240 тисяч солдатів та F-35. Чи боїться Фінляндія російської агресії

Автор/джерело -  © Марк Крутов Радіо Свобода 



Дата публiкацiї - 19.01.2022 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=4683

Незважаючи на побоювання Росії, Фінляндія має намір до останнього відкладати можливість вступу до НАТО.

Президенти Росії та Фінляндії Володимир Путін та Саулі Нійністе на переговорах у Гельсінкі, 21 серпня 2019 року

Ця країна має одну з найбільших армій у Європі, але вважає за краще, щоб конфлікт Росії та Заходу через Україну був вирішений дипломатичним шляхом, каже експерт, з яким поговорив кореспондент Російської служби Радіо Свобода.

Стягування Росією військ до українського кордону не на жарт налякало й інших сусідів. Серед них – Фінляндія та Швеція, і хоча остання не має сухопутного кордону з російською територією, днями влада Швеції посилила заходи безпеки на найбільшому острові Готланд у Балтійському морі, що раніше вже ставав об’єктом зазіхань із боку Російської імперії.

Фінляндія, у свою чергу, має сухопутний кордон із Росією завдовжки понад 1300 кілометрів. Як і Швеція, ця країна не входить до НАТО – але розмови про її можливе приєднання до союзу звучать дедалі голосніше з кожним відправленим на захід російським військовим ешелоном. У Москві, у свою чергу, погрожують Гельсінкі «серйозними військовими та політичними наслідками» у разі такого кроку. Водночас у контексті російсько-українського конфлікту все частіше звучить термін «фінляндизація», якої Кремль нібито вимагає від української влади: це слово часів Холодної війни означає збереження незалежності та демократії разом із пристосуванням своєї зовнішньої політики до курсу Кремля.

Фінляндія – не просто найближчий сусід Росії, а й країна, яка вже стикалася за останні сто років із російською агресією, у 1939–1940 роках, під час «зимової війни». Незважаючи на це, навіть за умов коронавірусу та формальної заборони на відвідини у туристичних цілях сотні росіян щодня перетинають російсько-фінський кордон, щоб відпочити чи привезти додому «санкційні» товари. Фіни ж їдуть до Росії за гострими відчуттями, привозячи в країну цей коронавірус.

Коли у грудні 2021 року Росія зажадала від країн Заходу «невідкладного» початку переговорів для вироблення «юридично зафіксованих гарантій безпеки», Володимир Путін насамперед зателефонував із цим повідомленням саме президентові Фінляндії Саулі Нійністе. Сама фінська влада теж не раз наголошувала, що цінує прямий канал зв’язку, налагоджений з російським президентом.

Доцент фінського Центру досліджень Росії та Східної Європи в університеті Гельсінкі Маркку Кангаспуро в інтерв’ю Радіо Свобода розповідає, з якими думками в його країні стежать за розвитком російсько-українського конфлікту та протистоянням Росії з НАТО та США, а також пояснює, чому влада Фінляндії не поспішає робити рішучі заяви про можливість приєднання до НАТО, і нагадує про те, що в Гельсінкі можуть протиставити Москві у військовому плані, якщо справа дійде до нового протистояння двох держав.

– Як звичайні люди та політики у Фінляндії реагують на новини про стягування Росією військ до українського кордону? Чи є якесь відчуття занепокоєння з цього приводу?

– Звичайно. Усі стурбовані цими подіями та можливими сценаріями їхнього розвитку.

– Які саме сценарії викликають найбільше занепокоєння?

– З одного боку, говорять про можливий початок війни, про те, що Росія атакує Україну. З іншого боку, фіни завжди були реалістами, і ми бачимо, що ці розмови йдуть усі останні 7 років, і чогось принципово нового в них нема. Але загалом зараз більшою чи меншою мірою цим стурбовані всі, особливо тим, що дипломатичні зусилля поки що не дають результату.

– У чому буде проблема для Фінляндії, якщо Росія атакує Україну? Україна від вашої країни дуже далеко. Чого бояться люди?

– Росія – наш сусід, і люди, звісно, бояться, що це вплине на нашу безпеку. Це дестабілізує військову безпеку у всій Європі, зокрема у країнах Північної Європи. Якщо почнеться війна, це означатиме не лише конфлікт НАТО та Росії, а й США та Росії, це буде ще й конфлікт Європейського союзу та Росії. Фінляндія є частиною ЄС і негативний вплив такої війни на нашу країну неминучий. Не йдеться про те, що самі фіни бояться нападу Росії, я говорю про ширший контекст.

– Водночас у вас уже є такий досвід – бути атакованими Росією. Чи згадують зараз у Фінляндії у зв’язку із останніми подіями «зимову війну» 1939–1940 років?

– Зовсім нечасто. У серйозних медіа таких дискусій майже немає. Минуле є минуле, та й політична ситуація тоді була зовсім іншою. Швидше фіни асоціюють із «зимовою війною» те, що відбувається навколо самої України: мовляв, є велика Росія, і вона виступає проти іншої, маленької країни. Загалом серед фінських політиків є спільне розуміння того, що не варто проводити паралелі між війною з СРСР та ризиками для Фінляндії зараз.

– Російські політики зараз багато говорять про те, що треба покарати Фінляндію та Швецію, якщо після ескалації ситуації навколо України вони вступлять до НАТО. Чи вступить Фінляндія до союзу у разі війни Росії з Україною?

– Відповіді це запитання немає. Що важливо – це той факт, що поки що Фінляндія оголосила про те, що продовжуватиме політику, якої вона дотримувалася раніше, що поки що планів вступати до НАТО немає. Водночас влада наголошує, що можливість подати заявку на вступ у країни залишається. Це ж можна сказати і про Швецію. Наші зусилля зараз зосереджені на тому, щоб знайти мирне та дипломатичне вирішення проблеми, але це зараз більше залежить не від фінських політиків, а від відносин Росії зі США та НАТО. Фінська політика завжди була дуже практичною. Занадто багато речей треба брати до уваги, якщо ми говоримо про можливий військовий конфлікт між Росією та Україною та про його наслідки. Цей конфлікт серйозно розбалансує європейську безпеку в цілому, але ми повинні думати і про те, які рішення будуть найкращими для Фінляндії.

– Варіант вступу Фінляндії до НАТО – на столі?

– Це одна з опцій, так. Це опція, яку б хотілося зберегти на випадок, якщо вона знадобиться. Зараз вона не на столі, тому що це не те, до чого Фінляндія активно готується.

– Швеція днями зміцнила свої військові частини, дислоковані на острові Готланд у Балтійському морі, який Російська імперія намагалася захопити. Чи планує Фінляндія зміцнювати свою оборону, чи звучать такі заклики? Чи достатньо захищена Фінляндія без НАТО

– Відправлення сотні шведських солдатів на Готланд – це політичне послання, а не військове. Вірніше, це подвійне послання – і військове, але адресоване самим громадянам Швеції і покликане продемонструвати готовність до будь-якого розвитку подій. Різниця між Швецією та Фінляндією – у тому, що у 1990 році, після закінчення Холодної війни, Швеція вирішила, що військової загрози для неї більше немає. Армія Швеції сконцентрувалася на миротворчих операціях. Фінляндія пішла зовсім іншим шляхом – зберегла і наростила військову силу. Міністерство оборони нещодавно купило 64 стелс-винищувачів F-35 у США, це серйозна інвестиція. Це серйозна угода навіть за загальноєвропейськими мірками, це не просто оновлення старого авіапарку з винищувачів Hornet, це інвестиції в нові технології. Наразі фінська армія налічує 240 тисяч контрактників, це одна з найбільших армій у Європі. На відміну від Швеції, нам не треба якимось особливим чином демонструвати свою військову готовність.

– Чи буде Фінляндія, не будучи членом НАТО, допомагати Україні у разі ескалації російської агресії?

– Політично – так. Що стосується військової допомоги, згідно з фінським законодавством, ми не можемо надавати таку допомогу країні, яка перебуває у стані війни. Навряд чи це питання з’явиться на порядку денному у разі ескалації. Я думаю, Фінляндія діятиме тут в унісон з Євросоюзом і дотримуватиметься тих заходів, які він уже анонсував.

– Фінляндія завжди намагалася зберігати максимально дружні відносини з Росією, навіть після анексії Криму та війни на сході України. Така політика – це неминучість з огляду на близьке сусідство?

– Я не став би говорити, що ми завжди хотіли зберігати «дружні» відносини. Швидше, «реалістичні» та «практичні». Росія в порівнянні з Фінляндією – супердержава, у військовому значенні слова. Наша практичність і навіть цинізм у відносинах із Росією має коріння у нашому загальному минулому. Досвід показує, що без можливості підтримувати дипломатичні та політичні відносини з Росією Фінляндії загрожують проблеми. Ми намагаємося над цим працювати і замість того, щоб питати в інших країн, що думає Путін, вважаємо за краще питати про це в нього самого. Це одна з причин, через яку наш президент налагодив прямий діалог з Путіним. Ця політика знайшла розуміння та підтримку як у інших членів ЄС, так і у президента США. Українцям, до речі, це має бути добре знайомим. Одна річ – дивитися на Росію як на свого сусіда з Києва чи Гельсінкі, і зовсім інша – оцінювати її з Парижа чи Лісабона. Географія в цьому випадку має значення.

– Як я вже казав, із Москви звучать голоси, які обіцяють «покарати» Фінляндію у разі її вступу до НАТО. Уявімо, що почалася війна, кордон закритий, торговельні зв’язки розірвані. Чи велику ціну доведеться заплатити Фінляндії?

– Є різні оцінки того, що станеться у цьому випадку, але на економіку країни такий розвиток подій, безперечно, вплине. Незважаючи на візовий режим між нашими країнами, такий же, як має з іншими країнами ЄС Росія, на рівні простих людей між нашими країнами набагато активніша взаємодія, багато людей регулярно перетинають кордон, багато росіян постійно живуть у Фінляндії і підтримують зв’язок зі своїми рідними по той бік кордону. На них це, безумовно, позначиться. Щодо ціни, то найбільше зросте ціна у військовому вираженні: якщо Фінляндія виявиться залученою до таких неприємних подій, доведеться витрачати ще більше грошей на армію. Це вже відбувається – взяти ту ж закупівлю F35, на яку довелося витратити 10 мільярдів євро, а у довгостроковій перспективі за весь свій термін служби ці винищувачі обійдуться нам удвічі-втричі дорожче. Це величезний тиск на бюджет, це гроші платників податків, які б могли бути витрачені на щось інше. Крім того, Росія, як ми знаємо, може використовувати не лише пряму військову силу, але й гібридні методи ведення війни, щоб порушити спокійний та мирний плин життя в суспільстві.

– Яких цілей, як ви вважаєте, Путін хоче досягти, стягуючи війська до західних кордонів Росії? Росія вимагає юридичних гарантій припинення розширення НАТО. НАТО каже, що таких гарантій не може дати. Це реальна причина загострення чи справа у чомусь іншому?

– Так, Росія хоче гарантій безпеки з боку прилеглих до неї територій. Так, НАТО не може дати Росії гарантій, що союз зачинить двері перед новими членами, але йдеться насамперед про Україну – а українська проблема, як на мене, цілком могла б бути вирішена шляхом переговорів. Дискусії в рамках «нормандського формату», переговори між Росією та США – все це частини пазлу, без якого політичне рішення неможливе. Модель європейської безпеки, яка вибудовувалась після Холодної війни, вибудовувалася без активної участі Росії. Тертя між Росією і Заходом зберігалися весь цей час, просто на початку нульових років вони стали кращими, коли ціни на енергоносії зросли і Росія змогла стати сильнішою економічно, подолати колапс 90-х. Якщо подивитися на історію Росії, то період з початку 90-х до початку нульових років був скоріше винятком, ніж правилом. Те, як Росія поводиться зараз у плані геополітики – це норма. Для нас це проблема, яку треба якось вирішити. Втім, якщо ми подивимося на інші імперії, що розпалися, то і в такій поведінці немає нічого унікального. Якщо ми подивимося на Францію чи Велику Британію, на їхні колоніальні імперії, то навіть тут ми побачимо відлуння такої політики, спроби зафіксувати свої інтереси та колишні сфери впливу. В історичному масштабі 30 років, що минули з розпаду СРСР, дуже невеликий термін. Усвідомлення цього факту навряд чи якось допоможе українцям, але це, як на мене, природний хід історії.

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.