це Північний Кавказ, Сірий клин – Північний Казахстан і Південно-Західна Сибір, Зелений клин – Південна частина Далекого Сходу (головне місто – Владивосток), Жовтий клин – Нижнє і Середнє Поволжя.

До слова, площа Зеленого клину була удвічі більша від території України, тут українці проводили державотворчі процеси: у 1918 році вони вимагали від російського уряду визнати далекосхідний Зелений Клин частиною України і проголосили культурну Конституцію українців Далекого Сходу і Самостійну Українську Далекосхідну Республіку.

Українці мають знати правдиву історію

Голова благодійного фонду «Україна-Русь» Ростислав Новоженець зазначає, що мапи в атласах є суперечливі і неповні, не подають загальної картини про державне будівництво того періоду. Тому й видали карту «Соборної України», щоб показати, якими були українські кордони на день Злуки, якій передувало проголошення самостійності України 22 січня 1918 року, а 1 листопада 1918 року була проголошена ЗУНР.

«Українці повинні знати свою історію, історію правдиву. Українці цієї історії не знають. Одні вважають, що соборність – це розповсюдження християнства по Україні, інші, що це єдність між Сходом і Заходом, але хто скаже, що це об’єднання всіх етнічних українських земель. Головне завдання цієї карти дати пізнання сучасним українцям про славні сторінки нашої історії 90 років тому. Карта допоможе оцінити сучасникам, молодому поколінню Акт Злуки», – наголошує Ростислав Новоженець.

Карта «Соборна Україна»

Карта «Соборна Україна» спричинить дискусії

Автори проекту зазначають, що найбільше дискусій виникне довкола Криму, який на карті позначений як територія України на день Злуки 22 січня 1919 року.

Ростилав Новоженець зауважив: «В одних документах подається, що Крим не належав Україні. Дійсно, коли була проголошена УНР 22 січня 1918 року, а кордони держави Україна були меншими, тоді Крим не було включено до складу УНР і 9 лютого 1918 року, коли відбувся Берестейський мир кордони були визначені міжнародною спільнотою для України. Коли німецька делегація запитала в української сторони, чому не включили Крим до складу України, то представники Української Центральної Ради сказали, що ми хочемо залишити можливість Криму самому визначати свою долю. Однак Скоропадський цю ситуацію поправив і в квітні 1918 року, за його вказівкою була встановлена українська влада в Криму. 29 квітня на усіх кораблях Чорноморського флоту були підняті синьо-жовті прапори. А їх було тоді 400. Є архівні матеріали».

Карту розповсюджуватимуть по усій Україні, а також її передадуть українцям, які мешкають на колишніх етнічних українських землях.

Мапа України на поштовій листівці початку 20-го століття