Кремлівські гази, як пропагандистська зброя проти України

Автор/джерело -  © Віталій Єреміца, “Радіо Свобода ” 



Дата публiкацiї - 3.06.2009 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=1344

Останнім часом у Москві розпочалася черговий напад істерії навколо газової труби. Точніше - бурхливий викид фантазій щодо неплатоспроможності України у розрахунках за спожитий газ. Причому - ніхто із кремлівських керманичів й не утруднює себе аргументацією: всі припущення та вигадки подаються як доконаний факт.

Голова Представництва України при Європейському Союзі Андрій Веселовський гостро відреагував на сумніви, які висловлює Росія на міжнародній арені, щодо платоспроможності України. «Газові атаки» Кремля - це ніщо інше, як намагання дискредитувати Україну й вселити розкол між українцями і європейцями, каже він.

В інтерв’ю Радіо Свобода пан Веселовський зазначив, що підстав для сумнівів щодо оплати Україною російського газу немає. Водночас «Нафтогаз», як головний український газовий оператор, мусить бути відкритішим і більше розповідати про дійсний стан речей.

Напередодні Росія закликала Європейський Союз і Міжнародний Валютний Фонд допомогти Україні розрахуватися за російський газ, щоб уникнути повторення нової газової кризи. На це Андрій Веселовський заявив:

– Які є підстави думати, що Україна за щось не розрахується? За січень і за лютий ми заплатили, за березень-квітень також. І за травень заплатимо – чому ні? Тобто, галас, здійнятий останнім часом у Москві, очевидно, покликаний дискредитувати Україну. Безпідставно, бо проблеми немає.

– Чи, зрештою, потребує Україна допомоги Брюсселя на погашення газового боргу?

– Я не можу сказати, чи потребує Україна зараз позик, чи ні. Цілком можливо, що вони потрібні. Але говорити про те, що Україна – банкрут, що «Нафтогаз» перебуває на межі, немає об’єктивних підстав. Є багато чуток і розмов, є незалежні аудити, які потім спростовуються справжніми цифрами. Є багато спекуляцій, але немає жодної об’єктивної підстави. Уряд не дав жодного приводу сумніватися, що ми не розрахуємося за спожите пальне. І ми не давали підстав думати, що не будемо закачувати газ чи не будемо за нього розраховуватися. Інша справа, що ми, як і будь-яка держава у цій складній ситуації, шукаємо найкращі варіанти.

– Яку тоді мету переслідує Кремль, щоразу на початку місяця виносячи на розсуд Європи питання газових виплат?

– Це робиться для того, щоб залякати самих українців, щоб громадяни України, на яких відкритим потоком іде пропаганда з Москви, сумнівалися, що у них нормальний уряд чи Верховна Рада. Щоб посіяти сумніви, що у них у країні є лад, що вони завтра не будуть голі-босі. Тобто, недовіра до існуючих структур і є метою цієї пропагандистської кампанії. З іншого боку, вона також спрямована і на Євросоюз, щоб він також сумнівався, що Україна – це надійний партнер, щоб він не продовжував реалізації брюссельської декларації про модернізацію ГТС, щоб він не підписував з Україною угоди про асоціацію і так далі. Адже, якщо між Україною та ЄС немає міцних зв’язків, то під питанням буде і її євроінтеграція, і допомога з боку Євросоюзу, коли буде потреба.

– Що слід робити Україні та Євросоюзу, щоб створити перепони подальшим «газовим атакам» російських лідерів?

– Насамперед, треба мати адекватні відповіді на цю пропаганду. «Нафтогаз України», як компанія, яка опікується всім спектром цих проблем, повинен мати чіткий, сильний, виразний голос. І цим голосом треба говорити щоденно. Так, як розповідають про себе компанії «British Petroleum» чи «Exxon». Чи так само, як «Газпром». Треба чітко і ясно розповідати, а не відгавкуватися.

По-друге, треба регулярно та ініціативно повідомляти про кроки, які ти маєш намір робити. І не тільки на іноземних радіо чи телевізійних станціях, а й говорити про це у Верховній Раді. Слід давати інтерв’ю нашим ЗМІ.Увімкніть наші телевізори: ви там не побачите «Нафтогазу» чи Мінпаливенерго – їх там практично немає, а це дуже великий резерв. Наостанок, треба ще й приїжджати до Брюсселя й працювати з Єврокомісією. Наше представництво тут є для того, щоб цьому сприяти. Проте ми можемо сприяти, але не заміняти. Тому тут повинні чути голос (наших) фахівців. Власне, це останнім часом значно поліпшилося: тут частіше бувають представники «Нафтогазу».

Від “Аратти”:за дивним збігом обставин, черговий напад газотрубної істерії у Кремлі розпочався саме після інтенсивних спроб російського керівництва умовити ЄС дати гроші під закопування газпромівських труб у так звані альтернативні маршрути, тобто, оминаючи територію України.

Брюссель, у різних варіаціях, дав чітко зрозуміти: комерційні проекти Газпрому - це справа виключно російського господарюючого суб'єкту. Наразі європейців цікавить лише одне: викнання російською стороною зобов'язань за договорами, а не кількість закопаних труб.

При тому окремо зазначимо - в даному конкретному випадку і Президент Віктор Ющенко, і його клерки, регулярно викидаючи у навколишній світ чорнуху на Нафтогаз, свідомо чи ні, грають проти України, на інтерес Росії. Хоча всім українцям зрозуміло: Ющенко, поливаючи брудом Нафтогаз і уряд, переслідує лише власну, маніакальну ціль - дезорганізувати роботу ненависної Тимошенко. І очевидно, що гаранту глибоко наплювати і на міжнародний авторитет держави, Главою якої він є, і на прямі економічні втрати, які є наслідком його недолугості.

Втім не тільки він один старанно й послідовно руйнує хитку економічну стабільність і авторитет нашої держави. В цьому у нього є однодумці: Партія регіонів і КПУ. Хоча вже ні для кого не таємниця - ці два хори вітчизняних політиканів співають виключно за московськими партитурами і, очевидно, не за так...

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.