Лівійські гастролі ПВК Вагнера: що зберігається в планшеті найманця

Автор/джерело -  © Надер Ібрагім та Ілля Барабанов Арабська і Російська служби ВВС 

Операції російської ПВК (приватної військової компанії) Вагнера охоплюють безліч країн - від Сирії, де найманці підтримували урядові сили, до Центральноафриканської Республіки, де вони охороняють алмазні родовища. Це одна з найбільш закритих та засекречених організацій у Росії, і точної інформації про її діяльність небагато.

Вагнерівець Володимир Анданов, відомий під позивним "Ваха"

Під час спільного розслідування Арабська та Російська служби ВВС отримали доступ до планшета та кількох документів, що ймовірно належали найманцям "Вагнера" у Лівії.

Планшет і документи дають уявлення про масштаби операцій групи у цій країні та дозволяють припустити, що її підтримують на найвищому рівні, попри послідовне заперечення російською владою будь-яких зв’язків з "Вагнером".

Інструкція з мінування та посібник з виноробства

Пізно ввечері на початку лютого нам зателефонувало одне з джерел у Лівії: у зоні боїв на заході країни солдати знайшли забутий кимось планшет Samsung.

Ймовірно, він належав одному з російських найманців, що воювали на боці генерала Халіфи Хафтара проти визнаного ООН Уряду національної згоди (УНЗ).

Привізши планшет до Лондона, ми помістили його у спеціальний чохол, який блокує сигнал, - щоб не можна було відстежити його місце розташування або дистанційно стерти дані.

У пам’яті пристрою були десятки файлів - від інструкцій з встановлення протипіхотних мін та виготовлення саморобних вибухових пристроїв до зйомок з розвідувальних безпілотників. Було й кілька книг, зокрема Mein Kampf, "Гра Престолів" та посібник з виноробства.

Але найцікавішими були воєнні карти зон бойових дій з примітками російською мовою. Більшість позначок були зосереджені навколо південної околиці Триполі Айн-Зара, де бійці "Вагнера" воювали з УНЗ в лютому-травні 2020 року.

Карти збігалися зі знайденим на планшеті відео безлюдних вулиць Айн-Зарі, яке зняв безпілотник. До того моменту мешканці вже залишили район.

Офіційно ПВК Вагнера не існує - найманство заборонене російським та міжнародним законодавством. Однак, за різними оцінками, за останні сім років щонайменше один контракт з "Вагнером" уклали до 10 тисяч людей.

"Сучасні вікінги"


Жодної інформації, яка могла б вказати особу власника, у планшеті не було.

Однак при збільшенні масштабу карт можна побачити червоні точки, помічені словами, що схожі на позивні бійців. Чи могли це бути колеги по службі власника?

Ми зіставили це з розробленою українськими волонтерами базою "Миротворець", де разом з позивними вказані імена ймовірних бійців "Вагнера", а також з доповіддю ООН про присутність групи у Лівії, що просочилася в ЗМІ.

Отже, один з позивних з планшета - "Метла" - може належати 36-річному російському громадянину Федору Метьолкіну родом з Північного Кавказу.

Згідно з базою "Миротворець", його особистий номер - М-1913 що, найімовірніше, означає, що він приєднався до "Вагнера" доволі давно - п’ять або шість років тому, коли група воювала на боці самопроголошених республік на сході України.

"Відрядження" в інші зони конфліктів після Донбасу - наскільки ми можемо робити висновки, звичайна практика для ПВК Вагнера.

Це підтверджують двоє колишніх бійців групи, з якими ми поговорили на умовах анонімності.

Один з них розповів, що під час активних бойових дій з вересня 2019 року по липень 2020-го в Лівії перебували до 1000 бійців Вагнера.

ПВК Вагнера не має жодної офіційної реєстрації, і найманців там не працевлаштовують: натомість, як пояснюють колишні бійці, вони укладають короткострокові контракти з дрібними компаніями-одноденками на конкретну роботу - наприклад, охорону нафтових свердловин.

Потім перевіряють фізичну підготовку і благонадійність найманців, після чого відправляють у неофіційний тренувальний табір "Вагнера" під Краснодаром, що розташований поруч з військовою базою.

Як стало відомо ВВС, в останні пів року для працевлаштування у ПВК з’явилося дві нові вимоги: по-перше, усі бійці мають тепер пройти обов’язкову вакцинацію від Covid-19.

Другою умовою стали здорові зуби, тому деяким найманцям перед поїздкою до Молькіно доводиться видаляти по 3-4 зуби, щоб до них не причепилася медична комісія, розповів один з бійців.

Після проходження медкомісії, поліграфа та короткої фізичної підготовки бійців відправляють за кордон у різні зони конфлікту. Гонорар залежить від того, наскільки небезпечні умови відрядження.

Як розповів у інтерв’ю один з колишніх бійців, роботою з найменшими ризиками вважають охорону - об’єктів або фізичних осіб. А бойові дії, в яких можна загинути, - позначають як "червону" зону. Самі найманці розуміють, що в разі загибелі їхні тіла можуть не повернути на батьківщину.

Один з колишніх бійців підкреслює, що головна мотивація як ПВК Вагнера в цілому, так і окремих найманців, - гроші. Багато хто родом з провінції, де складно знайти гідну роботу.

Поки середня зарплатня у маленьких містах залишається на рівні 20-30 тисяч рублів (7-11 тис. грн), за роботу на "Вагнер", за словами колишнього бійця, можуть платити у 10 разів більше. Своїх товаришів по службі він називає "сучасними вікінгами".

"Про всі країни, де є військові конфлікти, так чи інакше згадують самі солдати у ПВК Вагнера: А от би туди полетіти, а от би те. Адже кожна країна, де є контракт, - це гроші. Звичайно, якщо немає контракту і сидітимеш [в запасі], - грошей не матимеш".

За його словами, багато бійців "Вагнера" мають судимість, тому не можуть піти на військову службу чи влаштуватись на роботу в правоохоронні органи.

Вбивство в Еспіа

Одне з місць, позначених на картах у планшеті, - село Еспіа за 45 кілометрів на південь від Триполі. Два роки тому там викрали родину з п’яти людей, троє з них вбили. Викрадачі розмовляли російською, їхні мотиви залишились невідомими.

У квітні цього року знімальна група ВВС вирушила в село, щоб поговорити з одним з двох, що вижили. З міркувань безпеки ми не називаємо його ім’я.

За його словами, вдень 23 вересня 2019 року на дорозі він зустрів групу озброєних людей, які почали стріляти у повітря. Вони переслідували його до дому батька, згадує він, - шість або сім іноземців увійшли через задні двері.

Всю родину обшукали, після чого відвезли в місто Бін-Гашір приблизно за 20 хвилин їзди від будинку.

Спочатку їх привели на ферму, де було ще кілька десятків людей. За його спогадами, 20-35, а потім на іншу ферму, де їм зав’язали очі та зв’язали руки.

Лівійська влада вважає, що тоді у Бін-Гашірі містилася база "Вагнера". Сім’ю, за словами вцілілого чоловіка, кілька годин возили у вантажівці-рефрижераторі, після чого повернули назад на ферму в Еспіа.

Близько шостої ранку, розповідає він, їх відвезли в маленький сарай біля сусідського будинку.

Деякі з чоловіків потім повернулися в машину, двоє залишилися біля будівлі з автоматами Калашникова.

"Один з них дістав зброю, і в цю мить я все зрозумів. Він стрілятиме. Коли він почав стріляти, я впав на бік і прикинувся мертвим".

Двоє чоловіків стріляли по них через відчинені двері, розповідає він.

Окрім нього вижив лише один з його братів, що залишився без ноги внаслідок поранення.

Лівійський військовий прокурор Мохаммед Гаруда заявив, що міністерство оборони розслідує вбивство цієї родини.

Чоловік, що вижив, зміг розгледіти своїх викрадачів. Коли кореспондент ВВС показав йому фото кількох бійців "Вагнера", зроблених у той час в Бін-Гашірі, він упізнав одного з них і вважає, що одним з нападників може бути Володимир Анданов, відомий за своїм позивним "Ваха".

Лише за кілька годин після викрадення солдати урядових військ оприлюднили в інтернеті фото Анданова у Бін-Гашірі. На знімку немає дати.

За даними "Миротворця", Анданов міг бути причетний до позасудових убивств полонених під час конфлікту на сході України. Відповідно до цієї ж бази, останнім часом він перебував у Північній Африці.

Деякі люди, що називають себе його друзями, у соцмережах спростовували те, що він їздив до Лівії з ПВК Вагнера. За їхніми словами, він перебуває вдома в Росії.

ВВС відомі й інші випадки вбивств цивільного населення, у яких звинувачують бійців "Вагнера". Усі відомі нам жертви - це люди, що випадково опинилися в місцях активних бойових дій.

За словами одного з колишніх найманців, з якими ми поговорили, ПВК Вагнера не має правил, що регламентують відносини бійців з місцевим населенням: "Все [віддають] на поталу обставин й особистого розуміння кожного, як потрібно діяти у тій чи іншій ситуації".

Щодо ставлення до полонених, то інший колишній "вагнерівець" відкрито визнав, що людину можуть вбити, якщо вона не становить цінності як інформатор: "Ніхто їх зайвий раз не збирається годувати".

Нові міни

Ще один "спадок" "Вагнера" в Лівії, на який вказує планшет, - мінні поля.

На одній з карт ми знайшли чорні точки - заміновані позиції, деякі з яких позначені назвами самих мін - наприклад, ОЗМ - чи словами на кшталт "замінований район". Іноді точки підписані позивними бійців, що можуть бути відповідальними за ці позиції. У цьому контексті, зокрема, зустрічається позивний Федора Метьолкіна "Метла".

Загалом ми нарахували 35 точок на карті, які, як ми вважаємо, належать до замінованих позицій - більшість з них розташовані у житлових районах Айн-Зари.

Шість з них позначені як "МОН-50" - цей тип мін, як і інші аналоги російського чи радянського виробництва - "ПОМ-2" та "ПМН-2", згадували в доповіді Human Rights Watch: за даними дослідників, раніше ці міни в Лівії не бачили і, найімовірніше, їх завезли туди відносно нещодавно.

За словами військового прокурора Мохаммеда Гаруди, міни типу "ПОМ-2" зустрічаються найчастіше та становлять найбільшу небезпеку для цивільних, що повертаються до своїх будинків після оголошення перемир’я в Триполі влітку 2020 року.

Про це нам говорили й місцеві жителі, показуючи фото та відео мін, захованих у житлових районах.

ВВС передала отримані з планшета дані про заміновані позиції до некомерційної організації, що займається розмінуванням лівійських територій.

"Затверджую - Д.У. 9-й"

Окрім планшета, ми також отримали 10-сторінковий документ - заявку на отримання озброєння та техніки, датовану 19 січня 2020 року. Цей список ймовірно потрапив до рук лівійців під час боїв на півдні Триполі, розповіло нам джерело у лівійській розвідці, що займається вивченням операцій "Вагнера" в Лівії і, зокрема, ролі найманців у наступі на столицю.

Список великий і має кілька секцій.

У розділі "Техніка" - замовлення на шість бронемашин, чотири танки, 12 вантажівок та 44 броньовані позашляховики.

У розділі "Озброєння" - з-поміж іншого, заявка на 270 автоматів Калашникова.

Є в списку оптичні прилади, високотехнологічні радари, шоломи та комплекти особистого захисту, а також медикаменти.

"Маю великі сумніви, що будь-яка інша приватна військова компанія - якщо "Вагнер" так взагалі можна назвати - має хоча б приблизно таку ж підтримку, як випливає з цього документа", - каже експерт з безпеки Кріс Кобб-Сміт.

За його словами, чимало з перелічених позицій - це сучасна техніка, що наразі перебуває на озброєнні лише російської армії.

"Це передбачає не лише доступ до значного бюджету, а й право робити запити на новітні стратегічно важливі, якщо не секретні, технології, - каже Кобб-Сміт. - [Приватні військові] компанії, такі як Blackwater, також можуть мати певну підтримку уряду США, але я не думаю, що вони мають повноваження просити танки, артилерійські установки та дрони-безпілотники".

Серед наданих ВВС документів є і заявка на заміну пошкодженої під час бойових дій техніки від сил "Вагнера" у Мозамбіку, датована листопадом 2019 року.

У верхньому кутку документа під словом "Затверджую" стоїть підпис - ініціали Д.У. та цифра 9. Ті ж ініціали є на лівійських документах та, імовірно, належать людині на ім’я Дмитро Уткін.

Уткіна, колишнього командира загону спецпризначення ГРУ Міноборони Росії, вважають засновником та головним керівником ПВК Вагнера, його ж називають "Дев’ятий". Раніше він був відомий під позивним "Вагнер" (звідси й назва групи) - як вважають, через інтерес до нацистської Німеччини, де музика видатного німецького композитора XIX століття була особливо популярною.

На другій сторінці мозамбіцької заявки знову стоїть підпис Д.У., але цього разу вгорі документа, де адресатом є ТОВ "Євро Поліс". Це російська компанія, що займалася розробкою нафтових та газових родовищ у Сирії.

Бізнесмен Євген Пригожин (другий праворуч) - єдина людина в цивільному серед учасників зустрічі з лівійською військовою делегацією в листопаді 2018 року

Численні журналістські розслідування пов’язували "Євро Поліс" з петербурзьким бізнесменом Євгеном Пригожиним.

Різні документи "Вагнера" - такі, як лівійська заявка, - можуть бути адресовані "генеральному директору". Є припущення, що так можуть позначати Пригожина.

Сам Пригожин зв’язок з "Євро Полісом" та "Вагнером" неодноразово заперечував.

При цьому в листопаді 2018 року він був на зустрічі російського міністра оборони з лівійським генералом Халіфою Хафтаром - на оприлюднених кадрах візиту за столом перемовин помітно виділяється людина у цивільному одязі.

Один з наших співрозмовників серед колишніх найманців каже, що в самій "конторі" - як самі бійці називають ПВК Вагнера - Пригожина не обговорюють.

"Це як в "Гаррі Поттері" Волан-де-Морт - його ім’я не вимовляють вголос. Тема є певним табу. Не варто говорити [про це]. Інакше опинишся у залізному контейнері з розбитим обличчям й проведеш там кілька тижнів".

У коментарі ВВС Євген Пригожин знову заявив, що не причетний до "Євро Полісу" чи "Вагнера". "Я нічого не чув про порушення прав людини у Лівії з боку росіян та переконаний, що це абсолютна брехня", - додав він.

У січні 2020 року президента Володимира Путіна запитали про присутність російських найманців у Лівії, на що він відповів: "Якщо там і є російські громадяни, то вони не представляють інтереси російської держави і грошей від російської держави не отримують".

Міністерство закордонних справ Росії повідомило ВВС, що "цю тему вже неодноразово коментували" і послалося на свої попередні заяви.

В них, зокрема, вказано: "Росія всіляко сприяє припиненню вогню та політичному врегулюванню кризи в Лівії. Інформація щодо присутності в Лівії працівників ПВК "Вагнер"[...] здебільшого ґрунтується на підтасованих даних та спрямована на дискредитацію політики Росії на лівійському напрямку".

Відрядження до Африки

Про ПВК Вагнера вперше стало відомо у 2014 році під час боїв на сході України - тоді це була лише одна з багатьох приватних військових компаній та волонтерських бригад, що підтримали самопроголошені республіки. Але серйозно про "Вагнера" заговорили 2016 року через їхні сирійські операції проти "Ісламської держави".

Крім того, ЗМІ повідомляли про угоду між російською компанією "Євро Поліс" та сирійським урядом, за умовами якої бійців "Вагнера" наймали для захоплення та охорони нафтових родовищ у районі Пальміри. За умовами угоди, "Євро Поліс" нібито отримував 25% прибутків від цих родовищ.

У березні цього року сирійський чоловік звернувся до російського Слідчого комітету з вимогою порушити кримінальну справу проти бійців групи Вагнера, яких він вважає причетними до зникнення та вбивства свого брата у 2017 році. На опублікованому в інтернеті відео люди, що розмовляють російською, катують чоловіка, а потім відрізають йому голову.

Операції групи Вагнера не обмежуються Сирією та Лівією - у Центральноафриканській Республіці (ЦАР) їх наймає місцева армія для допомоги у боротьбі з місцевими повстанцями за контроль над алмазними родовищами. Три роки тому в ЦАР вбили трьох російських журналістів, що розслідували діяльність "Вагнера" в країні.

Повідомляють і про присутність "Вагнера" в інших африканських країнах, зокрема Судані та Мозамбіку. Мозамбіцька заявка на поповнення техніки, наприклад, містить детальний опис зіткнень з місцевими повстанцями.

Однак найбільш докладне уявлення щодо операцій "Вагнера" дає саме планшет, залишений найманцями в районі Триполі.

Громадянська війна, що охопила Лівію після повалення Муаммара Каддафі, тривала 10 років. Лише в березні цього року в країні почав працювати єдиний перехідний уряд, що прийшов на зміну двох протиборчих органів влади, яких підтримували іноземні держави.

За умовами досягнутого в жовтні 2020 року перемир’я, усі закордонні бійці мали залишити країну.

І власник планшета, що потрапив до наших рук, ​і його колеги давно залишили місця, відмічені ними на картах.

Але лівійські джерела стверджують, що певна кількість іноземних найманців, як з ПВК Вагнера, так і з інших формувань, як і раніше перебувають на непідконтрольних уряду в Триполі територіях.

А депутат парламенту Лівії Раабія Бурас вважає, що російські інтереси виходять далеко за межі її країни: "Для Росії це боротьба за сферу впливу. І бореться вона не лише за Лівію, але й за можливість вирішувати долю всього африканського континенту".

Цей текст написаний на основі документального фільму, що вийшов англійською та арабською мовами 10 серпня.