Реформа прокуратури близька до провалу

Автор/джерело -  © Лілія Гришко, DW 

Реформа прокуратури лише почалася, а експерти вже називають її провальною.

Чому - розбиралась кореспондент DW.

У грудні 178 місцевих прокуратур має очолити нове керівництво, яке нині обирають на відкритих конкурсах. Влітку початок цього конкурсу гучно рекламував заступник генпрокурора Давід Сакварелідзе, з яким українці пов´язували надії на кардинальне оновлення прокурорських органів в Україні.

Нові старі прокурори

Тепер Сакварелідзе здебільшого працює в Одесі, оскільки одночасно суміщає посади заступника генпрокурора і прокура Одеської області, а його дітище - відкритий конкурс з відбору прокурорів - забуксувало. "Всі очікували докорінної зміни людей у цій системі, але основні відбіркові тури показали, що 75 відсотків кандидатів на посади керівників місцевих прокураторур - це старі прокурорські кадри", - вказує Олександр Банчук, експерт Реанімаційного пакету реформ, один з розробників чинного закону про прокуратуру.

Сам Давід Сакварелідзе визнає, що конкурсні умови недосконалі і потребують термінових змін. "До нас почала надходити інформація про тиск з боку кандидатів, які не пройшли, на тих, хто вже допущений до проходження наступних конкурсних етапів. Мета таких дій - змусити успішних претендентів відмовитися від подальшої участі в конкурсі і таким чином звільнити місце в рейтингу для себе або лояльних до себе людей", - написав Сакварелідзе на своїй сторінці у Facebook.

Тільки "напалмом"

Голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін не дивується таким результатам проведення реформи прокуратури. Він наголошує, що у конкурсних комісіях з відбору прокурорів місцевих прокуратур четверо членів з семи є представниками старої прокурорської школи, які працювали ще за режиму Януковича. "Від самого початку було зрозумло, що старі кадри не зацікавлені, аби в цю систему приходили нові люди. На цьому можна вже ставити крапку. Реформа прокуратури провалена", - зауважив у розмові з DW Віталій Шабунін. Він вказує на те, що відкритий конкурс з відбору місцевих прокурорів був надзвичайно важливим для проведення реформи і організували його, аби запустити другий головний етап реформи прокуратури - формування органів прокурорського самоврядування.

Саме органи прокурорського самоврядування, сформовані з відібраних на відкритих конкурсах людей, будуть займатися звільненням та призначенням прокурорів у всій системі. "Все. Далі немає про що говорити: старі знову призначатимуть старих. Тепер для України потрібна нова концепція реформування прокуратури і називатися вона повинна "Напалмом!", - вважає Шабунін. Подібні заяви все частіше лунають і від партнерів України. Як передає Радіо Свобода, нещодавно помічник держсекретаря США у справах Європи та Євразії Вікторія Нуланд у заяві перед комітетом у закордонних справах американського Сенату сказала, що Генеральна прокуратура України має бути наново створена - так, як це відбулося з українською поліцією.

Косметичні перетворення

Це пропонував свого часу і заступник генпрокурора Віталій Касько, колега Давіда Сакварелідзе, який разом з ним починав реформу прокуратури. Потім у Каська забрали повноваження здійснювати реформування прокурорських органів, втім, він досі вболіває за цю справу. "В нинішніх умовах косметична реформа прокуратури неможлива. Потрібно проводити її кардинально: звільняти всіх і набирати заново", - погоджується Віталій Касько. За його словами, зараз далеко не всім подобається ця реформа прокуратури, тому її намагаються затягнути. "Реформа передбачає децентралізацію і втрату ієрархії, бо інсуюча ієрархія - це збереженя впливу. В цій частині реформа пробуксовує", - визнає заступник генпрокурора. Касько вказує на те, що Кабмін нещодавно нівелював всі позитивні норми закону про прокуратуру в частині оплати праці новообраних прокурорів. Йдеться про те, що у законі про прокуратуру предбачалася оплата праці місцевих прокурорів на рівні десяти мінімальних зарплат. Це близько 14 тисяч гривень.

Однак у законі про бюджет урядовці передбачили, що виплачуватимуть ці кошти, лише якщо вони будуть. "Один закон визначає, що має бути ріст зарплат, інший дозволяє Кабміну, посилаючись на скрутну економічну ситуацію, це не виконувати. Тому уряд і не хоче платити", - пояснює аналітик Центру політико-правових реформ Олександр Банчук. Експерти одностайні: якщо навіть ці "потуги" з реформування прокуратури якось спрацюють, то з нинішньою оплатою праці прокурорів про оновлення інституції можна забути остаточно. "Із зарплатою в дві-три тисячі гривень проривів у прокуратурі не варто очікувати", - погоджується Віталій Касько.