“Велика війна” на Донбасі: чи може спалахнути і посунутися фронт

Автор/джерело -  © BBC 

Київ і невизнані “республіки” Донбасу звинувачують один одного в підготовці провокацій і подальшого відновлення повномасштабних бойових дій на сході України.

За останні місяці про порушення оголошеного в липні минулого року перемир’я повідомляють фактично кожен день.

З чим пов’язане вже весняне загострення на Донбасі і чи варто чекати великої війни на сході України?

"Війна триває"

Про фактичний зрив перемир’я на Донбасі українські медіа заговорили ще у лютому.

Тоді військові експерти констатували, що хоча активні бойові зіткнення припинилися, військові підрозділи самопроголошених "республік" активно використовують на лінії зіткнення саморобні ударні безпілотники з під’єднаними гранатами чи мінами.

Крім того, на лінії фронту не припинявся снайперський вогонь: джерело BBC News Україна у генштабі України ще у листопаді розповідало, що з ворожого боку постійно діють "10-12 груп професійних снайперів з Росії".

Кремль неодноразово заперечував участь своїх кадрових військових у конфлікті на сході України попри численні докази.

"Ніякого мирного процесу вже немає - діють снайперські пари, йдуть обстріли, війна триває", - констатував на початку лютого міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

А у кінці лютого - на початку березня стало зрозуміло, що загострення має перманентний характер.

Кількість загиблих українських бійців на лінії фронту з липня 2020 року становить 19 осіб, а кількість поранених обчислюється десятками.

При цьому 15 військовослужбовців Збройних сил України загинули з початку цього року. Останній загиблий - 11 березня від кульового поранення.

Однак треба враховувати, що три втрати зі згаданих 15 - десантники, які підірвалися на мінах 14 лютого - за попередніми висновками ДБР, скоріше за все, не будуть вважатися бойовими втратами, а розслідуються як недбале ставлення до служби вже колишнього начальника інженерної служби на тій ділянці фронту.

Достовірних даних про втрати з боку невизнаних "республік" немає.

Наприклад, 20 лютого їхні представники заявили про одного вбитого і кількох поранених під Горлівкою, але навіть у проросійських соціальних мережах публікувалися свідчення про те, що насправді загиблих було набагато більше.

Колишній "комендант Горлівки" Ігор Безлер (який зараз живе в Криму) стверджує, що кількість вбитих - близько 20 людей.

Президент Володимир Зеленський, який часто називав оголошене в липні минулого року перемир’я одним зі своїх безсумнівних досягнень на шляху до миру на Донбасі, утримувався від радикальних оцінок.

Але і він у підсумку змушений був визнати: "кількість провокацій на фронті збільшилася".

Сценарії

Втім, ще 19 лютого загострення в Донбасі стало однією з тем засідання Радбезу України.

Найбільш резонансною новиною того заходу стало введення санкцій проти головного проросійського політика країни, кума Володимира Путіна Віктора Медведчука.

Менше уваги журналістів привернуло повідомлення про те, що Радбез, за ​​словами секретаря Олексія Данілова, вирішив повернутися до "п’яти сценаріїв розвитку ситуації на Донбасі".

Про самі ці сценарії відомо вкрай мало: РНБО ухвалив секретний документ, який їх описує, у грудні 2019 року - напередодні зустрічі "нормандської четвірки" в Парижі. Зробили це для того, щоб Зеленський мав якнайширше поле для маневру на перших особистих переговорах з Володимиром Путіним.

Тоді частина експертів говорила, що одним з цих сценаріїв може бути відновлення повномасштабних бойових дій в Донбасі.

"Вогонь на випередження"

8 березня "Східна правозахисна група", яка базується у підконтрольному Києву Лисичанську, прямо заявила, що, за даними її моніторингу, збройні формування "республік" Донбасу готуються до бойових дій.

Про це, на їхню думку, свідчить рух військової техніки і цистерн з паливом, а також укріплення проросійськими силами своїх позицій на фронті.

А ЗМІ самопроголошених "республік" Донбасу практично щодня повідомляють про обстріли прифронтових населених пунктів зі боку ЗСУ.

3 березня для захисту від того, що вони називають "українським терором", підрозділам "народної міліції ДНР" дозволили відкривати "вогонь на випередження" по позиціях української армії.

Інформація про це викликала гостру реакцію в Києві, але не призвела до формального розірвання такого бажаного перемир’я.

У так званій "ЛНР" також заявляли про відновлення боїв з українськими військовими.

В "республіках" підозрюють Київ у підготовці до повномасштабного наступу, а в анонімних телеграм-каналах навіть можна було знайти його очікувану дату: 15 березня - в день, коли міжнародна група розслідувачів Bellingcat начебто збиралася опублікувати своє розслідування "вагнергейта".

Цей матеріал, як пророкують, може розкрити деталі ймовірної операції українських і американських спецслужб, що мала на меті захоплення Києвом трьох десятків бійців російських "приватних військових компаній", але начебто була провалена через зраду одного з членів найближчого оточення Володимира Зеленського.

Публікація розслідування, за тими ж прогнозами, повинна запустити потужну внутрішньополітичну кризу в Україні, для вирішення якої українська влада гіпотетично може віддати наказ про "наступ ЗСУ на Донбас", лякають Telegram-канали у невизнаних "ДНР" і "ЛНР".

Втім, Bellingcat не підтвердила виходу свого розслідування саме 15 березня, а голова групи Хрісто Грозєв написав у Twitter, що "більша частина" спекуляцій в українських медіа "не відповідає дійсності і заснована на помилковій інформації або видає бажане за дійсне".

ЗМІ ж самопроголошених "республік" як доказ підготовки Києва до військових дій публікують кадри переміщення колон української військової техніки, ймовірно, зняті на сході України. Насправді ж це може бути ротація бойових бригад, яка постійно відбувається на фронті.

"Велика війна"?

У Росії про можливості нової війни на Донбасі також заговорили ще в лютому - через введення Києвом санкцій проти Віктора Медведчука, якого вважають головним апологетом зближення України з Росією.

20 лютого, на наступний день після введення тих санкцій, прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що це рішення свідчить про "все сильнішу реакційну тенденцію в Україні".

"Це не може не викликати занепокоєння і не підігрівати питання, хто обрав таку реакційну лінію і чи не призведе вона до того, що керівництво України, наприклад, вважатиме за можливе вирішити військовим способом ситуацію на південному сході України", - сказав Пєсков.

Сам Віктор Медведчук в інтерв’ю BBC News відмовився коментувати логіку Пєскова, порадивши звернутися за коментарями з цього приводу особисто до секретаря російського президента.

До слова, Володимир Зеленський 9 березня був змушений відповідати на подібне питання журналістів: чи не вплинули введені його указом санкції проти Медведчука на мирний процес в Донбасі?

"Я не хочу пов’язувати саме з цим [введенням санкцій], але ми бачимо, що це [збільшення кількості провокацій на фронті] в один час відбувається", - сказав тоді Зеленський.

Тим часом на початку березня тема великої війни на Донбасі плавно перекочувала в російські офіційні ЗМІ.

Якщо ще 28 лютого Дмитро Кисельов у своїй щотижневій програмі критикував Зеленського за відмову купувати російську вакцину від коронавірусу десь аж у кінцівці випуску, то 7 березня він вже починав передачу з тривожного анонсу: "Україна жене ешелони з танками і гарматами в сторону Донбасу, захисники "ДНР" готові стріляти на випередження", а сюжет про події на сході України назвав "До великої війни".

До теми швидкого "розвалу" України повернулися і гості передачі іншого російського пропагандиста Володимира Соловйова.

В одному з випусків його шоу цілком серйозно обговорювали можливість ракетного удару по Офісу президента України на вулиці Банковій в Києві. Сам Соловйов з пафосом цитував російського президента Володимира Путіна про те, що агресія проти "республік" Донбасу згубно позначиться на українській державності.

А кремлівський політолог Сергій Марков повернувся до призабутих з 2014 року анонсів "приєднання" до Росії всіх південно-східних областей України.

Більш помірковані видання, на кшталт "Московського комсомольця", на підставі розмов з російськими військовими експертами передрікали "початок повномасштабної війни в найближчі кілька тижнів".

Стверджували, що українське керівництво надихнулося успішним досвідом Азербайджану в Нагірному Карабасі й планує зробити ставку на використання турецьких безпілотників Bayraktar, які довели там свою ефективність.

Складно оцінити, наскільки весь цей інформаційний шум відповідає реальним приготуванням російської сторони до можливої ​​ескалації на сході України.

Але 11 березня військовий кореспондент ВДТРК (холдинг, в який входять канали "Россия") Олександр Сладков опублікував в своєму Телеграм-каналі відео, зняте, ймовірно, в Ростовській області. На ньому зображене перекидання в невідомому напрямку військової техніки.

"У нас теж дещо є, - прокоментував сам журналіст. - Звичайно, не ешелонами, але дещо є".

Що далі?

Український військовий публіцист Михайло Жирохов обережно описує події на Донбасі так: "Є деякі маркери того, що загальна ситуація на лінії зіткнення може змінитися".

У підготовку Києвом масштабного наступу на сході він не вірить, називаючи кадри переміщення військової техніки, які демонструються російськими і проросійськими ЗМІ, плановою ротацією.

А причиною загострення на лінії фронту Михайло Жирохов називає розчарування Москви у Зеленському як в українському лідері, що міг би відступити від позицій попереднього президента Петра Порошенка й імплементувати російський сценарій вирішення конфлікту на Донбасі.

За словами військового оглядача, в умовах, коли позаминулорічна паризька зустріч лідерів в "нормандському форматі" не принесла відчутного результату, а робота "Мінської групи", по суті, теж паралізована через фундаментальні розбіжності між позиціями її учасників, "локальна операція" на Донбасі в баченні Москви цілком могла б зробити позицію адміністрації Зеленського "поступливішою".

Російський військовий експерт Павло Фельгенгауер вважає, що ймовірність нового конфлікту на сході України в найближчі місяці дуже висока, а його імпульсом можуть стати все ті ж українські санкції проти Віктора Медведчука і відключення від ефіру пов’язаних з ним проросійських телеканалів.

"У розумінні російських військових Захід веде проти Росії гібридну війну на багатьох фронтах: і в Білорусі, і в Україні, і в ситуації з Навальним. І Росія повинна не сидіти в обороні, а активно контратакувати. Коли проти телеканалів Медведчука ввели санкції, Захід нічого не зробив - значить, це частина їхньої змови. Значить, треба завдати удар у відповідь ", - говорить російський експерт.

За його словами, зараз важко оцінити, як далеко Росія буде готова зрушити лінію фронту, але, за його оцінкою, мова може йти про повне витіснення України з Азовського моря і просування військ аж до Дніпра, що дозволить розв’язати проблему подачі води до Криму, де в останній рік через її нестачу склалася вкрай важка ситуація.

Щоправда, додає Фельгенгауер, настільки серйозна операція можлива швидше в кінці квітня - на початку травня. Він додає, що зняття звинувачень з Віктора Медведчука може "зупинити ситуацію".

Михайло Жирохов вважає настільки масштабну операцію російських військ нереальною. Він каже, що непомітно провести підготовку до такого вторгнення неможливо.

"У 2014 році весь YouTube був забитий [кадрами] колон, які йшли по Ростовській області [в бік України]. А тут потрібні сотні танків, кожен з яких тільки на одну заправку вимагає чотири тонни дизеля. Це масштаби, які зараз за наявності інтернету складно приховати", - переконаний він.

Український експерт пояснює, що зараз, в умовах давно стабілізованої лінії зіткнення, яка часто проходить через урбанізовані зони або природні перешкоди, - наприклад, по річці Сіверський Донець, - на Донбасі залишилося "буквально три-чотири місця", де ведення активних бойових дій виглядає реалістично.

У будь-якому випадку, підкреслює він, про нову велику війну на Донбасі мова зараз не йде.